Літературна премія імені Павла Тичини

Літературна премія імені Павла Тичини — щорічна премія Національної спілки письменників України, що присуджується з 1973 року за найкращу книгу поезії

Вік учасників: необмежений

Нагорода переможцю: Лауреатство + 1000 грн. (200$)

Висунення — до 1 грудня. Присудження — до 15 січня. Голова журі — Іван Драч.

Історія ред.

Літературна премія імені П.Тичини «Чуття єдиної родини» започаткована Держкомвидавом УРСР та Спілкою письменників України 3 квітня 1973 року[1].

З 1974 року і до 1992 року присуджувалась «за твори, пройняті ідеєю інтернаціоналізму, дружби народів СРСР».

З 1993 — літературна премія імені Павла Тичини. Присуджується за високохудожні поетичні твори, гостре відчуття проблем сучасності тощо.

Лауреати ред.

1974
  • Степанюк Борислав Павлович — за поему «Діалог Сеспеля з Україною», твори з книги «Уклін тобі, Киргизіє» та «Синьоокий мій липень», а також за популяризацію творів братніх літератур у перекладах.
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2008
2009
2010
2012
2013
2014
2016
2019
2020
2021
2022

Примітки ред.

  1. РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР ПОСТАНОВА від 3 квітня 1973 р. N 163 Про заснування премії імені Павла Тичини — «Чуття єдиної родини»
  2. Літературну премію Павла Тичини вручено Тетяні Крижанівській
  3. Василь Густі став лауреатом літературної премії імені Павла Тичини
  4. Із засідання Секретаріату. 20.02.2017
  5. Нагороджено лауреатів літературної премії імені Павла Тичини за 2020-й рік
  6. а б в г Стали відомі лауреати Всеукраїнської літературної премії імені Павла Тичини за 2021-2022 рр. НСПУ. 28-12-2022. Процитовано 12-02-2023.

Посилання ред.