Кубок Європейської гандбольної федерації (Кубок ЄГФ) — щорічний турнір європейських гандбольних клубів.

Кубок ЄГФ
Заснування 1981 рік
Заміна 2012 рік
Регіон Європа
Конфедерація Європейська федерація гандболу
Чинний
чемпіон
Німеччина «ФрішАуф» (Геппінген)
Офіційний вебсайт Офіційний сайт

Турнір проводиться серед чоловічих гандбольних команд з 1981 року, спочатку під егідою Міжнародної гандбольної федерації (IHF) під назвою Кубок IHF; з 1993 року організовується Європейська федерація гандболу (EHF), відповідно турнір проводиться під егідою EHF. З сезону 2012/13 турнір було об'єднано з Кубком володарів Кубків ЄГФ і проводиться під назвою Кубок ЄГФ.

Розіграш турніру проходить за системою вибування, кількість турів в різні роки відрізнялась:

  • до сезону 1997/98 складався з шести турів: туру на вибування, 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 1998/99, 1999/00 складався з п'яти турів: 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2000/01 — 2002/03, 2009/10 складався з семи турів: чотирьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2003/04, 2004/05 складався з шести турів: двох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2010/11, 2011/12 складався з семи турів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • З сезону 2012/13 складається з шести турів: трьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу.

Для кожного туру визначаються пари учасників. Команди грають один проти одного два матчі: вдома і на виїзді, а переможець визначається сукупним балом. Кількість команд, які змагаються в перших трьох раундах, відрізнятися від одного сезону до іншого. У сезоні 2017/18 Україну представляв запорізький гандбольний клуб ZTR. Їх суперником у першому кваліфікаційному раунді був клуб «Крієнс-Люцерна» (Швейцарія)[1]. За результатами двох матчів 24:20 та 23:21 в наступний етап пройшла команда «Крієнс-Люцерна»[2].

Рішенням виконкому ЄГФ від 15 грудня 2018 р. починаючи з сезону 2020/21 Кубок ЄГФ змінить формат та назву на Європейську гандбольну лігу. У груповому турнірі братимуть участь 24 команди, 12 з яких потраплятимуть в турнір за підсумками двох кваліфікаційних раундів[3].

Переможці та фіналісти турніру ред.

Сезон Переможець Рахунок фіналу Фіналіст
1981/82   «Гуммерсбах» 23:14   «Железнічар» (Сараєво)
1982/83   ЗІІ/ZTR (Запоріжжя) 23:16, 22:20   «Карлскруна»
1983/84   «Гросвальштадт» 16:15, 20:19   «Гладсаксе»
1984/85   «Мінаур» (Бая-Маре) 22:17, 14:18   ЗІІ/ZTR (Запоріжжя)
1985/86   «Дьйор» 23:17, 20:24   «Аліканте»
1986/87   «Гранітас» (Каунас) 23:23, 18:18   «Атлетико» (Мадрид)
1987/88   «Мінаур» (Бая-Маре) 20:21, 23:20   «Гранітас» (Каунас)
1988/89   «Дюссельдорф» 16:17, 19:16   «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері)
1989/90   СКІФ (Краснодар) 25:27, 29:13   «Пролетер» (Зренянин)
1990/91   «Борац» (Баня-Лука) 20:15, 23:24   «Чехівські ведмеді» (Москва)
1991/92   «Валлау» 23:25, 22:20   «СКА» (Мінськ)
1992/93   «Кантабрія» (Сантандер) 24:20, 26:20   «Баєр» (Дормаген)
1993/94   «Авідеса» (Альсіра) 23:19, 21:22   «Лінде» (Лінц)
1994/95   «Гранульєс» 26:24, 23:21   «Політ» (Челябінськ)
1995/96   «Гранульєс» 28:18, 28:27   «Шахтар-Академія» (Донецьк)
1996/97   «Гандевітт» (Фленсбург) 32:25, 19:24   «Вірум»
1997/98   «Кіль» 23:25, 26:21   «Гандевітт» (Фленсбург)
1998/99   «Магдебург» 22:30, 31:22   «Вальядолід»
1999/00   «Меткович» 24:22, 23:25   «Гандевітт» (Фленсбург)
2000/01   «Магдебург» 27:27, 26:22   «Меткович»
2001/02   «Кіль» 36:29, 24:28   «Барселона»
2002/03   «Барселона» 35:23, 33:26   «Лукойл-Динамо» (Астрахань)
2003/04   «Кіль» 32:28, 27:19   «Альтеа»
2004/05   «ТУСЕМ» (Ессен) 22:30, 31:22   «Магдебург»
2005/06   «Лемго» 30:29, 25:22   «ФрішАуф» (Геппінген)
2006/07   «Магдебург» 30:30, 31:28   «Арагон» (Сарагоса)
2007/08   «Нордгорн-Лінген» 31:27, 29:30   «Копенгаген»
2008/09   «Гуммерсбах» 29:28, 26:22   «Горенє» (Веленє)
2009/10   «Лемго» 24:18, 28:30   «Кадеттен» (Шаффхаузен)
2010/11   «ФрішАуф» (Геппінген) 23:21, 30:26   «Гросвальштадт»
2011/12   «ФрішАуф» (Геппінген) 26:26, 34:28   «Дюнкерк»
2012/13   «Райн-Неккар Левен» (Мангейм) 26:24   «Нант»
2013/14   «Пік Сегед» (Сегед) 29:28   «Монпельє»
2014/15   «Фюхсе» (Берлін) 30:27   «Гамбург»
2015/16   «ФрішАуф» (Геппінген) 32:26   «Нант»
2016/17   «ФрішАуф» (Геппінген) 30:22   «Фюхсе» (Берлін)
2017/18   «Фюхсе» (Берлін) 28:25   «Сен-Рафаель»
2018/19   «Кіль» 26:22   «Фюхсе» (Берлін)
2019/20 Скасовано через пандемію COVID-19
2020/21
2021/22

Найуспішніші клуби ред.

Клуб Переможець Фіналіст Сезони перемоги Сезони фіналу
  «ФрішАуф» (Геппінген) 4 2011, 2012, 2016, 2017
  «Магдебург» 3 1 1999, 2001, 2007 2005
  «Кіль» 3 1998, 2002, 2004
  «Мінаур» (Бая-Маре) 2 1985, 1988
  «Гранульєс» 2 1995, 1996
  «Гуммерсбах» 2 1982, 2009
  «Лемго» 2 2006, 2010
  «Фленсбург-Гандевітт» 1 2 1997 1998, 2000
  ZTR (Запоріжжя) 1 1 1983 1985
  «Гросвальштадт» 1 1 1984 2011
  «Гранітас» (Каунас) 1 1 1987 1988
  «Меткович» 1 1 2000 2001
  «Барселона» 1 1 2003 2002
  «Фюхсе» (Берлін) 1 1 2015 2017
  «Дьйор» 1 1986
  «Дюссельдорф» 1 1989
  СКІФ (Краснодар) 1 1990
  «Борац» (Баня-Лука) 1 1991
  «Валлау» 1 1992
  «Кантабрія» (Сантандер) 1 1993
  «Авідеса» (Альсіра) 1 1994
  «ТУСЕМ» (Ессен) 1 2005
  «Нордхорн-Лінген» 1 2008
  «Райн-Неккар Левен» (Мангейм) 1 2013
  «Пік Сегед» (Сегед) 1 2014

Досягнення українських клубів ред.

В таблиці вказано етап Кубку ЄГФ на якому команда вибула з боротьби за Кубок[4]

Клуб Кваліфікаційні раунди 1/6 фіналу 1/8 фіналу 1/4 фіналу 1/2 фіналу Фінал Володар
1-й 2-й 3-й 4-й
«Шахтар-Академія» (Донецьк) 2000/01,
2006/07
2003/04 1999/00 1998/99,
2005/06
1995/96
ЗТР (Запоріжжя) 2017/18 2015/16 2009/10,
2010/11,
2016/17
2000/01,
2001/02
1994/95 1985 1983
«Портовик» (Южне) 2001/02,
2010/11,
2013/14
2004/05,
2008/09
2002/03 2007/08
«Будівельник» (Бровари) 2009/10 1996/97,
1997/98
«Мотор» (Запоріжжя) 2012/13
«Динамо» (Полтава) 2010/11 2009/10
СКА (Київ) 1993/94

Див.також ред.

Примітки ред.

  1. От Люксемубрга и до Швейцарии. Украинские клубы узнали соперников по еврокубкам [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.) Сайт Федерації гандболу України (Процитовано 24.07.2017)
  2. 2017/18 Men's EHF Cup Qualification Round 1 [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] Сайт Європейської гандбольної федерації(англ.) (Процитовано 10.11.2017)
  3. ЄГФ оголосила про реформу єврокубків та ігрового календаря [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт Федерації гандболу України (Процитовано 16.12.2018)
  4. EHF Member Federation UKR [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] Сайт Європейської гандбольної федерації (англ.)

Посилання ред.