Вікіпедія

Користувач:Rar/Майстерня/Sport

< Користувач:Rar‎ | Майстерня
(Перенаправлено з Користувач:Rar/Майстерня/SportCats)

Шаблон:Infobox GrandSlamТурніриDisciplines

The Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, also known as Roland-Garros, is an annual Теніс tournament held over two weeks in May and June. Established in 1891 and played since 1928 on Тенісний корт at the Stade Roland Garros in Paris, Франція,[1] the French Open is (since 1925) one of the four Турніри Великого шлема турніри played each year, the other three being the Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Вімблдонський турнір and the Відкритий чемпіонат США з тенісу. Organised by the Fédération Française de Tennis (FFT), the French Open is the second of the four Турніри Великого шолома of the year to be played.[2] In 1968 it was the first Grand Slam tournament to open to non-amateur players.

The winner of the men's singles event receives the Coupe des Mousquetaires, named after Чотири мушкетери of French tennis: Жан Боротра, Жак Брюньйон●, Анрі Коше●, and Рене Лакост.[3] The event was not held from 1915 to 1919 because of the First World War and was held unofficially under German occupation from 1941 to 1944, during the Second World War.[4]

Рафаель Надаль has won the most French Open титули, with twelve (which is also a record for any player, male or female, in any one of the four major турніри) and also holds the record for the most consecutive wins in the Історія тенісу, with five from 2010 to 2014.[5] Макс Декюжі won eight Відкритий чемпіонат Франції з тенісу prior to the Open Era.[6] Майкл Чанг became the youngest player to win the French Open when he took the титул in 1989 at 18 років, 3 місяці, 30 днів. In contrast, Андре Вашеро is the oldest champion, having won in 1901 at 40 years old. In the Open era, this record belongs to Андрес Хімено●, who was 34 years and 9 months old when he won in 1972.[7] French players have won the most French Open men's singles титули, with 38 victories, followed by Spanish (18) and Australian players (11). The current champion is Рафаель Надаль who beat Домінік Тім in the 2019 final to win his twelfth French Open титул.

History ред.

Rafael Nadal at the Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2011
Рафаель Надаль, who has won an all-time record twelve French Open титули. Nadal won four consecutive титули from 2005 - 2008 and an open era record of five consecutive титули from 2010 - 2014.

The Відкритий чемпіонат Франції з тенісу was established in 1891 and was originally known as the French Championships.[8] The tournament was only open to French players or foreign players who were a member of a French club during the first 34 years of its existence.[9] The first winner of the Championship was the British player Г. Бріґґз, a member of Club Stade Français which enтитулd him to compete.[10] Records show matches were played as the best-of-three sets format until 1902 or 1903, when best-of-five sets was adopted. French players were dominant in the early stages of the tournament, in particular Макс Декюжі, who won eight титули before the outbreak of the Перша світова війна.[11] Between 1924 and 1932 the титул was won by a member of Чотири мушкетери. The championship started to attract the best players after it became an international event in 1925, which was won by Рене Лакост. Франція's victory in the 1927 Davis Cup increased interest in the tournament and required a new stadium to be built. Previously the tournament had alternated between Олімпійський стадіон Ів дю Мануар and La Faisanderie, before the Stade Roland Garros was built in 1928.[12] Анрі Коше● won the first tournament at the new venue.[13]

Джек Кроуфорд●'s victory in 1933 was the first time a foreign player had won the tournament since 1891. Following his victory, no French players won the титул up until 1940, when the tournament was suspended following the outbreak of the Друга світова війна. Дон Бадж●'s victory in 1938 was notable, as he won all of the Турніри Великого шолома during the year.[14] Though the event was suspended in 1940, it was held unofficially under the guise of the Турнір Франції. Бернар Дестремо● won the first two events, while Ївон Петра● won three from 1942 to 1945. These results are not recognised by the FFT or other major international organisations and are considered unofficial.[4] Марсель Бернар● won the first event after the end of the war in 1946; he was the only Frenchman to win the event before the advent of the Open era in 1968.[11]

No one player dominated the event during this period. Only five players, Френк Паркер●, Ярослав Дробний (тенісист), Тоні Траберт●, Нікола П'єтранджелі● and Рой Емерсон, won multiple титули.[11] The tournament became an Open in 1968, as professional players were allowed to compete with amateurs, previously only amateurs could compete in the Турніри Великого шолома.[15] The tournament, won by Australian Кен Роузволл, was the first Grand Slam tournament to be played in the Open era.[16]

Swede Б'єрн Борг won the majority of the турніри in the early years of the Open era. He won consecutive титули in 1974 and 1975, before winning four successive титули from 1978 to 1981.[17] Яннік Ноа became the first Frenchman to win the event since 1946, when he won in 1983.[18] Іван Лендл won his first титул in 1984, before losing the following year to Wilander in the final and won two consecutive титули in 1986 and 1987.[17] Майкл Чанг became the youngest man to win the French Open when he beat Стефан Едберг in 1989.[19]

American Джим Кур'є won consecutive титули in 1991 and 1992 before Spaniard Серхі Бругера repeated the feat in 1993 and 1994.[20][21] Густаво Куертен won three титули in 1997, 2000 and 2001.[17] 2005 marked Рафаель Надаль's first French Open; he won four consecutive титули from 2005 to 2008.[22] Nadal was beaten in the round of 16 of the 2009 tournament by Робін Содерлінг who lost to Роджер Федерер in the final.[23] Nadal regained the титул in 2010 and defended his crowns in 2011, 2012, 2013, and 2014. In the 2015 event, he was knocked out in the quarter-finals by Новак Джокович, who eventually lost in the final to Стен Вавринка.[24]

Champions ред.

Regular competition
†  Not considered to be a Grand Slam event. A French club members only tournament called the French Championships
††  Disputed champions: Not considered to be a Grand Slam event. Not sanctioned or recognised by the FFT[a]
Докладніше: Tournoi de Франція (tennis)

French Championships ред.

 
“Чотири мушкетери” won a total of eight титули from 1925 to 1932. Since 1981, the French Open's trophy has been named in their honor.
Рік[b] Country Champion Country Поразка Рахунок in the final[c]
1891 [[Файл:  |20x13px|BRI]][d] Г. Бріґґз †   P. Baigneres 6–3, 6–4
1892   Жан Шопфер †   Francis L. Fassitt Френсіс Луїс Фассит 6–2, 1–6, 6–2
1893   Лоран Рібуле †   Жан Шопфер 6–3, 6–3
1894   Андре Вашеро †   Жерар Бросселен[en] 1–6, 6–3, 6–3
1895   Андре Вашеро †   Лоран Рібуле 9–7, 6–2
1896   Андре Вашеро †   Жерар Бросселен[en] 6–1, 7–5
1897   Пол Айме † [[Файл:  |20x13px|BRI]] Френкі Вордан[en] 4–6, 6–4, 6–2
1898   Пол Айме †   Пол Лебретон[en] 5–7, 6–1, 6–2
1899   Пол Айме †   Пол Лебретон[en] 9–7, 3–6, 6–3
1900   Пол Айме †   André Prévost André Prévost (tennis) 6–3, 6–0
1901   Андре Вашеро †   Пол Лебретон[en] —
1902   Мішель Вашеро †   Макс Декюжі 6–4, 6–2
1903   Макс Декюжі †   Андре Вашеро 6–3, 6–2
1904   Макс Декюжі †   Андре Вашеро 6–1, 9–7, 6–8, 6–1
1905   Моріс Жермо †   Андре Вашеро —
1906   Моріс Жермо †   Макс Декюжі 5–7, 6–3, 6–4, 1–6, 6–3
1907   Макс Декюжі †   Роберт Воллет[en] —
1908   Макс Декюжі †   Моріс Жермо 6–2, 6–1, 3–6, 10–8
1909   Макс Декюжі †   Моріс Жермо 3–6, 2–6, 6–4, 6–4, 6–4
1910   Моріс Жермо †   Франсуа Бланши[en] 6–1, 6–3, 4–6, 6–3
1911   Андре Ґобер● †   Моріс Жермо 6–1, 8–6, 7–5
1912   Макс Декюжі †   Андре Ґобер● —
1913   Макс Декюжі †   Georges Gault —
1914   Макс Декюжі †   Jean Samazeuilh Жан-П'єр Самазоль 3–6, 6–1, 6–4, 6–4[28]Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: теги без назви повинні мати якийсь вміст
1915 No competition (due to Перша світова війна)[e]
1916
1917
1918
1919
1920   Андре Ґобер● †   Макс Декюжі 6–3, 3–6, 1–6, 6–2, 6–3
1921   Жан Самазоль[en] †   Андре Ґобер● 6–3, 6–3, 2–6, 7–5
1922   Анрі Коше● †   Jean Samazeuilh Жан-П'єр Самазоль 8–6, 6–3, 7–5
1923   Франсуа Бланши[en] †   Макс Декюжі 1–6, 6–2, 6–0, 6–2
1924   Жан Боротра †   Рене Лакост 7–5, 6–4, 0–6, 5–7, 6–2
1925   Рене Лакост   Жан Боротра 7–5, 6–1, 6–4 [28]
1926   Анрі Коше●   Рене Лакост 6–2, 6–4, 6–3
1927   Рене Лакост   William Tilden Білл Тілден 6–4, 4–6, 5–7, 6–3, 11–9
1928   Анрі Коше●   Рене Лакост 5–7, 6–3, 6–1, 6–3
1929   Рене Лакост   Жан Боротра 6–3, 2–6, 6–0, 2–6, 8–6
1930   Анрі Коше●   William Tilden Білл Тілден 3–6, 8–6, 6–3, 6–1
1931   Жан Боротра   Крістіан Боузис 2–6, 6–4, 7–5, 6–4
1932   Анрі Коше●   Джорджо де Стефані● 6–0, 6–4, 4–6, 6–3
1933   Jack Crawford Джек Кроуфорд   Анрі Коше● 8–6, 6–1, 6–3
1934   Готтфрід фон Крамм●   Jack Crawford Джек Кроуфорд 6–4, 7–9, 3–6, 7–5, 6–3
1935   Фред Перрі●   Готтфрід фон Крамм● 6–3, 3–6, 6–1, 6–3
1936 [[Файл:Помилка виразу: незрозуміле слово «nazi»|20x13px|Німеччина]] Готтфрід фон Крамм●   Фред Перрі● 6–0, 2–6, 6–2, 2–6, 6–0
1937 [[Файл:Помилка виразу: незрозуміле слово «nazi»|20x13px|Німеччина]] Геннер Генкель●   Bunny Austin 6–1, 6–4, 6–3
1938   Donald Budge Дон Бадж   Roderich Menzel 6–3, 6–2, 6–4
1939   Donald McNeill Дон Макніл (tennis)   Боббі Ріґґс● 7–5, 6–0, 6–3
1940 No competition (due to Друга світова війна)Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: теги без назви повинні мати якийсь вміст
1941   Бернар Дестремо● ††   Robert Ramillon 6–4, 2–6, 6–3, 6–4
1942   Бернар Дестремо● ††   Крістіан Боузис 5–7, 6–4, 6–4, 6–1[29]
1943   Ївон Петра● ††   Анрі Коше● 6–3, 6–3, 6–8, 2–6, 6–4[30]
1944   Ївон Петра● ††   Марсель Бернар● 6–1, 4–6, 4–6, 7–5, 6–2[31]
1945   Ївон Петра● ††   Бернар Дестремо● 7–5, 6–4, 6–2
1946   Марсель Бернар●   Ярослав Дробний (тенісист) 3–6, 2–6, 6–1, 6–4, 6–3
1947   Йожеф Ашбот●   Ерік Стерджесс● 8–6, 7–5, 6–4
1948   Френк Паркер●   Ярослав Дробний (тенісист) 6–4, 7–5, 5–7, 8–6
1949   Френк Паркер●   Бадж Петті● 6–3, 1–6, 6–1, 6–4
1950   Бадж Петті●   Ярослав Дробний (тенісист) 6–1, 6–2, 3–6, 5–7, 7–5
1951   Ярослав Дробний (тенісист)   Ерік Стерджесс● 6–3, 6–3, 6–3
1952   Ярослав Дробний (тенісист)   Френк Седжмен● 6–2, 6–0, 3–6, 6–4
1953   Кен Роузволл   Вік Сайксес● 6–3, 6–4, 1–6, 6–2
1954   Тоні Траберт●   Arthur Larsen Арт Ларсен 6–4, 7–5, 6–1
1955   Тоні Траберт●   Свен Давідсон 2–6, 6–1, 6–4, 6–2
1956   Лью Гоуд●   Свен Давідсон 6–4, 8–6, 6–3
1957   Свен Давідсон   Herbert Flam 6–3, 6–4, 6–4
1958   Мервін Роуз●   Luis Ayala Луїс Аяла 6–3, 6–4, 6–4
1959   Нікола П'єтранджелі●   Ян Вермаак● 3–6, 6–3, 6–4, 6–1
1960   Нікола П'єтранджелі●   Luis Ayala Луїс Аяла 3–6, 6–3, 6–4, 4–6, 6–3
1961   Мануель Сантана●   Нікола П'єтранджелі● 4–6, 6–1, 3–6, 6–0, 6–2
1962   Род Лейвер   Рой Емерсон 3–6, 2–6, 6–3, 9–7, 6–2
1963   Рой Емерсон   П'єр Дармон● 3–6, 6–1, 6–4, 6–4
1964   Мануель Сантана●   Нікола П'єтранджелі● 6–3, 6–1, 4–6, 7–5
1965   Фред Столл●   Тоні Роч● 3–6, 6–0, 6–2, 6–3
1966   Тоні Роч●   Іштван Гуяш● 6–1, 6–4, 7–5
1967   Рой Емерсон   Тоні Роч● 6–1, 6–4, 2–6, 6–2

French Open ред.

 
Б'єрн Борг won six титули and won four straight from 1978 to 1981.
Rafael Nadal at the Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2008
Рафаель Надаль took four straight титули from 2005 to 2008, another five straight титули from 2010 to 2014, and another three from 2017 to 2019, making it twelve титули in all. Nadal has a 93–2 win-loss record at the event.[32]
 
Густаво Куертен won all three Grand Slam trophies at the French Open
РікПомилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: теги без назви повинні мати якийсь вміст Country Champion Country Поразка Рахунок in the final
1968   Кен Роузволл   Род Лейвер 6–3, 6–1, 2–6, 6–2
1969   Род Лейвер   Кен Роузволл 6–4, 6–3, 6–4
1970   Ян Кодеш   Желько Франулович● 6–2, 6–4, 6–0
1971   Ян Кодеш   Ilie Năstase Nastase 8–6, 6–2, 2–6, 7–5
1972   Андрес Хімено●   Патрік Пруазі● 4–6, 6–3, 6–1, 6–1
1973   Ilie Năstase Nastase   Нікола Пилич● 6–3, 6–3, 6–0
1974   Б'єрн Борг   Мануель Орантес 2–6, 6–7(4–7)[f], 6–0, 6–1, 6–1
1975   Б'єрн Борг   Гільєрмо Вілас 6–2, 6–3, 6–4
1976   Адріано Панатта   Гаролд Соломон● 6–1, 6–4, 4–6, 7–6(7–3)
1977   Гільєрмо Вілас   Браян Готтфрід● 6–0, 6–3, 6–0
1978   Б'єрн Борг   Гільєрмо Вілас 6–1, 6–1, 6–3
1979   Б'єрн Борг   Віктор Печчі● 6–3, 6–1, 6–7(6–8), 6–4
1980   Б'єрн Борг   Вітас Герулайтіс● 6–4, 6–1, 6–2
1981   Б'єрн Борг   Іван Лендл 6–1, 4–6, 6–2, 3–6, 6–1
1982   Матс Віландер   Гільєрмо Вілас 1–6, 7–6(8–6), 6–0, 6–4
1983   Яннік Ноа   Матс Віландер 6–2, 7–5, 7–6(7–3)
1984   Іван Лендл   Джон Макінрой 3–6, 2–6, 6–4, 7–5, 7–5
1985   Матс Віландер   Іван Лендл 3–6, 6–4, 6–2, 6–2
1986   Іван Лендл   Мікаель Пернфорс● 6–3, 6–2, 6–4
1987   Іван Лендл   Матс Віландер 7–5, 6–2, 3–6, 7–6(7–3)
1988   Матс Віландер   Анрі Леконт 7–5, 6–2, 6–1
1989   Майкл Чанг   Стефан Едберг 6–1, 3–6, 4–6, 6–4, 6–2
1990   Андрес Гомес   Андре Агассі 6–3, 2–6, 6–4, 6–4
1991   Джим Кур'є   Андре Агассі 3–6, 6–4, 2–6, 6–1, 6–4
1992   Джим Кур'є   Петр Корда 7–5, 6–2, 6–1
1993   Серхі Бругера   Джим Кур'є 6–4, 2–6, 6–2, 3–6, 6–3
1994   Серхі Бругера   Альберто Берасатегі● 6–3, 7–5, 2–6, 6–1
1995   Томас Мустер   Майкл Чанг 7–5, 6–2, 6–4
1996   Євген Кафельников   Міхаель Штіх 7–6(7–4), 7–5, 7–6(7–4)
1997   Густаво Куертен   Серхі Бругера 6–3, 6–4, 6–2
1998   Карлос Моя   Алекс Корретха 6–3, 7–5, 6–3
1999   Андре Агассі   Andrei Medvedev Медведєв Андрій Олегович 1–6, 2–6, 6–4, 6–3, 6–4
2000   Густаво Куертен   Магнус Норман 6–2, 6–3, 2–6, 7–6(8–6)
2001   Густаво Куертен   Алекс Корретха 6–7(3–7), 7–5, 6–2, 6–0
2002   Альберт Коста   Хуан Карлос Ферреро 6–1, 6–0, 4–6, 6–3
2003   Хуан Карлос Ферреро   Мартін Веркерк● 6–1, 6–3, 6–2
2004   Гастон Гаудіо   Гільєрмо Кор'я 0–6, 3–6, 6–4, 6–1, 8–6
2005   Рафаель Надаль   Маріано Пуерта● 6–7(6–8), 6–3, 6–1, 7–5
2006   Рафаель Надаль   Роджер Федерер 1–6, 6–1, 6–4, 7–6(7–4)
2007   Рафаель Надаль   Роджер Федерер 6–3, 4–6, 6–3, 6–4
2008   Рафаель Надаль   Роджер Федерер 6–1, 6–3, 6–0
2009   Роджер Федерер   Робін Содерлінг 6–1, 7–6(7–1), 6–4
2010   Рафаель Надаль   Robin Söderling Soderling 6–4, 6–2, 6–4
2011   Рафаель Надаль   Роджер Федерер 7–5, 7–6(7–3), 5–7, 6–1
2012   Рафаель Надаль   Новак Джокович 6–4, 6–3, 2–6, 7–5
2013   Рафаель Надаль   Давид Феррер 6–3, 6–2, 6–3
2014   Рафаель Надаль   Новак Джокович 3–6, 7–5, 6–2, 6–4
2015   Стен Вавринка   Новак Джокович 4–6, 6–4, 6–3, 6–4
2016   Новак Джокович   Енді Маррей 3–6, 6–1, 6–2, 6–4
2017   Рафаель Надаль   Стен Вавринка 6–2, 6–3, 6–1
2018   Рафаель Надаль   Домінік Тім 6–4, 6–3, 6–2
2019   Рафаель Надаль   Домінік Тім 6–3, 5–7, 6–1, 6–1

Statistics ред.

Multiple champions ред.

Competitions prior to 1925 opened only to French tennis club members and French nationals
Гравець Amateur Era Open Era All-time Рікs
  Рафаель Надаль (ESP) 0 12 12 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2017, 2018, 2019
  Макс Декюжі (FRA) 8 0 8 1903, 1904, 1907, 1908, 1909, 1912, 1913, 1914
  Б'єрн Борг (SWE) 0 6 6 1974, 1975, 1978, 1979, 1980, 1981
  Анрі Коше● (FRA) 5 0 5 1922, 1926, 1928, 1930, 1932
  Андре Вашеро (FRA) 4 0 4 1894, 1895, 1896, 1901
  Пол Айме (FRA) 4 0 4 1897, 1898, 1899, 1900
  Моріс Жермо (FRA) 3 0 3 1905, 1906, 1910
  Рене Лакост (FRA) 3 0 3 1925, 1927, 1929
  Матс Віландер (SWE) 0 3 3 1982, 1985, 1988
  Іван Лендл (TCH) 0 3 3 1984, 1986, 1987
  Густаво Куертен (BRA) 0 3 3 1997, 2000, 2001
  Андре Ґобер● (FRA) 2 0 2 1911, 1920
  Жан Боротра (FRA) 2 0 2 1924, 1931
  Готтфрід фон Крамм● (GER) 2 0 2 1934, 1936
  Френк Паркер● (USA) 2 0 2 1948, 1949
  Ярослав Дробний (тенісист) (EGY) 2 0 2 1951, 1952
  Кен Роузволл (AUS) 1 1 2 1953, 1968
  Тоні Траберт● (USA) 2 0 2 1954, 1955
  Нікола П'єтранджелі● (ITA) 2 0 2 1959, 1960
  Мануель Сантана● (ESP) 2 0 2 1961, 1964
  Род Лейвер (AUS) 1 1 2 1962, 1969
  Рой Емерсон (AUS) 2 0 2 1963, 1967
  Ян Кодеш (TCH) 0 2 2 1970, 1971
  Джим Кур'є (USA) 0 2 2 1991, 1992
  Серхі Бругера (ESP) 0 2 2 1993, 1994

Champions by country ред.

Country Amateur Era Open Era All-time First титул Last титул
  Франція (FRA) 37 1 38 1892 1983
  Іспанія (ESP) 2 18 20 1961 2019
  Австралія (AUS) 9 2 11 1933 1969
  США (USA) 7 4 11 1938 1999
  Швеція (SWE) 1 9 10 1957 1988
  Чехословаччина (TCH)[g] 0 5 5 1970 1987
  Німеччина (GER) 3 0 3 1934 1937
  Італія (ITA) 2 1 3 1959 1976
  Бразилія (BRA) 0 3 3 1997 2001
  Велика Британія (GBR) 2 0 2 1891 1935
  Єгипет (EGY) 2 0 2 1951 1952
  Аргентина (ARG) 0 2 2 1977 2004
  Швейцарія (SUI) 0 2 2 2009 2015
  Угорщина (HUN) 1 0 1 1947 1947
  Румунія (ROU) 0 1 1 1973 1973
  Еквадор (ECU) 0 1 1 1990 1990
  Австрія (AUT) 0 1 1 1995 1995
  Росія (RUS) 0 1 1 1996 1996
  Сербія (SRB) 0 1 1 2016 2016

See also ред.

French Open other competitions

Grand Slam men's singles

Other events

Notes ред.

  1. ↑ Due to World War II, the Турнір Франції are not officially recognized by the Fédération Française de Tennis. Consequently, despite being listed by a few sources, the champions from those years are not included in the official statistics. They are listed here as a historical note.[25][8][26][27]
  2. ↑ Each year is linked to an article about that particular event's draw with the exception of the pre-1925 years.
  3. ↑ The dash means that the result or score is unknown because there are no available sources for this information Pre-1914.[28]
  4. ↑ One win by a player from the Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії (1801–1922), plus one win by a player from the Велика Британія (1922–present).
  5. ↑ The tournament was not held from 1915 to 1919 because of World War I.[8]
  6. ↑ Set score in parentheses indicates a tiebreaker score.
  7. ↑ Чехословаччина (TCH, 1918–1992), does not include the totals of Чехія (CZE, 1993–present) and Словаччина (SVK, 1993–present).

Footnotes ред.

General

  • Past Перемога. Roland Garros. Процитовано 23 квітня 2020.
  • French Open Men's champions. SuperSport. Процитовано 15 липня 2015.

Specific

  1. ↑ The Origins of the Турнір. Roland Garros. Процитовано 25 липня 2015.
  2. ↑ Grand Slam Overview. International Tennis Federation (ITF). Процитовано 23 липня 2015.
  3. ↑ Bowers, Chris (27 лютого 2009). The New Musketeers. Davis Cup. Процитовано 16 липня 2015.
  4. ↑ а б Fetter, Henry D. (6 червня 2011). The French Open During World War II: A Hidden History. The Atlantic. Процитовано 23 липня 2015.
  5. ↑ Newbery, Piers (8 червня 2014). Rafael Nadal beats Новак Джокович to win ninth French Open титул. BBC Sport. Процитовано 15 липня 2015.
  6. ↑ Clarey, Christopher (22 травня 2014). A Century Ago, a French Титул Collection to Rival Рафаель Надаль. The New York Times. Процитовано 15 липня 2015.
  7. ↑ Lynch, Steven (29 травня 2015). Rafael Nadal the youngest French Open winner?. ESPN. Процитовано 15 липня 2015.
  8. ↑ а б в Past Перемога and Draws. fft.fr. Fédération Française de Tennis. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 2 липня 2009.
  9. ↑ French Open History. Tennis. Tennis Media Company. 16 серпня 2012. Процитовано 18 липня 2015.
  10. ↑ Gillmeister, 1998, с. 225.
  11. ↑ а б в Roland Garros past single winners. CNN. 23 травня 2008. Процитовано 19 липня 2015.
  12. ↑ Lewis, Gabrielle (23 травня 2002). French Open History. BBC Sport. Процитовано 21 липня 2015.
  13. ↑ Henri Cochet is dead; French Tennis Leader. The New York Times. 3 квітня 1987. Процитовано 26 липня 2015.
  14. ↑ Gray, Michael (28 січня 2000). Donald Budge. The Guardian. Процитовано 26 липня 2015.
  15. ↑ Ford, Bonnie D. (12 жовтня 2008). Reform to an Open status altered the course of tennis history. ESPN. Процитовано 27 липня 2015.
  16. ↑ Henderson, Jon (15 червня 2008). Now I'd choose tennis. The Observer. Процитовано 25 липня 2015.
  17. ↑ а б в Rafael Nadal, Bjorn Borg, Іван Лендл and the seven kings of clay. Sky Sports. 22 травня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
  18. ↑ Gross, Jane (6 червня 1983). Noah captures French crown. The New York Times. Процитовано 5 серпня 2015.
  19. ↑ Gittings, Paul (8 червня 2012). Chang's 'underhand' tactics stunned Lendl and made Tennis history. CNN. Процитовано 25 липня 2015.
  20. ↑ Topics of The Times – An American in Paris. The New York Times. 10 червня 1992. Процитовано 25 липня 2015.
  21. ↑ Roberts, John (6 червня 1994). Bruguera towers above tired Berasategui. The Independent. Процитовано 25 липня 2015.
  22. ↑ Newberry, Piers (8 червня 2008). Nadal storms to fourth French win. BBC Sport. Процитовано 25 липня 2015.
  23. ↑ Ornstein, David (7 червня 2009). Federer claims historic Paris win. BBC Sport. Процитовано 25 липня 2015.
  24. ↑ Novak Djokovic beats Енді Маррей to win first French Open титул. BBC Sport. 5 червня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  25. ↑ French Open Одиночний розряд Champions. USA Today. 10 червня 2001. Процитовано 10 липня 2012.
  26. ↑ Турнір Guide / History / Past Перемога 1891 – 2011. rolandgarros.com. IBM, Fédération Française de Tennis. Процитовано 5 березня 2016.
  27. ↑ The Encyclopedia Of Tennis: 100 Рікs Of Great Гравецьs And Турніри; by Max Robertson and Джек Креймер. 1974 edition, page 375. Source for finalists and scores
  28. ↑ а б в French Open Men's Одиночний розряд. Grand Slam History. Процитовано 4 листопада 2009.
  29. ↑ Le Matin : derniers télégrammes de la nuit du 3 août 1942 (Numéro 21244). gallica.bnf.fr (фр.). BnF. Процитовано 23 квітня 2020.
  30. ↑ Le Matin : derniers télégrammes de la nuit du 2 août 1943 (Numéro 21551). gallica.bnf.fr (фр.). BnF. Процитовано 23 квітня 2020.
  31. ↑ Le Matin : derniers télégrammes de la nuit du 7 août 1944 (Numéro 21862). gallica.bnf.fr (фр.). BnF. Процитовано 23 квітня 2020.
  32. ↑ Superb Soderling Sends Nadal Crashing Out. atpworldtour.com. Асоціація тенісистів-професіоналів. 31 травня 2009. Процитовано 4 серпня 2009.

Sources ред.

Аматорська ера
Національний
Міжнародний
Відкрита ера
(1968) Кен Роузволл • (1969) Род Лейвер • (1970) Ян Кодеш • (1971) Ян Кодеш • (1972) Андрес Хімено • (1973) Іліє Настасе • (1974) Б'єрн Борг • (1975) Б'єрн Борг • (1976) Адріано Панатта • (1977) Гільєрмо Вілас • (1978) Б'єрн Борг • (1979) Б'єрн Борг • (1980) Б'єрн Борг • (1981) Б'єрн Борг • (1982) Матс Віландер • (1983) Яннік Ноа • (1984) Іван Лендл • (1985) Матс Віландер • (1986) Іван Лендл • (1987) Іван Лендл • (1988) Матс Віландер • (1989) Майкл Чанг • (1990) Андрес Гомес • (1991) Джим Кур'є • (1992) Джим Кур'є • (1993) Серхі Бругера • (1994) Серхі Бругера • (1995) Томас Мустер • (1996) Євген Кафельников • (1997) Густаво Куертен • (1998) Карлос Моя • (1999) Андре Агассі • (2000) Густаво Куертен • (2001) Густаво Куертен • (2002) Альберт Коста • (2003) Хуан Карлос Ферреро • (2004) Гастон Гаудіо • (2005) Рафаель Надаль • (2006) Рафаель Надаль • (2007) Рафаель Надаль • (2008) Рафаель Надаль • (2009) Роджер Федерер • (2010) Рафаель Надаль • (2011) Рафаель Надаль • (2012) Рафаель Надаль • (2013) Рафаель Надаль • (2014) Рафаель Надаль • (2015) Стен Вавринка • (2016) Новак Джокович • (2017) Рафаель Надаль • (2018) Рафаель Надаль • (2019) Рафаель Надаль • (2020) Рафаель Надаль • (2021) Новак Джокович • (2022) Рафаель Надаль • (2023) Новак Джокович •

Шаблон:French Open – Men's Одиночний розряд турніри

Чемпіонат Франції
1891 • 1892 • 1893 • 1894 • 1895 • 1896 • 1897 • 1898 • 1899 • 1900 • 1901 • 1902 • 1903 • 1904 • 1905 • 1906 • 1907 • 1908 • 1909 • 1910 • 1911 • 1912 • 1913 • 1914 • 1920 • 1921 • 1922 • 1923 • 1924
Відкритий чемпіонат Франції
1925 • 1926 • 1927 • 1928 • 1929 • 1930 • 1931 • 1932 • 1933 • 1934 • 1935 • 1936 • 1937 • 1938 • 1939 • 1946 • 1947 • 1948 • 1949 • 1950 • 1951 • 1952 • 1953 • 1954 • 1955 • 1956 • 1957 • 1958 • 1959 • 1960 • 1961 • 1962 • 1963 • 1964 • 1965 • 1966 • 1967
Відкрита ера
1968 • 1969 • 1970 • 1971 • 1972 • 1973 • 1974 • 1975 • 1976 • 1977 • 1978 • 1979 • 1980 • 1981 • 1982 • 1983 • 1984 • 1985 • 1986 • 1987 • 1988 • 1989 • 1990 • 1991 • 1992 • 1993 • 1994 • 1995 • 1996 • 1997 • 1998 • 1999 • 2000 • 2001 • 2002 • 2003 • 2004 • 2005 • 2006 • 2007 • 2008 • 2009 • 2010 • 2011 • 2012 • 2013 • 2014 • 2015 • 2016 • 2017 • 2018 • 2019 • 2020 • 2021 • 2022 • 2023 •

Шаблон:Grand Slam champions

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Rar/Майстерня/Sport&oldid=38532480