Куммінгтоніт, кумінгтоніт (рос. куммингтонит; англ. cummingtonite; нім. Cummingtonit m) — мінерал, гідроксилсилікат магнію і заліза ланцюжкової будови, член групи амфіболів.

Куммінгтоніт
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номер IMA2012 s.p.
Абревіатура Cum[3]
Хімічна формула ☐Mg₂Mg₅Si₈O₂₂(OH)₂[2]
Nickel-Strunz 10 9.DE.05
Dana 8 66.1.1.1
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія[4]
Просторова група просторова група C2/m[d][5]
Спайність {110}[d][6]
Інші характеристики
Названо на честь Каммінгтон[7]
CMNS: Куммінгтоніт у Вікісховищі

Загальний опис

ред.

Склад: (Mg, Fe2+)7Si8O22(OH)2.

Містить (%): MgO — 25-0; FeO — 6-47; Si — 47-53; H2О — 1,5-2,5.

Сингонія моноклінна.

Твердість 5,6-6,5.

Густина 3,1-3,6.

Блиск матовий або перламутровий, зрідка скляний.

Колір сірий, зелений або коричневий.

Звичайний мінерал амфіболітів, які утворені по основним магматичним породам при регіональному метаморфізмі.

Вперше знайдений у Каммінгтоні, шт. Массачусетс (США). Асоціює з фаялітом, геденбергітом та альмандином. Волокнисті різновиди використовуються як азбест.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • куммінгтоніт магніїстий (відміна кумінгтоніту з вмістом Mg>Fe2+);
  • куммінгтоніт цинковистий (відміна кумінгтоніту, яка містить до 10,5 % ZnO);
  • куммінгтоніт цинковисто-марганцевистий (відміна кумінгтоніту з родовища Франклін (шт.Нью-Джерсі, США), які містить до 11 % ZnO і до 14 % MnO).
  • Києвіт — відміна куммінгтоніту. Безбарвний або блідо-зелений.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. а б Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2031–2048. — ISSN 0003-004X; 1945-3027doi:10.2138/AM.2012.4276
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. Hawthorne F. C., R. Oberti, Harlow G. E. et al. Nomenclature of the amphibole supergroup (2012) // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 1916. — Vol. 97. — P. 2035. — ISSN 0003-004X; 1945-3027doi:10.2138/AM.2012.4276
  5. mineralienatlas.de
  6. Anthony J. W., Bideaux R. A., Nichols M. C. et al. Handbook of MineralogyMineralogical Society of America.
  7. Dewey C. A sketch of the geology and mineralogy of the western part of Massachusetts, and a small part of the adjoining states // American Journal of Science, and ArtsNew-Haven: 1824. — Vol. 8. — P. 1–60. — ISSN 0099-5363

Література

ред.

Посилання

ред.