Бро́нхи (лат. bronchi, однина bronchus, від грец. βρονχος — «дихальне горло», «трахея»; рідше bronchia, однина bronchium) — розгалуження дихальних шляхів у вищих хребетних амніот, у тому числі у людини.

Bronchus
3D Medical Animation Bronchus Description.jpg
Бронхи в легенях.
Blausen 0770 RespiratorySystem 02.png
Бронхи як частина нижніх дихальних шляхів
Деталі
Система Дихальна система
Артерія Бронхіальна артерія
Вена Бронхіальна вена
Нерв Легеневі гілки блукаючого нерва
Ідентифікатори
Латина Bronchus
MeSH D001980
TA98 A06.4.01.001 і A06.3.01.008
TA2 3226
FMA 7409[1]
Анатомічна термінологія

Бронхи людиниРедагувати

 
Бронхіальні частки правого і лівого легень (відповідають 5 частковим бронхам):
  верхні
  середня
  нижні

Міжнародна класифікація передбачає певні назви кожного бронхолегеневого сегмента та їхню нумерацію. Розгалужену систему бронхів називають бронхіальним деревом (arbor bronchialis).

Головні бронхиРедагувати

Два найбільші бронхи називаються головними (bronchi principales), вони починаються в місці роздвоєння трахеї (bifurcatio tracheae). Між бронхами розташовується кіль трахеї (carina tracheae), що являє собою гребінь хряща. Головні бронхи мають таку ж будову, як і трахея. Вони розходяться і входять у ворота легень.

Правий головний бронх (bronchus (principalis) dexter) ширший і коротший (в ньому 6-8 хрящових півкілець) від лівого (тут є 9-12 півкілець), за напрямком правий бронх є ніби продовженням трахеї. Від правого головного бронха беруть початок 3 часткових бронхи. Поверх правого бронха ззаду вперед проходить непарна вена (vena azygos), прямуючи до верхньої порожнистої вени.

Лівий головний бронх (bronchus (principalis) sinister) відразу ділиться на 2 часткових бронхи. Через лівий головний бронх перегинається дуга аорти.

Часткові бронхиРедагувати

Головні бронхи дають початок вторинним (частковим) бронхам (bronchi lobares). Від правого головного бронха беруть початок 3 часткових бронхи — верхній (bronchus lobaris superior dexter), середній (b. lobaris medius dexter) і нижній (b. lobaris interior dexter). Під верхнім проходить права легенева артерія. Лівий головний бронх ділиться тільки на 2 часткових бронхи — верхній (b. lobaris superior sinister) і нижній. Верхній лівий частковий бронх ділиться на дві гілки, які іноді позначають як верхньочастковий стовбуровий бронх і язичковий бронх (частіше вважається, що верхній лівий частковий бронх безпосередньо розгалужується на 4 сегментарні бронхи). Часткові бронхи відповідають 5 легеневим часткам.

Від часткових відходять третинні (сегментарні) бронхи, які далі галузяться дихотомічно.

Сегментарні бронхиРедагувати

Далі бронхи поділяються на сегментарні (третинні) бронхи (bronchi segmentales), яких налічується 10 сегментів справа і 9 (іноді виділяють 10) зліва. Іноді трапляються додаткові сегментарні бронхи.

Праві сегментарні бронхи
  • Верхня частка:
    • Верхній сегментарний бронх (bronchus segmentalis apicalis)
    • Передній сегментарний бронх (bronchus segmentalis anterior)
    • Задній сегментарний бронх
  • Середня частка:
    • Бічний сегментарний бронх
    • Присередній сегментарний бронх
  • Нижня частка:
    • Верхівковий сегментарний бронх
    • Присередній (паракардіальний) сегментарний бронх
    • Передній базальний сегментарний бронх
    • Бічний базальний сегментарний бронх
    • Задній базальний сегментарний бронх
Ліві сегментарні бронхи
  • Верхня частка
    • Верхівковий сегментарний бронх
    • Задній сегментарний бронх
    • Передній сегментарний бронх
    • Бічний або верхній язичковий сегментарний бронх (bronchus lingularis superior)
    • Присередній або нижній язичковий сегментарний бронх (bronchus lingularis inferior)
  • Нижня частка
    • Верхівковий сегментарний бронх
    • Передній базальний сегментарний бронх
    • Бічний базальний сегментарний бронх
    • Задній базальний сегментарний бронх

Місце паракардіального лівого сегментарного бронха займає серце.

Субсегментарні бронхиРедагувати

Сегментарні бронхи діляться на субсегментарні (b.b. subsegmentales). Іноді трапляються додаткові субсегментарні бронхи.

Часточкові бронхиРедагувати

Часточкові бронхи (bronchi lobulares) утворюються розгалуженнями субсегментарних, і входять всередину легеневих часточок.

Внутрішньочасточкові бронхиРедагувати

Внутрішньочасточкові бронхи (bronchi interlobulares) утворюються розгалуженнями часточкових і розташовуються всередині легеневих часточок. Гілки, на які вони розгалужуються, прийнято називати бранхіолами.

БронхіолиРедагувати

Докладніше: Бронхіола

Бронхіоли — кінцеві гілки бронхіального дерева, що не містять хрящів і переходять у альвеолярні ходи легень, що несуть альвеолярні мішечки й альвеоли.

МікроанатоміяРедагувати

Із зменшенням калібру бронхів їхні хрящі поступово змінюють форму: спочатку це півкільця, потім хрящові пластинки різної величини, і зовсім вони зникають у бронхіолах завширшки близько 1 мм. У стінках внутрішньолегеневих бронхів є круговий шар міоцитів, розташованих між слизовою оболонкою і хрящами.

У дрібних бронхах (завширшки до 1-2 мм) поступово зникають хрящові пластинки і залози, а м'язова пластинка слизової оболонки стає відносно потовщеною. Внутрішньочасточкові бронхи розпадаються на різну кількість кінцевих (термінальних) бронхіол (18-20), які є кінцевими розгалуженнями повітроносних шляхів і мають діаметр близько 0,5 мм.

Бронхи вистелені війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю келихоподібних клітин. Є клітини Клара (секреторні), які виділяють ферменти для руйнування сурфактантів. Сурфактант (фосфоліпіди, білки і глікопротеїди) — поверхневоактивна речовина, яка підтримує поверхневий натяг альвеол. Має бактерицидні властивості.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
  1. Foundational Model of Anatomy