Відкрити головне меню

Жабки (у 1928—2016 — Луценки) — село в Україні, в Лохвицькому районі Полтавської області на річці Суха Лохвиця. Населення становить 654 особи. Орган місцевого самоврядування — Жабківська сільська рада (до 2016 р. — Луценківська).

село Жабки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Лохвицький район
Рада/громада Жабківська сільська рада
Код КОАТУУ 5322684001
Основні дані
Засноване 17 ст.
Населення 654
Площа 7,516 км²
Густота населення 87,01 осіб/км²
Поштовий індекс 37210
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°26′31″ пн. ш. 33°04′27″ сх. д. / 50.44194° пн. ш. 33.07417° сх. д. / 50.44194; 33.07417Координати: 50°26′31″ пн. ш. 33°04′27″ сх. д. / 50.44194° пн. ш. 33.07417° сх. д. / 50.44194; 33.07417
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми р. Суха Лохвиця
Місцева влада
Адреса ради 37210, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Жабки , тел. 9-27-31
Карта
Жабки. Карта розташування: Україна
Жабки
Жабки
Жабки. Карта розташування: Полтавська область
Жабки
Жабки
Жабки. Карта розташування: Лохвицький район
Жабки
Жабки
Мапа

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Жабки знаходиться на берегах річки Лохвиця, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Бербениці, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Шмиглі.

ІсторіяРедагувати

 
Випускний альбом XXII випуску Жабківської сільськогосподарської школи. 1917 рік.


  • За даними на 1859 рік Жабки були власницьким та козацьким селом, у селі було 434 двори, жіноче населення становило 1326 осіб, а чоловіче 1311 особи. У селі була одна православна церква. Село належало до 3-го стану Лохвицького повіту Полтавської губернії.[3]
  • Станом на 1867 рік населення Жабок становило 2637 осіб.[4]
  • Восени 1891 р. Лохвицьким повітовим земством на кошти, які заповідав статський радник Г. А. Залужний, відкрито Жабківську сільськогосподарську школу ІІ розряду. У 1904 р. перекваліфікована до І розряду.[5]
  • У січні 1900 року у Жабках відкрито безкоштовну бібліотеку читальню, яка на 1910 рік містила 562 книг. Завідувачем був Сергій Іванович Залужний.[6]
  • У 1903 році Іллінську церкву поставлено на мурований цоколь й прибудовано до неї дерев'яну дзвіницю.[2]

ЕкономікаРедагувати

  • Молочно-товарна ферма.
  • ТОВ «Максимко».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.
  • Будинок культури.

Пам'яткиРедагувати

Уродженці селаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела інформаціїРедагувати