Куко Олександр Семенович
Олександр Семенович Куко (9 квітня 1904, Успенівка — 1971) — український радянський живописець (майстер пейзажного жанру)[1] і педагог.
| Куко Олександр Семенович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
9 квітня 1904 Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 1971 | |||
| Країна |
 Російська імперія УНР СРСР | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Київський художній інститут (1929) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Кричевський Федір Григорович | |||
| Відомі учні | Івченко Анатолій Володимирович, Клименко Федір Максимович, Магро Петро Іванович, Надєждін Михайло Володимирович, Пашкевич Рита Семенівна, Письменний Степан Іларіонович, Соколенко Григорій Олександрович, Козулін Мусій Якович і Жуган Володимир Олександрович | |||
| Працівник | Дніпропетровське художнє училище | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Звання | майор | |||
| Нагороди |
        | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 9 квітня 1904 року в селі Успенівці Катеринославської губернії Російської імперії. Українець. 1926 року закінчив Художньо-професійну школу у місті Запоріжжі і вступив до Київського художнього інституту[2], де навчався зокрема у Федора Кричевського. Дипломна робота — етюд «Каменотес», написаний у 1929 році[3]. Протягом 1932—1933 років служив у Червоній армії[2]. З 1934 року працював у Дніпропетровському державному художньому училищі, викладав спеціальні дисципліни, у тому числі живопис та малюнок[2].
Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року. Воював на Південному, Південно-Західному, Сталінградському, Донському, Південному, 4-му Українському, 3-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. Був начальником штабу 2-го дивізіону 648-го артилерійського полку. Дослужився до військового звання майора[2]. Нагороджений:
- орденами Червоної Зірки (25 січня 1943), Вітчизняної війни I (30 січня 1945) та II ступеня (12 жовтня 1944), Червоного Прапора (13 травня 1945)[2][4];
- медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942); «За взяття Берліна» (17 жовтня 1945), «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За визволення Варшави»[2][4].
Після війни продовжив викладати у Дніпропетровському художньому училищі. Серед учнів: Анатолій Івченко[3], Анатолій Киргеєв[3], Ольга Киргеєва[3], Федір Клименко, Петро Магро, Михайло Надєждін, Рита Пашкевич, Степан Письменний, Григорій Соколенко, Анатолій Татарбанов[3], Анатолій Якимець[3], Олексій Якушенко[3].
Примітки ред.
- ↑ Куко Олександр Семенович / Аукціон № 16. Український класичний живопис та графіка XX ст. Київ. 2011. С. 36.
- ↑ а б в г д е ж Куко Александр Семёнович / Фронтовик. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж День в музее / «Новости Запорожья» від 13 червня 2016. (рос.)
- ↑ а б Куко Александр Семенович / Память народа. (рос.)