Малий Кобилин

село в Житомирській області, Україна

Ма́лий Кобилин — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Овруцької міської громади. Населення становить 276 осіб.

село Малий Кобилин
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Овруцька міська громада
Основні дані
Населення 276
Площа 0,146 км²
Густота населення 1890,41 осіб/км²
Поштовий індекс 11150
Географічні дані
Географічні координати 51°19′27″ пн. ш. 28°32′29″ сх. д. / 51.32417° пн. ш. 28.54139° сх. д. / 51.32417; 28.54139Координати: 51°19′27″ пн. ш. 28°32′29″ сх. д. / 51.32417° пн. ш. 28.54139° сх. д. / 51.32417; 28.54139
Середня висота
над рівнем моря
238 м
Місцева влада
Адреса ради 11150, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Велика Хайча
Карта
Малий Кобилин. Карта розташування: Україна
Малий Кобилин
Малий Кобилин
Малий Кобилин. Карта розташування: Житомирська область
Малий Кобилин
Малий Кобилин
Мапа
Мапа

Історія ред.

Село Кобилин згадане як Кубилин в описі Овруцького замку від 1545 року, з переліком приписаних до нього міщан, боярів, селян та земель, а також повинностей та податей на користь замку, де сказано, що село було вотчиною князів Кубилинських[1] (пізніше — Кобилинських), які отримали землі у власність від Олелька Володимировича, що підтверджено згодом Сигізмундом Августом. У 1571 році звідти вносили подимне 16 путніх боярів, а у 1581 році — 12 боярів по 15 грошів та 2 загродники по 6 грошів[2]. Також згадується в акті від 10 січня 1650 року під іменем землі Кобилинської — король Ян Казимир підтвердив володіння дворянам Кубилинським землею Кобилинською та островом Круківським, за умови земської господарської служби. Грамоту споряджено на підставі попередньої, виданої Сигізмунд II Август|Сигізмундом Августом про надані дворянські права Кубилинським, на заміну втрачених під час козацької війни всіх інших документів. Згадане під назвою в акті від 20 серпня 1679 року — дворянин Францішек Потоцький скаржився на дворян Івана та Каленика Кубилинських, учасників козацького повстання, що вони не дозволяли йому користуватися ділянкою землі в с. Кубилин, спалили господарські будівлі та вбили селянина, який мав зорати ту землю.

В другій половині 19 століття — село Кобилин (два села — Великий і Малий Кобилини[3]) Норинської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 144 верти від Житомира, за 18 верст від Овруча, де розміщувалася також найближча поштова станція, за 164 версти від залізничної станції у Києві. Було заселене міщанами Кобилинськими. Дерев'яну церкву з такою ж дзвіницею збудовано у 1752 році, за кошти вірян. Землі при церкві — понад 12 десятин, без документів. До парафії належали села Паршева (3 версти), Круки (2 версти) та хутори Чабан (5 верст) і Мощаниця (10 верст). Дворів 125, православних — 985, римокатоликів — 6, юдеїв — 15. Сусідні парафії — Велідники (4 версти), Норинськ (5 верст), Хлупляни (6 верст)[1]. Лежало між шляхами з Овруча до Словечна та з Норинська до Велідник[3].

Наприкінці 19 століття — село Кобилин (в історичних документах — Кубилин) Норинської волості Овруцького повіту, на річці Норинь, за 5 верст від Норинська та 20 верст від Овруча, де розміщувалася також поштова станція. Була церковна парафія, до якої належали села Круки та Паршове. Мешканців — 613, дворів — 99[2].

У 1906 році — Кобилин Малий, село Норинської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 6. Дворів 38, мешканців 213.

Примітки ред.

  1. а б Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 395-397. Процитовано 22 травня 2023.
  2. а б Kobylin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 95-96. (пол.)
  3. а б Kobylin, W.i M. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 215. (пол.)

Джерела ред.

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання ред.