Див. також: Тондо

То́ндо (скорочене від італ. rotondo — круглий) — зазвичай картина або інше зображення, наприклад, в кераміці, круглої форми. Розписані тондо вперше з'явились в добу розквіту давньогрецького вазопису.

Мікеланджело. «Мадонна Таддея», 1504/06. Королівська академія мистецтв, Лондон
Тондо з зображенням Септимія Севера, його дружини Юлії Домни та дітей — Ґети і Каракалли. Після вбивства Ґети Каракаллою зображення Ґети були знищені (див. Damnatio memoriae). Темпера на деревині, Державний музей, Берлін

Історія

ред.

В мистецтві закріпилося два специфічні терміни, пов'язані з італійським словом rotondo:

Тондо вважається художниками досить важкою формою, бо потребує майстерного володіння композицією, що не дуже розповсюджене навіть серед визначних майстрів. Але популярність форми в добу італійського Відродження спонукала багатьох художників звертатися саме до неї. Серед тих, хто використовував тондо:

Справжнім майстром створення гармонійних композицій тондо був Рафаель Санті, хоча створив їх тільки три. Шедеврами визнають і композиції Мікеланджело — тондо «Свята Родина» (Мадонна Доні) у живописі та тондо «Мадонна Пітті», «Мадонна Таддея» в скульптурі.

Сучасні представники тондо

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Лі Ленарт. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  2. Про Гері Ленга [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Interview with Tracy Melton, FocusLineArt [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела

ред.
  • Кустодиева Т. К. «Сандро Боттичелли», Л, «Аврора», 1971 (рос.)
  • Гращенков В. Н. «Рафаель Санті», М, «Искусство», 1975 (рос.)
  • Ротенберг Е. И. «Мікеланджело Буонаротти», М. 1976 (рос.)