Кримінальне чтиво

кримінальний фільм Квентіна Тарантіно, 1994

«Криміна́льне чти́во» (англ. Pulp Fiction) — культовий художній фільм 1994 року виробництва США, одна з найвідоміших робіт режисера Квентіна Тарантіно. Фільм постійно перебуває в першій десятці списку найкращих 250-х фільмів на сайті IMDb. Картина вважається важливою віхою в історії кінематографа, що дала відчутний імпульс розвитку незалежного американського кіно.

Кримінальне чтивоPicto infobox cinema.png
Pulp Fiction
Pulp Fiction cover.jpg
Жанр гангстерський фільм
трилер
комедія
Режисер Квентін Тарантіно
Продюсер Лоуренс Бендер
Сценарист Квентін Тарантіно
Евері Роджер
У головних
ролях
Джон Траволта
Ума Турман
Семюел Л. Джексон
Брюс Вілліс
Оператор Анджей Секула
Кінокомпанія Miramax
Дистриб'ютор MOKÉPd, Netflix і FandangoNowd
Тривалість 154 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1994
Кошторис 8 млн дол.
Касові збори 214 млн дол.
IMDb ID 0110912
Попередній «Скажені пси» 1992
Наступний «Джекі Браун» 1997
Офіційна сторінка на Miramax
CMNS: Кримінальне чтиво у Вікісховищі
Q: Кримінальне чтиво у Вікіцитатах

Фільм описує два дні з життя низки американських злочинців. Найнесподіванішим чином їхні долі перетинаються, приводячи одних до загибелі, інших до втечі, а декого до переосмислення свого життя та повернення до чесної роботи. Оригінальна назва фільму відсилає до дешевих палп-журналів, які часто публікували низькопробні детективи.

У фільмі знялося ціле сузір'я акторів — зірок сучасного кіно: Ума Турман, Брюс Вілліс, Джон Траволта, Семюел Лірой Джексон, Тім Рот, а також у камео сам Квентін Тарантіно.

Станом на 1 жовтня 2020 року посідає 5-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

СюжетРедагувати

 
Легендарний танець у виконанні Джона Траволти та Уми Турман

Пара дрібних грабіжників, Рінґо та Йоланда, що звуть одне одного «Гарбузик» (Pumpkin) та «Милий кролик» (Honey Bunny), за чашкою кави обговорюють можливість пограбувати відвідувачів і касу забігайлівки, в якій вони перебувають. Наважившись, вони вихоплюють пістолети.

Дія переноситься в інше місце на добу в минуле. Вінсент Вега і Джулс Вінфілд, бандити на службі у Марселласа Воллеса, повинні забрати валізу свого боса у Бреда і його компаньйонів, мабуть як відшкодування за недотримання угоди. Дорогою вони обговорюють дане Воллесом Вінсенту доручення «вигуляти» ввечері того ж дня Мію Воллес, дружину боса. Вінсент розповідає про своє життя в Європі, звідки нещодавно повернувся. Триває відомий діалог про «Quarter Pounder» (укр. «Чвертьфунтовий»), сендвіч з McDonald's, який в Європі через метричну систему називають «Royal with Cheese» (укр. «Королівський з сиром»), з чого герої починають сміятися. Діставшись квартири Бреда, після нетривалого діалогу і цитування спотвореного уривка 25:17 з проповідей пророка Єзекіїля, Джулс і Вінсент вбивають наляканого Бреда і одного з його компаньйонів.

Джулс і Вінсент повертаються до Воллеса. Перед тим, як прийняти Вінсента, Воллес обговорює з боксером Бутчем Кулліджом деталі майбутнього договірного бою, який Бутч повинен буде програти, і передає йому гроші. Вінсент насміхається з Бутча, між ними відбувається сутичка. Бутч бачить, що Вінсент — наближений Марселласа Воллеса, і вирішує їм на зло виграти бій.

Вінсент купує у свого старого наркоділка Ленса пакет героїну, робить собі внутрішньовенну ін'єкцію і вирушає за Мією Воллес. Вони їдуть в ресторан «Джек Реббіт Слімс», в туалеті якого Мія нюхає кокаїн, після чого вони з Вінсентом виконують твіст під сингл Чака Беррі «You Never Can Tell» і «виграють» головний приз. Вінсент відвозить Мію додому, де вона, помилково вважаючи його пакет героїну за кокаїн, отримує передозування (Вінсент раніше жив у Амстердамі, де героїн фасують в кульки, а в США так фасують кокаїн).

Побоюючись гніву Воллеса, Вінсент відвозить Мію до Ленса, де, дотримуючись інструкцій з посібника для медсестер, намагається повернути бездиханну жінку до життя з допомогою прямої ін'єкції адреналіну в серце. Мія тут же отямлюється, після чого Вінсент відвозить її додому. Домовившись, що Марселлас нічого не дізнається про цю ситуацію, вони вирушають у своїх справах.

Історія професійного боксера Бутча Кулліджа починається з його сну-спомину про дитинство, в якому армійський товариш його батька — капітан Кунц, передає йому фамільну реліквію його сім'ї — золотий годинник. У ході тривалого монологу з'ясовується, що, перебуваючи у в'єтнамському полоні, батько Бутча п'ять років ховав годинник «у себе в дупі», щоб його не відібрали. А після його смерті Кунц його переховував у своїй ще два роки.

Прокинувшись, Бутч постає перед необхідністю брати участь у договірному матчі, за програш в якому йому заплатив Марселлас Воллес. Однак, пам'ятаючи вчорашню образу, Бутч порушує домовленість, поставивши через довіреного букмекера отримані від Воллеса гроші на себе, нокаутує суперника (згодом з'ясовується, що насмерть; сам бій не показаний) і втікає на таксі, де розповідає дівчині-водійці за цигарку про свої відчуття від смерті людини від його рук. Бутч не вважає себе вбивцею, оскільки він просто бився на рингу і не збирався нікого вбивати.

В готелі на нього чекає подруга, Фабіан, яка повинна була зібрати речі з вийнятої квартири. Вранці другого дня з'ясовується, що вона в поспіху забула фамільний золотий годинник Бутча, і йому доводиться повернутися за ним на машині Фабіан. Він обережно проникає в квартиру, хоча й побоюється помсти Воллеса і очікує там засідки. Нікого там не виявивши, забирає годинник і, вже заспокоївшись, береться готувати собі тости для сніданку. Несподівано він розуміє, що заспокоївся зарано — на столі в кухні лежить пістолет-кулемет Ingram MAC-10 з глушником, який посланий його вбити Вінсент лишив там, поки пішов у туалет. Бутч бере зброю, і щойно Вінсент виходить з туалету, цілиться в нього. Нерухома німа сцена триває кілька секунд, коли раптове клацання тостера призводить до миттєвої розв'язки: Бутч рефлекторно випускає в нього довгу чергу та, спантеличений таким поворотом, забуває стерти свої відбитки пальців зі зброї.

Бутч полишає квартиру і відправляється на машині Фабіан до готелю. Зупинившись на червоне світло в хорошому настрої, він несподівано бачить Марселласа, який, переходячи дорогу, помічає Бутча в машині. В паніці Бутч різко тисне на газ, збиває Воллеса автомобілем і, вискочивши на перехрестя на червоне світло, потрапляє у ДТП. Отямившись, розлючений Марселлас вихоплює пістолет і починає стріляти в Бутча, поранивши випадкову перехожу. Бутч, приголомшений аварією, ледве тікає.

На безлюдній вуличці Бутч заскакує в ломбард, підстерігає Воллеса, збиває з ніг і відбирає пістолет. Господар ломбарду Мейнард дістає рушницю і вгамовує ударом прикладу агресивного Бутча, вже готового пристрелити Марселласа прямо на місці. Поки Марселлас і Бутч непритомні, Мейнард зв'язує їх і викликає свого знайомого, рейнджера Зеда. Зв'язані Марселас і Бутч опиняються в кріслах, їхні роти заткнуті кляпами, в той час як Зед не поспішає проводити затримання. Марселлас і Бутч здивовано переглядаються.

Вони виявилися в підвалі у садистів-збоченців. Мейнард і Зед обирають собі першу жертву, якою за підсумком простої лічилки опиняється Марселлас. Поки вони за зачиненими дверима ґвалтують Марселласа, Бутчу вдається вирватися, приголомшивши охоронця-мазохіста. Діставшись до виходу, він раптом зупиняється, до нього долинають крики Марселласа. Ситуація нагадує Бутчу про перебування його батька в полоні, тож Бутч, повагавшись, все ж наважується допомогти. Він обирає собі зброю — спочатку бере до рук молоток, потім бейсбольну битку і, нарешті, бензопилу. У цей момент він бачить закріплену на стіні катану, бере її та, спустившись у підвал, вбиває нею Мейнарда, що спостерігає за зґвалтуванням. Далі, Бутч пропонує Зеду взяти зі столу пістолет. За спиною Бутча Воллес звільняється від пут, встає і, взявши до рук рушницю Мейнарда, стріляє Зеду просто в пах. До межі принижений і ображений, Марселлас обіцяє Зеду страшну помсту. Переляканий Бутч запитує у Марселласа «щодо їхньої спільної справи». Марселлас без зайвих слів повідомляє Бутчу, що більше немає у них жодної «спільної справи» за дотримання Бутчем двох умов: він повинен мовчати про подію в підвалі і назавжди залишити Лос-Анджелес.

Вийшовши на вулицю, Бутч бачить химерний чоппер, що стоїть перед ломбардом. Поглянувши на брелок із ключами, виконаний у формі літери Z (що означає «Зед»), Бутч розуміє, хто є господарем мотоцикла, і викрадає чоппер, вважаючи, що Зеду він більше ніколи не знадобиться. Повернувшись в готель до Фабіан, він квапить її, сам дивуючись тому, як багато може трапитися з людиною всього за кілька годин. Навіть не взявши з собою жодних речей, Бутч і Фабіан поспіхом виїжджають на чоппері Зеда.

Дія переноситься трохи раніше, коли Джулс і Вінсент забирали валізу. Несподівано з-за зачинених дверей вискакує ще один компаньйон Бреда і практично впритул розряджає свій револьвер у Джулса і Вінсента; але, на подив усіх присутніх, жодна із шести куль не влучає в ціль. Перезирнувшись, бандити вбивають невдалого стрільця, потім разом з Марвіном (одним із приятелів Бреда, який залишився живим), забравши валізу Воллеса, полишають місце злочину.

Джулс сприймає свій дивовижний порятунок як божественний знак, і вирішує порвати зі злочинним світом. Дорогою до Воллеса Вінсент, не поставивши пістолет на запобіжник, випадково стріляє Марвіну в голову. Шматочки мозку та уламки черепа Марвіна розлітаються на весь салон всередині машини. Намагаючись якомога швидше сховатися, Джулс веде автомобіль в гараж до свого приятеля Джиммі. Проблема посилюється тим, що з нічного чергування скоро має прийти дружина Джиммі Бонні, яка працює медсестрою, і, за словами Джиммі, якщо вона побачить труп у гаражі свого будинку, то подасть на розлучення.

Для вирішення ситуації Марселлас Воллес посилає містера Вульфа, «Людину, яка вирішує проблеми». Під його керівництвом Джулс і Вінсент вичищають салон і самих себе, та відвозять автомобіль з трупом Марвіна в багажнику на автозвалище Монстра Джо, який, за словами містера Вульфа «співчуває цій проблемі» і допоможе позбутися трупа. Доставивши машину на звалище, містер Вульф залишає сцену в компанії Ракіль — дочки Монстра Джо, а Джулс і Вінсент зранку другого дня відправляються поснідати в забігайлівці, куди приходять і Рінґо та Йоланда.

Там Джулс і Вінсент обговорюють бажання Джулса піти з кримінального світу. Вінсент йде в туалет, коли Рінґо починає грабунок і намагається забрати у Джулса валізу Воллеса та гаманець. Той перехоплює ініціативу і бере його на мушку. Йоланда бере на приціл Джулса, Вінсент після повернення — Йоланду. Джулс, який незадовго до цього повідомив Вінсенту про свій намір залишити кримінал, ледве утримується від насильства. Він забирає у Рінґо свій гаманець, але віддає йому гроші, а потім дає йому та Йоланді піти з награбованим. Валізу з таємничим умістом, однак, він залишає собі. Вінсент же, за хронологією, вирушає убити Бутча, при виконанні чого безглуздо гине.

Склад акторівРедагувати

СаундтрекРедагувати

Докладніше: Pulp Fiction (саундтрек)

Український дубляж/закадрівкаРедагувати

Перелік україномовних дубляжів (дубльоване озвучення) та закадрівок (закадрове озвучення):

Україномовна закадрівка від студії Омікрон на замовлення UATeamРедагувати

У травні 2012 року фільм було озвучено українською мовою закадровим методом студією Омікрон на замовлення креативної спільноти UATeam.[1]

Україномовна закадрівка від студії ТТП на замовлення ICTVРедагувати

У січні 2013 року фільм було озвучено українською мовою закадровим методом студією ТТП на замовлення телекомпанії ICTV.

Ролі озвучили:

  • Джон Траволта — Олег Стальчук,
  • Семюель Л. Джексон — Юрій Гребельник,

А також Володимир Терещук, Юлія Перенчук та інші.

Україномовний дубляж від студії ТТП на замовлення NLO TVРедагувати

У травні 2019 року фільм було озвучено українською мовою дублювальним методом студією ТТП на замовлення телекомпанії NLO TV.[2]

Україномовний дубляж від студії ТТП на замовлення sweet.tvРедагувати

У квітні 2021 року фільм було озвучено українською мовою дублювальним методом студією ТТП на замовлення компанії sweet.tv.[3]

НагородиРедагувати

Посилання на інші твориРедагувати

  • Рінґо та Йоланда відсилають до пари грабіжників Бонні та Клайд. Вступна сцена з ними повторює сцену з фільму «Бонні та Клайд» (1967) Артура Пенна.
  • Хоча сяйливий вміст валізи лишається таємницею, він відсилає до аналогічного таємничого вантажу у валізі з фільму «Поцілуй мене смертельно» (1955).
  • Коли Міа йде до вбиральні, щоб «припудрити носика», ця сцена відсилає до неонуарного фільму «Одягнена для вбивства» (1980) Браяна де Пальми.
  • Ставши жертвою садистів-збоченців, Марселлас обіцяє віддати їх людям з плоскогубцями та паяльною лампою. Це перефразовані слова з неонуарного фільму «Чарлі Варрік» (1973) Дона Сіґела.
  • Низка сцен відтворює сцени з фільму «Воїни» (1979), зокрема коли в кадрі губи персонажів показано поблизу мікрофона та програвача платівок.
  • Сцена танцю Мії з Вінсентом наслідує аналогічну сцену зі «Сторонніх» (1964) Жана-Люка Годара.
  • Коли Мія каже «Не міг би ти підкинути мені одного, ковбой?», ці слова майже дослівно взято з класичної романтичної комедії Говарда Гокса «Його дівчина П'ятниця» (1940).
  • Різні види зброї біля виходу з катівні садистів — це посилання на культові екшн-фільми 1970-х: «Широко крокуючи» (1973) — бита, «Техаська різанина бензопилою» (1974) — бензопила, та «Якудза» (1974) — катана.
  • Джулс читає вірша з Біблії «…і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. Над тими, хто замислить отруїти і зашкодити братам Моїм. І дізнаєшся, що ім'я Моє Господь, коли помста Моя впаде на тебе». В оригіналі цей уривок звучить так: «…і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!»[5].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати