Відкрити головне меню

Котюжани (село)

село в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області України

Котюжани́ — село в Україні, в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області. Населення становить 995 осіб. Розташоване поряд з трасою Муровані-Курилівці — Вінниця на берегах річки Лядови.

село Котюжани
Котюжани палац.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Мурованокуриловецький район
Рада/громада Котюжанівська сільська рада
Код КОАТУУ 0522883301
Основні дані
Засноване 1450
Населення 995
Площа 3,034 км²
Густота населення 327,95 осіб/км²
Поштовий індекс 23440
Телефонний код +380 4356
Географічні дані
Географічні координати 48°46′26″ пн. ш. 27°42′09″ сх. д. / 48.77389° пн. ш. 27.70250° сх. д. / 48.77389; 27.70250Координати: 48°46′26″ пн. ш. 27°42′09″ сх. д. / 48.77389° пн. ш. 27.70250° сх. д. / 48.77389; 27.70250
Середня висота
над рівнем моря
323 м
Водойми Лядова
Місцева влада
Адреса ради 23440, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с. Котюжани, вул. Центральна, 36, тел. 3-44-20
Карта
Котюжани. Карта розташування: Україна
Котюжани
Котюжани
Котюжани. Карта розташування: Вінницька область
Котюжани
Котюжани
Мапа

Котюжани у Вікісховищі?

Палац в селіРедагувати

Цікаві Котюжани колишнім палацом Е.Ценіної, в якому зараз розміщений дитячий інтернат.

В Котюжанах спочатку була одноповерхова садиба, яка будовалась в 1885 році. На початку XX століття місцеву садибу придбав відставний царський генерал Ценін, але прижив в ній він не довго. В 1910 році, під час селянських заворушень садиба була спалена.

Вже вдова генерала — Е.Ценіна, в 1912 році, відбудовує спалений палац і в реестрах архітектурних пам'яток вона фігурує під назвою «садиба Ценіної». Автором проекту був відомий петербурзький архітектор О. Мунц. В путівнику «По восточному Подолью» Дмитро Малаков пише: «План залишився колишнім, але вигляд будинку знайшов нові риси, у повній відповідності з стилем епохи. У центрі симетрично вирішеного фасаду на другому поверсі з'явилася ренесансна аркадна лоджія, завершена аттиком з декоративними вазами по краях. Такі ж вази фіксують кути і виступи будинку. У простінках — спарені лопатки, перебиті міжповерховим пояском; складні барочні наличники вікон на першому поверсі, ще більш вишукані з псевдобалкончиками — на другому; рельєфні вставки на міфологічні сюжети, ліпні тондо з ледь розрізнюваними за нашаруванням побілки пухкенькими купідонами. П-подібний план створив малюсінький курдокер с чашею фонтана. На фасаді — ліпні вставки з міфологическими сценами, ніша, де колись, можливо, розміщувалась скульптура. Інтерєри цілком оновлені.

Варто віддати належне зодчому, який наймінімальнішими засобами надав будинку помпезний вигляд, якщо врахувати рівну площадку забудови і низький цоколь . спочатку будівля була пофарбована в два тони. Стилістично котюжанський палац близький відомому лівадійському палацу, побудованому в ті ж роки й у тім же стилі.»

За радянських часів садиба була передана під дитячий інтернат, що власне і врятувало її від руйнування. Зберігся парк, який хоч і втратив багато зі своєї первісної краси, але все ще справляє дуже приємне враження. Збереглися декілька деталей оформлення парку, такі як камінний стіл.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Вікторія» є об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення.

Дмитро Малаков, «По восточному Подолью»: «Старий фруктовий сад й обширний парк спускаються до Лядової. Місцевість цілковито казкова, неначе призначена для пейзажного парку. М'який скат переходить в байрак — крутий, урвищний, одягнений камінням й густим чагарником. Всюду б'ють джерела з дивної чистоти смачною водою. Над шумним водограєм височіє, спираючись на скелю, романтичний трьохарочний міст-віадук, з котрого видно каньйон, куди спадають води річки — притоки Лядови, здається ще глибшим, таємничішим — весь в зелені, цівках потічків, в невгамовному пташиному щебетанні.»

Згадуваний Малаковим міст побудований на початку XX століття, за Ценіних.

Крім садиби, парку та мосту в Котюжанах вартий уваги також місцевий будинок культури. Він перебудований зі споруди колишнього католицького костьолу.

Ще в селі є православна церква, вона відносно молода. Хоча дзвіниця коло неї датується XIX століттям. Стара дерев'яна церква (1700 року) згоріла здається в 1980-роках.

 
Пам'ятник 200 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ

Пам'яткиРедагувати

 
Котюжани, Дзвіниця Миколаївської церкви XiX ст.
 
Палац С. Ценіної

ПерсоналіїРедагувати

ПосиланняРедагувати