Користувач:Salatique/Чернетка

Francis Ysidro Edgeworth
Народився	(1845-02-08)8 лютого 1845 Edgeworthstown, County Longford, Ireland
Помер	13 лютого 1926(1926-02-13) (у віці 81 рік) Oxford, Oxfordshire, England
Alma mater	Trinity College Dublin Balliol College, Oxford
Автограф
Нагороди	Guy Medal (Gold, 1907)

Френсіс Ісідор Еджворт (англ. Francis Ysidro Edgeworth; 8 лютого 1845(18450208), Еджвортстаун — 13 лютого 1926(19260213), Оксфорд) — англо—ірландський філософ і економіст, який зробив вагомий внесок у розробку статистичних методів дослідження економічних явищ і процесів.

Біографія

Френсіс Еджворт народився і провів дитинство в родовому маєтку в Еджвортстауні, графство Лонгфорд, Ірландія. Його батько, Френсіс Бофорт Еджворт, походив з французьких гугенотів, а мати, Роза Флорентина Еролес, була каталонською біженкою. Винахідник Річард Ловелл Еджворт був його дідусем, а письменниця Марія Еджворт — його тіткою.

Він не відвідував школу, але отримував блискучу домашню освіту від приватних репетиторів, (зокрема, володів шістьма мовами, включаючи латинь), яку юнак доповнив класичною освітою в Триніті-колледж Дублінського університету, а згодом — і гуманітарною освітою в Оксфордському університеті з 1862 по 1876 рр. Численні захоплення Ф. Еджворта включали в себе древні мови, філософію, логіку, етику більшість цих дисциплін він сам згодом викладав, а також математику, яку він вивчав самостійно.

В 1881 році була опублікована його найвідоміша книга з економіки — «Математична психіка: стаття про застосування математики до моральних наук» (англ. Mathematical psychics: an essay of the application of mathematics to the moral sciences, 1881). Ряд його творчих застосувань математики до економічних чи моральних питань були оцінені як незрозумілі.

В 1888 році Еджворт був призначений на кафедру економіки в King's College London. У 1891—1922 роках — професор економіки в Оксфорді, а також творець (разом з Джоном. М. Кейнсом) і голова редакційної ради знаменитого «Економічного журналу» (англ. The Economic Journal).

Для творів Еджворта характерний традиційний для англійської утилітаристської думки великий інтерес до проблем добробуту, корисності і їх виміру, прагнення вивести математичні докази теоретичних висновків, а стилю його робіт властива дивна суміш складної математики і філософії.

Він першим застосував певні формальні математичні прийоми для індивідуального прийняття рішень в економіці. Френсіс Еджворт помер в Оксфорді 13 лютого 1926 року.

Вклад в економіку

Його перша книга «Нові і старі методи етики» (англ. New and Old Methods of Ethics, 1877) вперше описує використання варіаційного числення для прояснення

фундаментальних етичних питань.

У своїй найвідомішій книзі «Математична психіка: стаття про застосування математики до моральних наук» (англ. Mathematical psychics: an essay of the application of mathematics to the moral sciences, 1881), здійснив розмежування двох підходів до оцінки корисності. Френсіс Еджворт створив математичний інструментарій функціонального аналізу, що оперує не абсолютними, а відносними величинами.

Розглянув проблеми укладення і виконання контрактів в умовах вільного ринку і відкрив криву байдужості для опису ситуації, коли покупцеві доводиться робити кількісний вибір між двома товарами, а також «контрактній невизначеності».

Вивів узагальнену функцію корисності та розвинув «теорію загальної рівноваги». У 1879 році Еджворт дослідив, що якщо встановити утилітарні основи для дуже прогресивного оподаткування, аргументуючи це тим, що оптимальний розподіл податків повинен бути таким, щоб гранична непридатність, понесена кожним платником податків, була однаковою, тоді оподаткування товару може фактично призвести до зниження його ціни (Парадокс Еджворта).

Еджворт критикував теорію граничної корисності і намагався вдосконалити неокласичну теорію розподілу. Хоча його робота з питань фінансів війни під час Першої світової війни була оригінальною, вона виявилась надто теоретичною і не досягла практичного впливу, на який він сподівався.

Не зважаючи на те, що ідеї Еджуорта були оригінальними і демонстрували неабияку глибину думки, його манера висловлення не була зрозумілою більшості його сучасників. Еджворта часто називали «людиною Маршалла», маючи на увазі його підтримку Альфреда Маршалла. Саме Еджворт зробив великий внесок у створення теорії неокласичної економіки та у занепад будь-якого альтернативного підходу.

Еджворту ніколи не вдалося залучити значну кількість послідовників, відповідно, він не сформував школу економічної думки. Тим не менш, його поважали різні економісти, в тому числі Ірвінг Фішер, Кнут Віксель та Вільфредо Парето. Послідовники Парето, відроджували інтерес до ідей Еджворта в 1930-х роках. У 1960-і та 1970-і роки, коли інтерес до математичної економіки процвітав, роботи Еджворта знову стали центром академічного інтересу.

Доповіді, пов'язані з політичною економією, 1925

Основні праці

• «Нові та старі методи етики», (англ. New and Old Methods of Ethics, 1877),
• «Математична психіка: стаття про застосування математики до моральних наук», (англ. Mathematical psychics: an essay of the application of mathematics to the moral sciences, 1881),
• «Обґрунтування обміну», (англ. The Rationale of Exchange, 1884),
• «Крива асиметричної ймовірності», (англ. The asymmetrical probability curve, 1894),
• «Теорія розподілу», (англ. The Theory of Distribution, 1904),
• «Про співвідношення політичної економії та війни», (англ. On the Relations of Political Economy to War, 1915),
• «Валюта та фінанси під час війни», (англ. Currency and Finance in Time of War, 1918),
• «Доповіді, пов'язані з політичною економією», (англ. Papers Relating to Political Economy, 1925).

Джерела

• Lluís, Barbé. Frencis Ysidro Edgeworth: A Portrait with Family and Friends на «Google Books»
• Francis Ysidro Edgeworth, 1845-1926
• Francis Ysidro Edgeworth. Biography
• Francis Ysidro Edgeworth
• Эджуорт Френсис
• Эджуорт Френсис // Энциклопедия Кругосвет