Лев Борис Давидович
Бори́с Дави́дович Лев (17 квітня 1911 — 20 листопада 1971) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 4-го гвардійського стрілецького полку 6-ї гвардійської стрілецької дивізії (13-та армія, Центральний фронт). Герой Радянського Союзу (1943).
| Борис Давидович Лев | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Народження |
17 квітня 1911 Тишківка | |||||||||||
| Смерть |
20 листопада 1971 (60 років) Москва | |||||||||||
| Поховання | Востряковський цвинтар | |||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||
| Роки служби | 1933—1970 | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Звання |
 Генерал-майор | |||||||||||
| Командування |
4-й гв. сп (6-та гв. сд) 309-та стрілецька дивізія | |||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Біографія ред.
Народився 17 квітня 1911 року в селі Тишківка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (нині Добровеличківський район Кіровоградської області) в родині робітника. Єврей. Трудовий шлях розпочав у 1922 році на Єлизаветградському млині. У 1927 році вступив до школи ФЗУ, у 1930 році закінчив Дніпропетровський борошномельний технікум. Працював інструктором виробничого навчання при механічному комбінаті, інструктором міської ради, уповноваженим Зинов'євського окружкому КП(б)У на селі. Член ВКП(б) з 1931 року.
До лав РСЧА призваний у 1933 році. У 1935 році закінчив військове училище, у 1941 році — прискорений курс Військової академії імені М. В. Фрунзе.
Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. З листопада 1941 року майор Б. Д. Лев — начальник штабу, а з 10 січня 1942 року — командир 496-го стрілецького полку 148-ї стрілецької дивізії на Брянському фронті. Під час наступу на місто Єлець, коли під мінометним вогнем ворога 2-й батальйон полку зупинився, що загрожувало зривом наступу, особисто очолив батальйон, форсував річку й першим увірвався до міста. У бою за місто Лівни полк під командуванням майора Б. Д. Лева відбив 6 атак супротивника при підтримці танків, а потім потужною контратакою першим увірвався до міста й з боєм досяг південно-західної околиці. За вміле командування полком, як здібний командир, 8 квітня 1942 року призначений командиром 4-го гвардійського стрілецького полку 6-ї гваврдійської стрілецької дивізії.[1]
21 вересня 1943 року підрозділи 4-го гвардійського стрілецького полку у складній бойовій ситуації, при сильній протидії ворожої авіації, першими в дивізії форсували річку Дніпро, а 23 вересня — річку Прип'ять, використавши при цьому виключно підручні засоби.[2]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії підполковнику Леву Борису Давидовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1237).
На заключному етапі війни полковник Б. Д. Лев командував 309-ю стрілецькою дивізією 74-го стрілецького корпусу 6-ї армії 1-го Українського фронту. Під його командуванням воїни дивізії, прорвавши сильно укріплену оборону супротивника на підступах до міста Бреслау в районі Клеттендорф, на плечах відступаючого ворога увірвались до міста й зав'язали вуличні бої, чим сприяли швидкій капітуляції гарнізону міста.[3]
Після закінчення війни продовжив військову службу. З 1 січня 1966 року — генерал-майор, старший викладач, згодом — доцент кафедри оперативного мистецтва Військової академії імені М. В. Фрунзе. Автор низки наукових праць.
Мешкав у Москві. Помер 20 листопада 1971 року. Похований на Востряковському цвинтарі.
Нагороди ред.
Література ред.
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 181—182.
Примітки ред.
- ↑ Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 листопада 2014.
- ↑ Нагородний лист — представлення до звання Героя Радянського Союзу(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 листопада 2014.
- ↑ Нагородний лист на нагородження орденом Кутузова 2 ступеня(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 листопада 2014.
Посилання ред.
- Біографія Б. Д. Лева на сайті «Герои страны» [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)