Кришталь Михайло Володимирович
Михайло Володимирович Кришталь (18 травня 1970, Гайворон, Кіровоградська область) — український актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів. Заслужений артист України (2006)[1].
| Кришталь Михайло Володимирович | |
|---|---|
| Народився |
18 травня 1970 (53 роки) Гайворон, Кіровоградська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | актор театру, кіно та дубляжу, шоумен, композитор, поет-пісняр, аранжувальник, виконавчий продюсер масових заходів |
| Alma mater | Дніпропетровське театральне училище |
| Заклад | Донецький національний академічний український музично-драматичний театр і Київський академічний драматичний театр на Подолі |
| Роки активності | 1989 — тепер. час |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 6414997 |
Біографія Редагувати
Народився 18 травня 1970 року у місті Гайворон Кіровоградської області.
У 1989 року закінчив Дніпропетровське державне театральне училище (майстерня Н. М. Пінської). Того ж року, разом з Андрієм Романієм поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі.
Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Михайла Кришталя отримала Ґран-прі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії»[2].
Разом з Андрієм Романієм написав гімн Донецького національного університету[3].
З 2009 року актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2014 році зіграв роль лікаря клініки в першому українському психологічному трилері «Смертельно живий»[4].
Фільмографія Редагувати
- «П'ять зірок» (2004)
- «Всі повинні померти» (2007)
- «Брат за брата» (2010)
- «Маршрут милосердія» (2010)
- «Вчора закінчилась війна» (2010)
- «Трава під снігом» (2010)
- «Єфросинья» (2010—2013)
- «Биття серця» (2011)
- «Картина крейдою» (2011)
- «Ластівчине гніздо» (2011)
- «Остання справа Казанови» (2011)
- «Повернення Мухтара» (7—8 сезони) (2011—2012)
- «Смерть шпигунам. Прихований ворог» (2012)
- «Жіночий лікар» (2012)
- «Порох і дріб» (2012)
- «Генеральна невістка» (2012)
- «Свати-6» (2012)
- «Подвійне життя» (2013)
- «Нюхач» (2013)
- «Я думав, ти будеш завжди» (2013)
- «Мажор» (2014)
- «Лягавий-2» (2014)
- «Дворняжка Ляля» (2014)
- «Братські узи» (2014)
- «Особиста справа» (2014)
- «Світло і тінь маяка» (2014)
- «Смертельно живий» (2014)
- «Швидка допомога» (2014)
- «Безсмертник» (2015)
- «Три дороги» (2015)
- «За законом воєнного часу» (2015)
- «Слуга народу» (2015—2016)
- «Відділ 44» (2015—2016)
- «Пес» (2015—2018)
- «Я з тобою» (2016)
- «Громадянин Ніхто» (2016)
- «Ласкаво просимо на Канари» (2016)
- «Листи з минулого» (2016)
- «Поганий хороший коп» (2016)
- «Пробач» (2016)
- «Хазяйка» (2016)
- «Черговий лікар» (2016)
- «Біле-чорне» (2017)
- «Добрі наміри» (2017)
- «Невиправні» (2017)
- «Вікно життя-2» (2017)
- «Щастя за угодою» (2017)
- «Веселка в небі» (2017)
- «Ментівські війни. Київ» (2017)
- «Ментівські війни. Одеса» (2017)
- «Ментівські війни. Харків» (2018)
- «Жити заради кохання» (2018)
- «Рідна кров» (2018)
- «Хто ти?» (2018)
- «Сьомий гість» (2018)
- «Вільні гроші» (2019)
- «Таємниці» (2019)
- «Кріпосна» (2019)
- «Годинник із зозулею» (2019)
- «Маркус» (2019)
- «Схованки» (2019)
- «СидОренки-СидорЕнки» (2019)
- «Виходьте без дзвінка-2» (2019)
- «Перші ластівки» (2019)
- «Інше життя Анни» (2019)
- «Звонар-2» (2020)
- «Відплата» (2020)
- «Виклик (телесеріал)» (2020)
- «На твоєму боці-2» (2020)
- «Коп з минулого» (2020)
- «Сукня з Маргариток» (2020)
- «Переклад не потрібен» (2020)
- «Перші ластівки. Zалежні» (2020)
- «Бідна Саша» (2020)
- «Мавки» (2020)
- «Мама» (2021)
- «Незакрита мішень» (2021)
Дублювання та озвучення Редагувати
Сотні ролей українською та російською для студій «Le Doyen», «Постмодерн», «Tretyakoff Production» та інших.
Примітки Редагувати
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №694/2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ Сдам в аренду тенора. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
- ↑ «Театр — это возможность поделиться своей болью». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015.
- ↑ МИХАЙЛО КРИШТАЛЬ: «У РОЛІ ЛІКАРЯ КЛІНІКИ У ФІЛЬМІ „СМЕРТЕЛЬНО ЖИВИЙ“ ПРОФЕСІЙНІ НАВИЧКИ НЕ ВАЖЛИВІ». Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 28 червня 2015.
Посилання Редагувати
- Сторінка актора на офіційному сайті театру на Подолі. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 28 червня 2015.
- Фільмографія [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)