Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Севастопольський університет ядерної енергії та промисловості (абр. СНУЯЕтаП) — вищий навчальний заклад України (ліц. АВ № 420679 / Серт. РД-IV № 272572) у місті Севастополі.

Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості
СНУЯЕтаП
центральний корпус
44°37′28″ пн. ш. 33°34′08″ сх. д. / 44.62450000002777273° пн. ш. 33.569000000027777730° сх. д. / 44.62450000002777273; 33.569000000027777730Координати: 44°37′28″ пн. ш. 33°34′08″ сх. д. / 44.62450000002777273° пн. ш. 33.569000000027777730° сх. д. / 44.62450000002777273; 33.569000000027777730
КраїнаУкраїна
ГаслоNon verbis sed actis
Засновано22 грудня 1996
РекторДІВІЗІНЮК МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
Студентів2647
Докторів17
Професорів25
Адресавул. Курчатова, 7, м. Севастополь, 99015
Сайтsinp.com.ua
Мапа

Історія

ред.
 
Довжина будівлі університету — 393 метри

Університет розташований у мальовничому районі Севастополя, на березі Чорного моря і має цікаву Історію. Проект будівлі (палац типу Смольного і Адміралтейства в Санкт-Петербурзі) був розроблений на початку минулого століття відомим Петроградським архітектором Олександром Олександровичем Венсаном.

Будівлю було закладено 23 червня 1915 року.

У ній розташовувався 2-й Морський кадетський корпус для підготовки офіцерів військового флоту Росії, у якому планувалось навчання сина царя Миколи II. На території бухти Голландія з 1924 по 1931 рр. знаходилось училище морських пілотів, яке з часом було переведене у м. Єйськ.

По закінченню Великої Вітчизняної війни у 1951 р. на базі недобудованої будівлі 2-го Морського кадетського корпусу рішенням радянського уряду та командування ВМФ СССР було створене третє військово-морське інженерне училище(ВВМІУ).

З 1954 року училище почало підготовку інженерів-механіків для радянського підводного флоту (ВВМІУ ПП — «підводного плавання»).

Центральна величезна за розмірами будівля була остаточно добудована в 1960 році. Це одна з найдовших будівель Європи: довжина фасаду по прямій складає 393 метри.

З 1964 р. училище було перейменовано в севастопольське вище військово-морське інженерне училище (СВВМІУ), яке випускало фахівців для радянського атомного підводного флоту.

При становленні суверенної держави Україна в СВВМІУ розташовувалися інженерні факультети військово-морського інституту України. У цей же період було створено факультет з підготовки фахівців для атомної енергетики України.

2 серпня 1996 р. постановою Кабінету Міністрів України № 884 на базі цього факультету був створений Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості (СІЯЕтаП). Указом Президента України № 305/2002 від 27 березня 2002 р. інституту присвоєно статус «Національний». СНУЯЕтаП внесений до Державного реєстру закладів освіти України за № А0855 і має ліцензію серії ВДП-III № 271714 на підготовку фахівців. СНІЯЕтаП внесений до Державного реєстру закладів освіти України за № А0855 і має ліцензію серії ВДП-III № 271714 на підготовку фахівців.

Відповідно до Указу Президента України № 2 / 2005 «Про Севастопольський національний інститут ядерної енергії та промисловості» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 травня № 159-р «Про створення Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості» СНІЕтаП реформований в університет — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості (СНУЯЕтаП).

Ректори

ред.
  • 1996—1998 — Роберт Арведович Лукаушкін
  • 1998—2012 — Сергій Борисович Смірнов
  • 2012—2013 — Борис Петрович Береза
  • 2013—2014 — Дівізінюк Михайло Михайлович

Корпуси та кампуси

ред.

У розпорядженні студентів і викладачів наявна навчально-матеріальна база: науково-технічна бібліотека; сучасні мультимедійні аудиторії; понад 30 комп'ютерних класів, які мають сотні спеціалізованих навчальних програм за всіма спеціальностями, більш ніж 40 спеціалізованих навчальних лабораторій, які оснащені всім необхідним для навчання і наукової роботи, а також реальним обладнанням атомних станцій, радіоактивними джерелами тощо.

Науково-дослідний і навчальний реактор ІР-100, (з лабораторіями для виробництва нейтронно-активаційного аналізу на базі ядерно-спектрометричного комплексу виробництва «Канберра-Паккард»; комплексом обладнання для контролю легування кремнію і спектрофотометром); аналітичний тренажер управління енергоблоку АЕС з реактором ВВЕР-1000, комплекс локальних навчальних тренажерів цехів АЕС, що дають унікальну можливість проводити практичні заняття в умовах, які наближені до реальних умов експлуатації устаткування підприємств.

До послуг студентів:

  • Сучасний спортивний комплекс, тренажерні зали, спортивні майданчики;
  • Фундаментальна бібліотека з основним фондом (415 тис. томів) і читальним залом на 450 місць;
  • Гуртожитки, буфет, актовий зал на 500 місць, їдальня на 2 тис. посадочних місць.
  • При університеті діє медико-санітарна частина.

Інститути та факультети

ред.
  • Інститут Атомної енергетики
  • Інститут Електротехніки та енергозбереження
  • Інститут Ядерно-хімічних технологій
  • Інститут Екологічної та інформаційної безпеки
  • Інститут Нанотехнологій, інформаційно-вимірювальних та спеціалізованих комп'ютерних систем в енергетиці

Нагороди та репутація

ред.

Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості

Рейтинг університетів України III, IV рівнів акредитації Топ-200 Україна у 2012 році № 96 (16,59449284)

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Джерела

ред.