«Лексис…» (староцерк.-слов. ЛЄКСИС Си́рѣчъ Рече́нїѧ, Въкра́тъцѣ събра́н꙽ны. И҆ и҆ꙁ словеⷩ҇скаго ꙗ҆́ꙁы́ка, на про́сты̏ Рꙋ́скій Діѧ́леⷦ҇тъ И҆стол꙽кова́ны.) — перший друкований церковнослов'янсько-український словник Лаврентія Зизанія, що вийшов у світ у Вільні 1596 року. Словник відіграв значну роль у подальшому розвитку східнослов'янської лексикографії[1].

Лаврентій Зизаній. Лексис (1596)
Найперший слов'яно-український словник 1596 р. Лаврина Зизанія Тустановського. Ліворуч — книжні церковнослов'янські слова, праворуч — живі руські (українські).

Реєстр словника організований за диференційним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням), налічує 1061 вокабулу.

Зизаній перший в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис…» був зразком й основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників тощо.

Примітки

ред.
  1. В. В. Німчук. «Лексис» Лаврентія Зизанія — перший український друкований словник. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 18 серпня 2013.

Джерела

ред.

Посилання

ред.