Соколенко Григорій Олександрович
Григорій Олександрович Соколенко (17 квітня 1928, Веселий Кут — 2016) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1968 року[1]. Батько художника Андрія Соколенка[2].
| Соколенко Григорій Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
17 квітня 1928 Миколаївська область, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 2016 | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Дніпропетровське художнє училище (1949) і Латвійська академія мистецтв (1955) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Погрібняк Микола Степанович, Куко Олександр Семенович, Яніс Тільбергс, Карліс Бренценс і Арій Скрідеd | |||
| Працівник | Комунальна установа «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 17 квітня 1928 року в селі Веселому Куті (тепер Миколаївська область, Україна). 1949 року закінчив Дніпропетровське художнє училище (навчався у Миколи Погрібняка, Олександра Куко), 1955 року — Державну Академію мистецтв Латвійської РСР (вчителі з фаху Арій Скріде, Яніс Тільбергс, Карліс Бренценс)[1]. Член КПРС з 1961 року.
Протягом 1971—1974 років був першим директором Запорізького художнього музею[2]. 1988 року нагороджений медаллю «Ветеран праці», 1995 року — медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[1]. Мешкав у Запоріжжі, в будинку на вулиці 40-річчя Радянської України № 80, квартира 121. Помер у 2016 році[2].
Творчість ред.
Працював у галузі станкового живопису та монументального мистецтва. Серед робіт:
- «Торгівля скіфів із греками» (1956);
- «Соняшники» (1957);
- «Життя піонерів» — розпис у Палаці піонерів, Запоріжжя (1959, у співавторстві з Леонідом Орленком);
- «Запорожці біля Дніпра» — вітраж у магазині «Перлина», Запоріжжя (1964);
- «Сучасний міжпланетний радіозв'язок», «Радіо служить людям» — мозаїка у технікумі, Запоріжжя (1965, у співавторстві з Леонідом Орленком);
- «Весняна пісня», мозаїка у кафе «Марічка», Запоріжжя (1966, у співавторстві з Леонідом Орленком та Анатолієм Скрипкою);
- «Геракл» — декоративний рельєф у спортзалі з важкої атлетики, Запоріжжя (1966);
- «Вітраж життя», «Бандурист» в палаці культури «Тітан» Запоріжжя (1974);
- «Людину славить праця» — декоративний рельєф (шамот) на фасаді будинку курсів Облпрофради в Запоріжжі (1975);
- «Земле, земле, кавуни» (1990, натюрморт);
- «Булочка» (1991);
- «Радість — веселка» (1995);
- «Дніпро і пуща Золота».
Примітки ред.
Література ред.
- Соколенко Григорій Олександрович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
- Соколенко Григорій Олександрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 215.