Відкрити головне меню

Котля́рка[1] — село в Україні, в Попільнянському районі Житомирської області. Населення становить 490 осіб.

село Котлярка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Попільнянський
Рада/громада Попільнянська селищна громада
Код КОАТУУ 1824782401
Основні дані
Засноване 1753
Населення 490
Площа 2,365 км²
Густота населення 207,19 осіб/км²
Поштовий індекс 13523
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 50°01′31″ пн. ш. 29°19′32″ сх. д. / 50.02528° пн. ш. 29.32556° сх. д. / 50.02528; 29.32556Координати: 50°01′31″ пн. ш. 29°19′32″ сх. д. / 50.02528° пн. ш. 29.32556° сх. д. / 50.02528; 29.32556
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми річка Кривенька
Місцева влада
Адреса ради 13523, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Котлярка, вул. Гагаріна, 5а, тел. 71-4-35
Карта
Котлярка. Карта розташування: Україна
Котлярка
Котлярка
Котлярка. Карта розташування: Житомирська область
Котлярка
Котлярка
Мапа

ГеографіяРедагувати

Через село протікає річка Кривенька, ліва притка Унави. У селі річку перетинає автошлях Р18.

ІсторіяРедагувати

Поблизу села знайдені залишки змієвих валів[2] та древні кургани[3].

Село згадувалося в історії 1753 року, про начебто ритуальне вбивство євреями малолітньої дитини шляхтича в сусідньому селі Маркова Волиця. Слідством керував безпосередньо єпископ Київський Римо-католицької церкви Каєтан Солтик[en]. Одним із звинувачених у цьому злочині був орендар Мовша з Котлярки, якого пізніше четвертували в Житомирi.[4] Ця історія увійшла до книги «О смысле и значении кровавых жертвоприношений» богословa Тимофія Буткевича,[5], одного із засновників чорносотенського руху Російське зібрання[ru].

Згідно з працею Лаврентія Похилевичa «Сказання про населені місцевості Київської губернії» у 1835 році село належало до Сквирського повіту та парафії Свято-Успенської церкви в селі Сокільча. Власниками села були нащадки Августа Сливинського. Населення складало 520 православних та 100 католиків.[6]

Відповідно до метричної книги Свято-Успенської церкви на середину XIX століття серед селян були розповсюджені наступні прізвища: Макарчук, Власюк, Сидорчук, Моцак, Старунський, Пастушенко, Стеценко, Овдюшка, Артемчук, Кубдяк, Іванюк, Колисниченко, Яковчук, Оксенюк, Павленчук.[7]

У 1878-1879 році у селі спалахнуло повстання чиншовиків, колишніх шляхтичів. Чиншовики відібрали назад землі, які раніше орендували у поміщика Сливинського за чинш, та які були передані в оренду за високу платню цукровій компанії з Ходоркова. Після того, як поліція заарештувала організатора бунту Баладинського, близько сорока чоловік озброївшись кілками його звільнили. Поліції вдалося припинити повстання заарештувавши 26 бунтівників, які згодом отримали різноманітні строки ув'язнення. Разом з тим поміщику було рекомендовано утриматися від намагання змінити орендаря та залишити решту чиншовиків на зайнятих ними землях.[8]

Із жертв Голодомору в Україні (1932—1933) було поіменно встановлено 101 особа на основі свідчень очевидців Бабич С. П., Вільчинської Н. М., Завадської Ю. С., Монастирецького С. Т., Сокирко С. А..[9]

Багато селян були призвані до лав Червоної армії та загинуло під час Радянсько-фінської війни (1939—1940).[10]

150 жителів села воювали у складі Червоної армії у Німецько-радянську війну, з них загинуло 82, 63 — нагороджені орденами й медалями. У 1954 році встановлено пам'ятник загиблим воїнам.[11]

НародилисяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  2. Охорона культурної спадщини — Попільнянська центральна районна бібліотека
  3. Іващенко О. М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Житомирщині (Попільнянський район). Випуск 9. — Житомир, 2007. — с. 174—177. ISBN 978-966-655-267-2
  4. СВЯТЫЕ ИЗ ПАВОЛОЧИ, БЕШТ И КОЛЛЕКТИВНАЯ ПАМЯТЬ
  5. О смысле и значении кровавых жертвоприношений
  6. Похилевич Л. И. Сказания о населённых местностях Киевской губернии. стр. 223
  7. Сквирский уезд Киевской губернии :: Украина, условно Центр :: Украина (Україна) :: СТРАНЫ И РЕГИОНЫ
  8. Розділ III. Даніель Бовуа. Битва за землю в Україні 1863—1914.
  9. НАЦІОНАЛЬНА Книга пам'яті ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ. Архів оригіналу за 16 квітень 2016. Процитовано 6 липень 2016. 
  10. Советско-финская война (1939—1940) — Лановцы и Примы — наши корни
  11. Історія міст і сіл Української РСР — Котлярка — Лановцы и Примы — наши корни
  12. Новини Житомира — Пішов із життя Леонід Монастирецький — Репортер Житомира
  13. Оксенюк Роман Назарович | Волинська обласна рада

ПосиланняРедагувати