Фінанси

вид економічної діяльності, управління економічним капіталом, майном тощо

Фіна́нси (від середньовічно-латинського financia — наявність, дохід) — економічна категорія, що відображає економічні відносини в процесі створення і розподілу фондів грошових коштів.

Сутність ред.

Поняття фінанси може включати один з таких сенсів:

  • вивчення грошей та інших подібних активів
  • управління цими активами і ризиками
  • безпосередньо самі грошові ресурси

Фінанси (як управління) — це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу. На мікрорівні об'єктом акумуляції, використання, розподілу і перерозподілу виступають грошові доходи і фонди окремих підприємств і організацій.

Фінансові операції відображають діяльність, пов'язану із здійсненням або забезпеченням здійснення платежів для проведення транзакцій. До фінансових операцій, зокрема, належать:

  • переказ коштів з рахунку на рахунок;
  • обмін валют;
  • надання послуг із забезпечення проведення емісії цінних паперів;
  • надання та отримання позик;
  • вкладення (або знімання) коштів на депозитні рахунки;
  • страхування;
  • надання фінансових гарантій та зобов'язань;
  • довірче управління фінансовими активами;
  • проведення операцій фінансового лізингу;
  • надання послуг з випуску, продажу, обслуговування чеків, векселів, платіжних карток та інших фінансових інструментів.

Фінанси як наука ред.

Наукова дисципліна фінанси вивчає гроші і соціально-економічні відносини, що пов'язані з формуванням, розподіленням і використанням матеріальних ресурсів. Фінанси — це прикладна економічна дисципліна.

Традиційно фінанси розділяють на публічні і приватні. До першої групи відносяться: державні фінанси і місцеві (муніципальні) фінанси. У другій групі виділяють:

  1. особисті фінанси та сімейні фінанси;
  2. фінанси малого бізнесу, корпоративні фінанси (фінанси підприємств, фінанси бізнесу), фінанси банків (банківська справа), фінанси некомерціних організацій.

Для публічних фінансів первинними є видатки, оскільки відбувається фінансування чітко регламентованих задач і функцій публічного утворення. Для приватних фінансів первинними є прибутки, оскільки вся діяльність спрямована на отримання прибутку, який у подальшому використовується особою з власними цілями.

Загальне вміння (а можливо навіть мистецтво) керувати фінансами вивчає наука фінансовий менеджмент. Управління фінансами банку вивчається у рамках науки банківська справа. Фінансові ринки вивчає наука фінансова економіка. Фінансова статистика вивчається у рамках невеликого однойменного розділу статистики. Методи обробки фінансової інформації вивчає математична наука фінансова математика. Контроль за фінансовими потоками вивчається у рамках дисципліни фінансовий контроль.

Основні фінансові концепції ред.

Фінансова активність (діяльність) — це застосування ряду технік і процедур, що приватні особи і організації використовують для управління своїми фінансами. Особливо важливою при цьому є різниця між прибутками і видатками і оцінка ризику інвестицій.

Якщо прибутки перевищують видатки (тобто існує профіцит), то різниця може бути віддана в борг під відсотки або вкладена у якийсь бізнес чи придбання власності. У цьому суть фінансової діяльності — якщо є вільні фінансові ресурси, то вони повинні бути вкладені у справу, щоб приносити додатковий прибуток.

Якщо видатки перевищують прибутки (тобто існує дефіцит), то потрібно відновити фінасові ресурси, яких не вистачає. Це можна зробити шляхом отримання кредиту в банку, або шляхом випуску акцій чи облігацій на біржі. У сучасному світі суб'єкту, що позичає, не потрібно самому шукати кредитора — можна піти в банк чи на біржу, і відповідний фінансовий інститут за певну комісію знайде кредитора. Або навпаки — для кредитора знайде суб'єкт, що потребує позики. Власне вся суть банківської і біржової діяльності полягає у тому, щоб ефективно зв'язувати тих, кому потрібні додаткові фінанси з тими, хто може їх надати. Чим краще працює у країні банківська і біржова система, тим активнішою і стабільнішою є економіка країни в цілому. Це основне макроекономічне правило, що не має винятків. Фінанси підприємств-як складова частина фінансової системи займає визначальне місце у структурі фінансових відносин у суспільстві.

Література ред.

  • Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 615 с.
  • Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 424 с.
  • Основи теорії фінансів у схемах, таблицях та моделях: навч. посіб. / І. Б. Хома, В. В. Турко, О. М. Чубка ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 243 с. : іл., табл. ; 22 см. — Бібліогр.: с. 241—242 (30 назв). — 300 пр. — ISBN 978-617-607-298-0
  • Фінансова статистика: Навч. посіб. для студ. спец. «Фінанси» вищ. навч. закл. / О. М. Рудницька, О. М. Чубка; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Львів. політехніка, 2004. — 162 c.
  • Фінанси: курс для банкірів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Тридід та ін.] ; за ред. О. М. Тридіда, О. Б. Жихор ; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. — К. : УБС НБУ, 2012. — 507 с. : іл., табл. — ISBN 978-966-484-161-7
  • Фінанси: підруч. [для студ. вищ. навч. закл. / А. Я. Кузнєцова та ін.] ; за ред. А. Я. Кузнєцової, Г. М. Азаренкової ; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. — К. : УБС НБУ, 2011. — 407 с. : іл., табл. ; 25 см. — Бібліогр.: с. 407 (20 назв). — 500 пр. — ISBN 978-966-484-121-1
  • Фінанси: підруч. Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 431 с.

Посилання ред.