Гард (урочище)
Гард — заповідне урочище на річці Південний Буг, колишній центр Бугогардівської паланки Війська Запорізького Низового. Знаходиться за 2 км на південний схід від села Богданівка Доманівського району та за 1 км на південь від міста Южноукраїнськ Миколаївської області.
При розкопках у Гарді були знайдені найпівденніші поселення неолітичної буго-дністровської культури.
У XVI ст. запорозькі козаки збудували тут «гард»[1] — рибний завод, від нього й пішли назви урочища і слободи, яка тут утворилася. (У XVIII ст. центр паланки). В урочищі була човнова, а проти острова Великого — поромна переправа запорожців, яка залишалася найважливішою на Південному Бузі до кінця XVIII століття. Тут несли сторожову службу 300 козаків на чолі з старшинами. Щороку, навесні і влітку, коли зростала загроза нападів татаро-турецьких орд, загін запорізьких козаків збільшувався до 500 чоловік. 1740 року Гард зруйнували загони надвірних козаків польського графа Потоцького, очолені зрадником Савою Чалим. Та запорожці знову відбудували слободу.[2]
Бугогардівська паланка була найбільшою адміністративно-територіальною одиницею на Запоріжжі.
Готською «гард», як і у інших германців збігалося з «град» у слов'янських мовах, що вказує на можливе давнє місто, що існувало у готські часи.
Територію урочища Гард нині охоплює Національний природний парк «Бузький Гард».