Кришталь Михайло Володимирович

український актор театру і кіно, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів, Заслужений артист України

Михайло Володимирович Кришталь (18 травня 1970(19700518), Гайворон, Кіровоградська область) — український актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів. Заслужений артист України (2006)[1].

Михайло Кришталь
Народився 18 травня 1970(1970-05-18) (51 рік)
Гайворон, Кіровоградська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів
Alma mater Дніпропетровське державне художньо-театральне училище
Заклад Донецький національний академічний український музично-драматичний театр і Київський академічний драматичний театр на Подолі
Роки активності 1989 — тепер. час
Нагороди
Заслужений артист України

БіографіяРедагувати

Народився 18 травня 1970 року у місті Гайворон Кіровоградської області.

У 1989 року закінчив Дніпропетровське державне художньо-театральне училище (майстерня Н. М. Пінської). Того ж року, разом з Андрієм Романієм поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі.

Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Михайла Кришталя отримала Ґран-прі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії»[2].

Разом з Андрієм Романієм написав гімн Донецького національного університету[3].

З 2009 року актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.

У 2014 році зіграв роль лікаря клініки в першому українському психологічному трилері «Смертельно живий»[4].

ФільмографіяРедагувати

  • «П'ять зірок» (2004)
  • «Всі повинні померти» (2007)
  • «Брат за брата» (2010)
  • «Маршрут милосердія» (2010)
  • «Вчора закінчилась війна» (2010)
  • «Трава під снігом» (2010)
  • «Єфросинья» (2010—2013)
  • «Биття серця» (2011)
  • «Картина крейдою» (2011)
  • «Ластівчине гніздо» (2011)
  • «Остання справа Казанови» (2011)
  • «Повернення Мухтара» (7—8 сезони) (2011—2012)
  • «Смерть шпигунам. Прихований ворог» (2012)
  • «Жіночий лікар» (2012)
  • «Порох і дріб» (2012)
  • «Генеральна невістка» (2012)
  • «Свати-6» (2012)
  • «Подвійне життя» (2013)
  • «Нюхач» (2013)
  • «Я думав, ти будеш завжди» (2013)
  • «Мажор» (2014)
  • «Лягавий-2» (2014)
  • «Дворняжка Ляля» (2014)
  • «Братські узи» (2014)
  • «Особиста справа» (2014)
  • «Світло і тінь маяка» (2014)
  • «Смертельно живий» (2014)
  • «Швидка допомога» (2014)
  • «Безсмертник» (2015)
  • «Три дороги» (2015)
  • «За законом воєнного часу» (2015)
  • «Слуга народу» (2015—2016)
  • «Відділ 44» (2015—2016)
  • «Пес» (2015—2018)
  • «Я з тобою» (2016)
  • «Громадянин Ніхто» (2016)
  • «Ласкаво просимо на Канари» (2016)
  • «Листи з минулого» (2016)
  • «Поганий хороший коп» (2016)
  • «Пробач» (2016)
  • «Хазяйка» (2016)
  • «Черговий лікар» (2016)
  • «Біле-чорне» (2017)
  • «Добрі наміри» (2017)
  • «Невиправні» (2017)
  • «Вікно життя-2» (2017)
  • «Щастя за угодою» (2017)
  • «Веселка в небі» (2017)
  • «Ментівські війни. Київ» (2017)
  • «Ментівські війни. Одеса» (2017)
  • «Ментівські війни. Харків» (2018)
  • «Жити заради кохання» (2018)
  • «Рідна кров» (2018)
  • «Хто ти?» (2018)
  • «Сьомий гість» (2018)
  • «Вільні гроші» (2019)
  • «Таємниці» (2019)
  • «Кріпосна» (2019)
  • «Годинник із зозулею» (2019)
  • «Маркус» (2019)
  • «Схованки» (2019)
  • «СидОренки-СидорЕнки» (2019)
  • «Виходьте без дзвінка-2» (2019)
  • «Перші ластівки» (2019)
  • «Інше життя Анни» (2019)
  • «Звонар-2» (2020)
  • «Відплата» (2020)
  • «Виклик» (2020)
  • «На твоєму боці-2» (2020)
  • «Коп з минулого» (2020)
  • «Плаття з Маргариток» (2020)
  • «Переклад не потрібен» (2020)
  • «Перші ластівки. Zалежні» (2020)
  • «Бідна Саша» (2020)
  • «Мавки» (2020)
  • «Мама» (2021)
  • «Незакрита мішень» (2021)

Дублювання та озвученняРедагувати

Сотні ролей українською та російською для студій «Le Doyen», «Постмодерн», «Tretyakoff Production» та інших.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати