Альманди́н — типовий мінерал кристалічних сланців, які містять гранат і утворилися при регіональному метаморфізмі глинистих порід. Залізисто-алюмініїстий силікат острівної будови.

Альмандин
Альмандин
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1][2]
Абревіатура Alm[3]
Хімічна формула Fe²⁺₃Al₂(SiO₄)₃[4]
Nickel-Strunz 10 9.AD.25[5]
Dana 8 51.4.3a.2
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[1]
Просторова група кристалографічна група 230d[6]
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Алабандаd[1]
CMNS: Альмандин у Вікісховищі

Загальний опис ред.

Склад: Fe2(3)+Al2[SiO4]3. Містить (%): FeO — 43,3; Al2О3 — 20,5; SiO2 — 36,2.

Сингонія кубічна. Спайність недосконала. Густина 3,8-4,3. Твердість 7,0-7,5.

Забарвлення фіолетово-червоне, рідше темно-коричневе, густо-червоне. Злам нерівний. Зустрічається також у пегматитах, інколи в гранітах. Розмір кристалів від 5-6 мм до 5 см. Прозорі кристали альмандину — коштовні камені IV порядку, а дрібнозернисті виділення і непрозорі відміни використовують як абразивну сировину.

Колір ред.

Альмандин добувають з фіолетовими, інтенсивно-червоними і коричнево-червоними відтінками. Колір каменя створюється завдяки суміші заліза. Якщо в складі буде хром, то спостерігатиметься світловий ефект, як у олександрита[7].

Імітації ред.

Частіше за все альмандини видають за страси — грановане скло фіолетово-червоного кольору. Відрізнити підробку можливо, якщо розгледіти камінь під десятикратною лупою. Оскільки альмандинам, як й іншим червоним гранатам, властива наявність багатьох дефектів і включень в структурі, то їхня відсутність вказує на імітацію мінералу[7].

Від рубінів та червоної шпінелі альмандин відрізняється меншою твердістю. Шматочок топаза, якщо ним провести по поверхні альмандина, залишить подряпину, а на рубіні та шпінелі — ні, оскільки топаз твердіший альмандина, але м'якший за шпінель[7].

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • альмандин ітріїстий (відміна альмандину, яка містить до 2,6 % ітрію i торію);
  • альмандин марганцевистий (відміна альмандину, яка містить марганцю менше за залізо);
  • альмандин-піроп (алюмініїстий гранат заліза й магнію (Fe, Mg)3Al2[SiO4]3; склад і властивості змінюються від залізистого різновиду — альмандину до магніїстого — піропу);
  • альмандин-спесартин (алюмініїстий гранат заліза і марганцю (Fe, Mn)3Al2[SiO4]3; склад і властивості змінюються від залізистого різновиду — альмандину до марганцевистого — спесартину).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Grew E. S., Mills S. J., Galuskina I. O. et al. Nomenclature of the garnet supergroup // Am. Mineral.Mineralogical Society of America, 2013. — Vol. 98, Iss. 4. — P. 808. — ISSN 0003-004X; 1945-3027doi:10.2138/AM.2013.4201
  2. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  5. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  6. mineralienatlas.de
  7. а б в Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.

Література ред.

Посилання ред.