Відкрити головне меню
Конюшина гірська
Trifolium montanum - mägiristik.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Конюшинові (Trifolieae)
Рід: Конюшина (Trifolium)
Вид: Конюшина гірська
Біноміальна назва
Trifolium montanum
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Trifolium montanum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Trifolium montanum
EOL logo.svg EOL: 703418
IPNI: 523419-1
ITIS logo.svg ITIS: 820039
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 74522

Конюши́на гірська́ (Trifolium montanum). Місцеві назви — ку́ряча ла́пка, ла́пки́ соро́чі, лапки́ котя́чі, горі́шок бі́лий, в’язі́ль, іва́сик, ко́шики, полуни́чник, за́йчики. Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових.

Зміст

Ботанічні характеристикиРедагувати

 
Суцвіття конюшини гірської

Квітконосне стебло прямовисне, біля основи висхідне, нерозгалужене, 20—70 см заввишки. Листки трійчасті. Листочки видовженоеліптичні, жорсткі, з дуже виразними жилками, дрібно- і гостропилчасті, знизу волосисті. Квітки дрібні, неправильні, білі, у багатоквіткових щільних одиничних (або їх дві) головках. Плід — біб. Цвіте у травні — серпні.

ПоширенняРедагувати

Росте по всій Україні в світлих лісах по узліссях, серед чагарників, на сухих луках, схилах балок, по лучних степах.

СировинаРедагувати

Для виготовлення ліків використовують траву або окремо суцвіття. Збирають під час цвітіння рослини. Трава неофіцинальна, містить глікозиди, трифолін та ізотрифолін, вітаміни С, ефірну і жирну олії.

Фармакологічні властивості і використанняРедагувати

В народній медицині рослина відома як засіб, що володіє відхаркувальною, сечогінною та протизапальною дією. Використовують у вигляді настою або відвару при захворюванні легень і бронхів, набряках різного походження, болях у животі. При грижі п'ють міцний відвар трави натщесерце. Суцвіття заварюють як чай і п'ють при болях у жінок та геморої. Зовнішньо, у вигляді припарок, застосовують відвар квіток при наривах і опіках. У вигляді сидячої ванни при геморої.

Лікарські форми і застосуванняРедагувати

Внутрішньо — настій трави (1 столову ложку трави на 200 мл окропу, настоюють 1-2 годину) по третині склянки тричі на день. Відвар трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хвилин, настоюють 30-40 хвилин) по третині склянки тричі на день. Зовнішньо — відвар квіток (готують так само) використовують для припарок і місцевих ванн.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Лікарські рослин: Енциклопедичний довідник / Відп. Ред. А.М. Гродзінський. – Голов. ред.. УРЕ, –1989. – 544 с.