Вікіпедія

Жіночий Кубок ЄГФ

Кубок Європейської гандбольної федерації (Кубок ЄГФ) — щорічний турнір європейських гандбольних клубів.

Жіночий Кубок ЄГФ
Заснування 1981 рік
Регіон Європа
Конфедерація Європейська федерація гандболу
Чинний
чемпіон		 Угорщина «Шіофок»
Офіційний вебсайт Офіційний сайт

Турнір проводиться серед жіночих гандбольних команд із 1981 року, спочатку під егідою Міжнародної гандбольної федерації (IHF) під назвою Кубок IHF; з 1993 року організовується Європейською гандбольною федерацією (EHF).

Історія ред.

Розіграш турніру проходить за системою вибування. Кількість турів в різні роки відрізнялась:

  • у сезонах 1993/94 — 1999/00 складався з п'яти етапів: 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2000/01 — 2002/03, 2009/10, 2010/11 складався з семи етапів: чотирьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2003/04 — 2008/09, 2016/17 — 2019/20 складався з семи етапів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2011/12 — 2015/16 складався з шести етапів: двох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу.

З сезону 2016/17 складається з семи етапів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу (групового етапу), чвертьфіналу, півфіналу та фіналу. Для кожного туру визначаються пари учасників. Команди грають один проти одного два матчі: вдома і на виїзді, а переможець визначається сукупним балом. Кількість команд, які змагаються в перших трьох раундах, відрізнятися від одного сезону до іншого. У сезоні 2017/18 змагатимуться 54 команди. 12 переможчів третього кваліфікаційного раунду та 4 команди, що вилетять з Ліги чемпіонів, зіграють у груповому турнірі Кубка ЄГФ. Україну в цьому сезоні представляв львівський гандбольний клуб «Галичанка». Їх суперником у першому кваліфікаційному раунді був клуб «Морренгоф Янсен» з міста Дальфсен (Нідерланди)[1][2]. За підсумками двох ігор за сумою очок львівська команда поступилась нідерландкам і вибула з турніру в першому кваліфікаційному раунді[3].

Рішенням виконкому ЄГФ від 15 грудня 2018 р. починаючи з сезону 2020/21 Кубок змінить формат та назву на Європейську гандбольну лігу. 16 учасників групового турніру визначатимуться в трьох кваліфікаційних раундах. Вісьмома чвертьфіналістами стануть клуби, що займуть перше та друге місце у своїх групах. Переможця турніру визначать у «фіналі чотирьох»[4].

Фіналісти ред.

Сезон Переможець Рахунок фіналу Фіналіст
1981/82   «Трешневка» (Загреб) 30:27, 17:19   «Егле-Свеса» (Вільнюс)
1982/83   «Автомобіліст» (Баку) 20:14, 18:15   «Емпор» (Росток)
1983/84   «Хімістул» (Римніку-Вилча) 22:18, 29:21   «Ольденбург»
1984/85   «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері) 17:19, 19:13   «Вашаш» (Будапешт)
1985/86   «Лейпциг» 16:22, 25:15   «Дебрецен»
1986/87   «Будучност» (Подгориця) 21:23, 34:27   «Старт» (Братислава)
1987/88   «Егле-Свеса» (Вільнюс) 34:20, 22:32   «Будучност» (Подгориця)
1988/89   «Хімістул» (Римніку-Вилча) 26:18, 21:26   «Егле» (Вільнюс)
1989/90   «Хімістул» (Римніку-Вилча) 19:22, 21:16   «Спартак» (Київ)
1990/91   «Локомотив» (Загреб) 19:11, 19:20   «Баєр» (Леверкузен)
1991/92   «Лейпциг» 24:19, 28:18   «Іскра» (Партизанське)
1992/93   «Рапід» (Бухарест) 28:16, 22:24   «Діжон»
1993/94   «Віборг» 23:20, 21:24   «Дебрецен»
1994/95   «Дебрецен» 22:14, 22:30   «Бакелагетс» (Осло)
1995/96   «Дебрецен» 20:23, 18:15   «Ларвік»
1996/97   «Олімпія» (Любляна) 26:18, 26:30   «Борусія» (Дортмунд)
1997/98   «Дунаферр» (Дунауйварош) 26:22, 34:27   «Банська Бистриця»
1998/99   «Віборг» 21:24, 28:21   «Дьйор»
1999/00   «Амадео Тортаяда» (Валенсія) 24:22, 18:19   «Тертнес Ідреттслаг» (Берген)
2000/01   «Монтекс» (Люблін) 28:21, 24:24   «Подравка» (Копривниця)
2001/02   «Ікаст» 25:30, 36:23   «Дьйор»
2002/03   «Слагельсе» 22:27, 27:20   «Дунаферр» (Дунауйварош)
2003/04   «Віборг» 27:27, 37:21   «Дьйор»
2004/05   «Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар) 21:27, 28:19   «Дьйор»
2005/06   «Ференцварош» (Будапешт) 37:36, 33:32   «Подравка» (Копривниця)
2006/07   «Звєзда» (Звенигород)-(Московська область) 30:35, 32:22   «Ікаст»
2007/08   «Динамо» (Волгоград) 27:25, 23:20   «Ітчако» (Естелья)
2008/09   «Ітчако» (Естелья) 27:19, 25:26   «Лейпциг»
2009/10   «Рандерс» (Раннерс) 20:22, 30:24   «Ельда Престижіо» (Ельда)
2010/11   «Мідтьюлланн» 28:21, 24:26   «Твіс» (Гольстебро)
2011/12   «Лада» (Тольятті) 30:24, 21:20   «Залеу»
2012/13   «Твіс» (Гольстебро) 31:35, 33:28   «Мец»
2013/14   «Лада» (Тольятті) 36:25, 32:32   «Тім Есб'єрг»
2014/15   «Твіс» (Гольстебро) 33:20, 22:33   «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону)
2015/16   «Дунауйварош» 26:28, 29:21   «Метцинген»
2016/17   «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону) 28:25, 25:21   «Бітігайм»
2017/18   «Віперс Крістіансанн» 26:22, 25:30   МСК «Крайова»
2018/19   «Тім Есб'єрг» (Есб'єрг) 21:21, 21:26   «Шіофок»
2019/20 Скасовано через пандемію COVID-19
2020/21
2021/22

Найуспішніші клуби ред.

Клуб Переможець Фіналіст Сезони перемоги Сезони фіналу
  «Віборг» 3 0 1994, 1999, 2004
  «Дебрецен» 2 2 1995, 1996 1986, 1994
  «Дунауйварош» 2 1 1998, 2016 2003
  «Лейпциг» 2 1 1986, 1992 2009
  «Мідтьюлланн» («Ікаст») 2 1 2002, 2011 2007
  «Твіс» (Гольстебро) 2 1 2013, 2015 2011
  «Хімістул» (Римніку-Вилча) 2 0 1984, 1989
  «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері) 2 0 1985, 1990
  «Лада» (Тольятті) 2 0 2012, 2014
  «Егле-Свеса» (Вільнюс) 1 2 1988 1982, 1989
  «Будучност» (Подгориця) 1 1 1987 1988
  «Ітчако» (Естелья) 1 1 2009 2008
  «Ростов-Дон» 1 1 2017 2015
  «Трешневка» (Загреб) 1 0 1982
  «Автомобіліст» (Баку) 1 0 1983
  «Локомотив» (Загреб) 1 0 1991
  «Рапід» (Бухарест) 1 0 1993
  «Олімпія» (Любляна) 1 0 1997
  «Амадео Тортаяда» (Валенсія) 1 0 2000
  «Монтекс» (Люблін) 1 0 2001
  «Слагельсе» 1 0 2003
  «Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар) 1 0 2005
  «Ференцварош» (Будапешт) 1 0 2006
  «Звєзда Звенигород» (Московська область) 1 0 2007
  «Динамо» (Волгоград) 1 0 2008
  «Рандерс» (Раннерс) 1 0 2010
  «Віперс Крістіансанн» 1 0 2018
  «Шіофок» 1 0 2019
  «Дьйор» 0 4 1999, 2002, 2004, 2005
  «Подравка» (Копривниця) 0 2 2001, 2006
  «Емпор» (Росток) 0 1 1983
  «Ольденбург» 0 1 1984
  «Вашаш» (Будапешт) 0 1 1985
  «Старт» (Братислава) 0 1 1987
  «Спартак» (Київ) 0 1 1990
  «Баєр» (Леверкузен) 0 1 1991
  «Іскра» (Партизанське) 0 1 1992
  «Діжон» 0 1 1993
  «Бакелагетс» (Осло) 0 1 1995
  «Ларвік» 0 1 1996
  «Борусія» (Дортмунд) 0 1 1997
  «Банська Бистриця» 0 1 1998
  «Тертнес Ідреттслаг» (Берген) 0 1 2000
  «Ельда Престижіо» (Ельда) 0 1 2010
  «Залеу» 0 1 2012
  «Метцинген» 0 1 2016
  «Бітігайм» 0 1 2017
  МСК «Крайова» 0 1 2018
  «Тім Есб'єрг» (Есб'єрг) 0 1 2019

Досягнення українських клубів ред.

В таблиці вказано етап Кубку ЄГФ на якому команда вибула з боротьби за Кубок[5]

Клуб Кваліфікаційні раунди 1/6 фіналу 1/8 фіналу 1/4 фіналу 1/2 фіналу Фінал
1-й 2-й 3-й 4-й
«Спартак» (Київ) 2005/06 1993/94 1990
«Мотор» (Запоріжжя) 2008/09 2007/08 2006/07 2002/03,
2005/06
«Галичанка» (Львів) 2016/17,
2017/18,
2018/19 		2003/04,
2004/05,
2006/07,
2008/09,
2019/20 		2015/16 2007/08 1998/99
«Транспортник» (Бровари) 2000/01 1995/96 1994/95,
1999/00 		1996/97
«Карпати» (Ужгород) 2011/12,
2012/13,
2013/14,
2014/15 		1997/98
«Спарта» (Кривий Ріг) 2010/11 2009/10
«Запоріжжя ЗДІА» (Запоріжжя) 2010/11

Примітки ред.

  1. ↑ Львівська гандбольна «Галичанка» сьогодні отримає суперника по Кубку ЄГФ-2017/2018 [Архівовано 20 липня 2017 у Wayback Machine.] Західна інформаційна корпорація (Процитовано 21.07.2017)
  2. ↑ Львівська гандбольна «Галичанка» отримала першого суперника в Кубку ЄГФ-17/18 [Архівовано 22 липня 2017 у Wayback Machine.] Західна інформаційна корпорація (Процитовано 21.07.2017)
  3. ↑ «Галичанка» програла у другому матчі Кубка ЄГФ та залишила турнір [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.] Сайт ГК «Галичанка» (Процитовано 18.09.2017)
  4. ↑ ЄГФ оголосила про реформу єврокубків та ігрового календаря [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Сайт Федерації гандболу України (Процитовано 16.12.2018)
  5. ↑ EHF Member Federation UKR [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] Сайт Європейської гандбольної федерації (англ.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жіночий_Кубок_ЄГФ&oldid=41825772