Княжпіль (Кам'янець-Подільський район)
Кня́жпіль (раніше Княже) — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
| село Княжпіль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Тер. громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020230090095836 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1405 |
| Населення | 790 |
| Площа | 2,477 км² |
| Густота населення | 314,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32355 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°42′15″ пн. ш. 26°45′56″ сх. д. / 48.70417° пн. ш. 26.76556° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32355, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Княжпіль, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Княжпіль | |
 Княжпіль | |
| Мапа | |
| |
Назва
ред.Свою стародавню назву Княже дістало від подільських князів Коріатовичів. У праці «Поділля під владою Литви» Юхим Сіцінський зазначав: село «Княже» іменується офіційно Княжпіль, але народ називає його «Княже».
Географія
ред.Подільське село Княжпіль знаходиться на високому березі річки Тернава, за 15 кілометрів від Кам'янця-Подільського.
Клімат
ред.Княжпіль знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
ред.Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Кам’янецькому замкові.[1]
29 травня 1767 року в Княжполі Теодор Потоцький був обраний (при допомозі і захисті російських казаків) маршалком Подільського воєводства.[2]
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
ред.Населення становить 780 осіб за переписом 2001 року.
Мова
ред.У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
-
Дід в «опанчі» cелянський одяг с. Княжполя -
Баби в «опанчі» cелянський одяг с. Княжполя
Релігія
ред.- Церква Святої Параскеви (УПЦ МП)
Охорона природи
ред.Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Заказник «Княжпільська дача», загальною площею 821 га, розташований неподалік села Княжпіль на високій товтрі, підніжжя якої омивається річкою Гниловідкою на якій розташований водоспад Княжпільський (2 м). Також поблизу села є скеля «Соколів Камінь» — геологічна пам'ятка природи.
Відомі люди
ред.Уродженці
ред.- Приходько Віктор Кіндратович (1886–1982) — український громадсько-політичний і державний діяч.
- Приходько Олекса Кіндратович (1887–1977) — український диригент, педагог.
- Олійник Юрій Миколайович — письменник.
- Радавчук Петро Миколайович (1938–2015) — педагог, громадський діяч, журналіст, редактор.
Проживали, перебували
ред.- Теодор Потоцький — польський шляхтич, магнат, генерал-майор коронних військ, барський конфедерат, останній белзький воєвода. Власник Княжпільського ключа.
- Бартоломій Ґіжицький — полковник військ коронних, ловчий черський, подстолій і поскарбій черський, каштелян вишогрудський. Помер в Княжполі.
Панорама
ред.
Див. також
ред.- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
ред.- ↑ СЕЛО БОРИШКІВЦІ
- ↑ Szczygielski Wacław. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 177—368 (пол.) S. 213
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
Посилання
ред.- Найбідніші тільки за бюджетом [Архівовано 16 Січня 2017 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ. 2016-09-30