Кучеренко Олександр Васильович (поет)
Олександр Кучеренко, (псевдоніми Олександр Обрій, Сашко Обрій, нар. 20 травня 1991, Южноукраїнськ, Миколаївська область, Україна) — український поет. Лауреат Премії імені Василя Симоненка, член Національної спілки письменників України (НСПУ).
| Олександр Кучеренко | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 травня 1991 (30 років) м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, Україна |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання |
Україна, Київ |
| Діяльність | поет |
| Відомий завдяки | поет |
| Alma mater | Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості |
| Нагороди | Лауреат Премії імені Василя Симоненка |
ЖиттєписРедагувати
2008 — закінчив ЗОШ №3 у Южноукраїнську.
У 2013 році закінчив факультет атомної енергетики СНУЯЕтаП (Севастополь). За фахом — інженер з експлуатації обладнання АЕС.
2013 — 2017 — Працював на Південно-Українській АЕС машиністом-обхідником турбінного обладнання.
2015 — прийнятий до лав Національної спілки письменників України.
Восени 2017 року переїхав до Києва, де пройшов курси Першої національної школи телебачення за спеціальністю «Телеведучий-тележурналіст».
З 2019 працює в Музеї книги і друкарства України.
ТворчістьРедагувати
Вірші почав писати у 14 років. Перші два вірші написав на урок української літератури у 8-му класі. Робив спроби писати інтимну лірику та гуморески.
2011 — 2017 — активний учасник літературного об'єднання «Колібрі» (м. Южноукраїнськ).
Друкувався у трьох альманахах цього клубу («Колаж», «Резонанс», «Магія»).
Також друкувався у журналі «Соборна вулиця»[1] (Миколаїв).
Публікує вірші на сайті Клуб Поезії[2], а також в поетичній спільноті на Фейсбуці[3]. Також має публікації на сайтах litnik.org[4], litcentr.in.ua[5], на львівському сайті Поетичні майстерні[6], УАП [7], а також на рівненському — Проба пера[8].
Автор збірок поезії:
- «Абетка юності» (видавництво «Український пріоритет», Київ, 2015).
- «І.ДЕ.Я» (Видавництво Сергія Пантюка, Київ, 2016).
- «БУСОЛ» (Видавництво «Друкарський двір», м. Слов'янськ, 2019).
- «Сокира сатири» (Видавництво Марка Мельника, 2021).
У грудні 2020 зіграв роль царя Балтазара у різдвяній виставі «Український вертеп»[9] за сценарієм Сашка Лірника.
ВідзнакиРедагувати
- Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка за першу віршовану збірку «Абетка юності» (2015);
- Переможець обласного поетичного конкурсу Миколаївщини «Золота Арфа» (2007[10], 2015);
- Володар гран-прі фестивалю поезії «Підкова Пегаса» (Вінниця, 2017).[11]
- Абсолютний чемпіон поетичного марафону Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Просто на Покрову» (Коростень, 2017).
- Лауреат міського конкурсу Южноукраїнська на звання «Людина року-2015»[12] в номінації «Мистецтво».
РодинаРедагувати
Батько: Василь Кучеренко (1960 р.н.). Мати: Тетяна Кучеренко (1959 р.н.).
ПриміткиРедагувати
- ↑ Журнал “Соборна вулиця” на сайті Науково-педагогічної бібліотеки м. Миколаєва
- ↑ http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10620
- ↑ Сашко Обрій. Вірші на facebook.com
- ↑ Літературний Миколаївd]
- ↑ Олександр Кучеренко «оманливе золото»
- ↑ Поетичні майстерні
- ↑ УАП - Кучеренко (Обрій) Олександр Васильович
- ↑ Проба пера. Сашко Обрій
- ↑ Український вертеп - ВИСТАВА
- ↑ Стартував конкурс молодих літераторів "Золота арфа"
- ↑ Підсумки фестивалю «Підкова Пегаса-2017». — Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2017. — 5 серпня.
- ↑ МІСЬКИЙ КОНКУРС НА ЗВАННЯ "ЛЮДИНА РОКУ - 2015"
ПосиланняРедагувати
- УАП - Кучеренко (Обрій) Олександр Васильович. Український авторський портал. Процитовано 2018-05-08.
- Кучеренко Олександр Васильович у соціальній мережі «Facebook»
- Сашко Обрій (Олександр Кучеренко) — поет. Жінка-УКРАЇНКА. Процитовано 2018-05-10.
- Олександр Кучеренко. Ютуб-канал.