Вікіпедія

Козулін Мусій Якович

український художник і педагог

Мусій Якович Козу́лін (Мойсей, Михайло; 26 лютого 1933, Дніпропетровськ — 17 серпня 2012, Дніпропетровськ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1961 року. Заслужений художник України з 1994 року.

Козулін Мусій Якович
Народження26 лютого 1933(1933-02-26)
Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Смерть17 серпня 2012(2012-08-17) (79 років)
 Дніпропетровськ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняДніпропетровське художнє училище і Харківський художній інститут (1960)
Діяльністьхудожник, викладач
ВчительКуко Олександр Семенович, Єгоров Євген Павлович, Сизиков Валентин Васильович і Чернов Леонід Іванович
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
заслужений художник України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козулін.

Біографія

ред.

Народився 26 лютого 1933 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро, Україна). Протягом 1948—1953 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі, був учнем Олександра Куко, І. Б. Шутурова; у 1958—1960 роках — на живописному факультеті Харківськогоу художнього інституту в Євгена Єгорова, Валентина Сизикова. Дипломна робота — картина «Біля переїзду» (олія, керівник Леонід Чернов).

Упродовж 2000—2007 років — доцент факультету дизайну та реклами Дніпропетровського філіалу Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Мешкав у Дніпропетровську в будинку на вулиці Пушкіна, № 61, квартира № 9, в будинку на набережній Перемоги, № 112, корпус № З, квартира № 46[1] та в будинку на вулиці Сєрова № 3, квартира № 3[2]. Помер у Дніпропетровську 17 серпня 2012 року[3].

Творчість

ред.

Працював у галузях станкового живопису та станкової графіки. Створював портрети, натюрморти, пейзажі. Використовував техніки олійного живопису, акварель, офорт, естамп. Серед робіт:

живопис
  • «Гурток домбристів» (1953);
  • «Під ухил» (1957);
  • «Колгоспне стадо» (1958);
  • «Біля телевізора» (1959);
  • «На шосе» (1961);
  • «Перед стартом» (1961—1962);
  • «Натюрморт. Риба» (1962);
  • «До фінішу» (1963, темпера);
  • «Балерина народного театру» (1964, темпера);
  • «Свіжий ранок» (1965);
  • «Туманний ранок» (1965);
  • «Друзі неба» (1967, темпера);
  • «Свято на Дніпрі» (1967);
  • «Тиша» (1969);
  • «ДП 9 будується» (1974, Дніпровський художній музей),
  • «9 травня. Гора Митридат» (1975);
  • «Зустріч Володимира Щербицького зі студентами Хіміко-технологічного інституту» (1978, разом з Володимиром Ерліхом);
  • «Іван Бабушкін серед робітників Катеринославського депо» (1980, разом з Володимиром Ерліхом);
  • «Шахтарі Західного Донбасу» (1984—1985);
  • триптих «Реквієм» (1990);
  • «Стара клуня» (1993);
  • «Юля» (2001);
  • диптих «Це не повинно повторитися» (2002);
  • «Доля» (2003);
  • «Автопортрет із мамою та дідом Бенею» (2003);
  • «Свято Тори» (2003);
  • «До Бога» (2004);
  • «Т. Кулик» (2004);
  • «Неспокій» (2005);
  • «Пам'ять» (2005);
  • «Мальви. Околиця Калинівки» (2006);
  • «Художник Володимир Жуган» (2008);
  • «Художник Леонід Кудрявцев» (2008);
  • «Геолог В. Дмитрієв» (2008);
  • диптих «Художник і модель» (2008);
графіка
  • «Хірург» (1955, акварель);
  • «У полі» (1956, акварель);
  • «Портрет артиста А. О. Хорушина» (1961, олівець);
  • «Обід» (1966, акварель; Дніпропетровський художній музей);
  • «Пісня» (1968, вугілля);
  • «Переможець велогонки „Дніпровська весна“ Л. Коженка» (1971, гуаш);
  • «Портрет професора Раїси Кузденбаєвої» (1978, акварель);
  • «Золота осінь» (1994, акварель);
графічні серії
  • «Відкриття сезону» (1961—1963, м'який лак);
  • «На Дніпрі» (1962, м'який лак);
  • «Ранок аероклубу»/«Ранок аерофлоту» (1965—1966, м'який лак);
  • «Шляхи-дороги» (1967, вугілля);
  • «Легкоатлети» (1967, м'який лак),
  • «Карелією»/«Карельський альбом» (1969, акварель, фломастери);
  • «Вогонь та люди»/«Будні Тсміртау» (1970—1971, акварель);
  • «Західний Донбас» (1972, акварель);
  • «Земля та люди» (1972, акварель);
  • «Пам'ять пам'ятає» (1978, акварель);
  • «Спогади старого артилериста Б. Дришлюка» (1979, акварель);
  • «Дніпропетровськ спортивний» (1979);
  • «Закарпаття очима художників Дніпропетровщини» (1980, акварель);
  • «Динамівці» (1982, м'який лак);
  • «Будні Седнєва» (1982—1984);
  • «Ветерани» (1982—1985, акварель, вугілля);
  • «Кримом» (1983);
  • «Шахта іменв XXVI з'їзду КПРС» (1985, акварель)
  • «Дон–Волга» (1987);
  • «Америкою» (1993—1995);
  • «Дніпровська синагога» (1996);
  • «Храм Святителя Чернігівського» (1996);
  • «Мертве місто» (1997);
  • «Ізраїль» (1999);
  • «Гадяч» (2002);
  • «Хризантеми» (2002—2003).

1977 року разом з іншими художниками виконав діораму «Битва за Дніпро на Аульському плацдармі» (смт Дніпровське[4]).

Брав участь у обласних виставках з 1954 року, республіканських — з 1961 року, всесоюзних — з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Дніпропетровську у 1964, 1966, 1978, 1988, 1998, 2002—2003 роках, Москві у 1969, 1970 роках, Києві у 1989, 2004 роках.

Крім вище згаданого музею роботи художника зберігаються у Дніпропетровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького, Музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні», Луганському художгньому музеї, Третьяковській галереї у Москві, приватних колекціях у різних країнах[5].

Примітки

ред.
  1. ↑ Козулін Михайло Якович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 68.
  2. ↑ Козулін Мойсей Якович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 54.
  3. ↑ Музей українського живопису на facebook.com. 26 лютого 2017.
  4. ↑ В. О. Прокоф’єва. Дніпровське // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
  5. ↑ Мойсей Козулін : художній талант і щедре серце / Дніпро. Культура.

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козулін_Мусій_Якович&oldid=41012030