Відкрити головне меню

Лопарит (рос. лопарит; англ. loparite; нім. Loparit m) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, підкласу складних оксидів, ніобо-титанат церію та ін. легких лантаноїдів каркасної будови.

Лопарит
Loparite-(Ce)-41714.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, перейменований (Rn)[d][1]
IMA-номер IMA1987 s.p.
Хімічна формула (Na,Ce,Sr)(Ce,Th)(Ti,Nb)₂O₆
Nickel-Strunz 10 4.CC.35
Ідентифікація
Колір риси Коричневий колір
Інші характеристики
Походження назви Саами[2],
етнічна група
CMNS: Лопарит на Вікісховищі

Зміст

Загальний описРедагувати

Формула за Є. Лазаренком: (Се, Na) TiO3. Містить (%): Na2O — 8,32; TR2O3 — 30,80; TiO2 — 39,65. Домішки: оксиди Nb, Ca, Sr, Th, Ta.

За іншими даними формула: (Се, Na, Ca) (Ti, Nb) О3.

Вигляд кристалів псевдокубічний (кубооктаедричний); характерні зірчасті двійники проростання.

Сингонія кубічна (за ін. даними — моноклінна).

Спайність відсутня.

Густина 4,6-4,9.

Твердість 5,5-6,0.

Колір смоляно-чорний, рідше бурий.

Блиск скляний до металічного, на зламі жирний.

Риса коричнева.

Крихкий.

Злам нерівний.

Походження магматичне; зустрічається в агпаїтових нефелінових сієнітах, рідше в лужних пегматитах.

Виявлений також в деяких рідкіснометалічних гранітах. У зоні гіпергенезу відносно стійкий, утворює розсипи.

Збагачується гравітаційними методами на концентраційних столах.

Л. — цінна сировина на Та, Nb, TR, Ti. Руда рідкісноземельних елементів, титану, ніобію, танталу.

Знайдений на Кольському п-ові, у Північному Прибайкаллі, Східному Забайкаллі, у Туві.

Мінерал названий за застарілою назвою народності з Кольського піострову саамі — лопарі, І. Г. Кузнецов, 1925.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати