Ліндгрені́т, ліндґрені́т (рос. линдгренит; англ. lindgrenite; нім. Lindgrenit m) — рідкісний мінерал, основний молібдат міді острівної будови. Названий на честь американського геолога В. Ліндґрена.

Ліндгреніт
Lindgrenite-107037.jpg
Ліндгреніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула Cu3(OH)2 [MoO4]2
Nickel-Strunz 10 7.GB.05
Ідентифікація
Колір Зелений
Форма кристалів Таблитчаста
Сингонія Моноклінна сингонія
Спайність Досконала
Твердість 5,0
Блиск Алмазний
Прозорість Напівпрозорий
Колір риси Блідо-зелений
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nα = 1.930 nβ = 2.002 nγ = 2.020
Подвійне променезаломлення δ = 0.090
Інші характеристики
Хімічні властивості Розчинний у соляній і азотній кислоті
Названо на честь Вальдемар Ліндгренd[2]
CMNS: Ліндгреніт на Вікісховищі

ОписРедагувати

Хімічна формула: Cu3(OH)2 [MoO4]2. Містить (%): CuO — 43,97; MoO3 — 53,71; H2O — 3,32. Сингонія моноклінна. Вид призматичний. Утворює таблитчасті кристали. Спайність досконала. Густина 4,26. Тв. 5,0. Колір в залежності від товщини кристалу змінюється від зеленого до жовтувато-зеленого. Блиск алмазний. Напівпрозорий.

Ліндгреніт розчиняється у соляній і азотній кислоті.

РодовищаРедагувати

 
Ліндгреніт в кварці з родовища Чукікамата

Вперше знайдений в 1935 році в зоні окиснення у кварцових жилах родовища Чукікамата (Чилі).

Окрім цього класичного місцезнаходження ліндгреніт добувають біля чилійського міста Антофагаста, в Норвегії (фюльке Телемарк), Франції (муніципалітет Нантія у регіоні Нова Аквітанія), Японії (префектура Нара), штатах Аризона, Каліфорнія, Айдахо (США) — загалом у близько 20 родовищах.

Серед супутніх мінералів слід зазначити молібденіт, антлерит, оксиди заліза, кварц, хризокола, повеліт, брошантит.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ліндгреніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ліндгреніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Miyazaki, Iyo; Ohori, Shinji; Kishi, Shigetomo; Kobayashi, Shoichi; Kusachi, Isao (2002). «Lindgrenite from the Sansei mine, Nara Prefecture, Japan». Journal of Mineralogical and Petrological Sciences 97 (4): 207.(англ.)
  • Bao, R; Kong, Z; Gu, M; Yue, B; Weng, L; He, H (2006). «Hydrothermal Synthesis and Thermal Stability of Natural Mineral Lindgrenite1». Chemical Research in Chinese Universities 22 (6): 679.(англ.)
  • Vilminot, Serge; André, Gilles; Richard-Plouet, Mireille; Bourée-Vigneron, Françoise; Kurmoo, Mohamedally (2006). «Magnetic Structure and Magnetic Properties of Synthetic Lindgrenite, Cu3(OH)2(MoO4)2». Inorganic Chemistry 45 (26): 10938-46.(англ.)

ПосиланняРедагувати