Відкрити головне меню

Архімандрит Кири́ло (в миру Сергі́й Микола́йович Говору́н; 28 січня 1974, Золотоноша) — архімандрит, PhD, кандидат богослов'я, старший викладач Стокгольмської школи теології, старший науковий співробітник Центру дослідження релігії факультету філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, науковий співпрацівник Колумбійського університету (США), публіцист.

Архімандрит Кири́ло
Кирилл Говорун.jpg
Народився 28 січня 1974(1974-01-28) (44 роки)
Золотоноша, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність богослов
Alma mater Київська духовна семінарія[d]
Науковий ступінь доктор філософії
Заклад Київська духовна академія
Конфесія православ'я

Зміст

ОсвітаРедагувати

Науково-дослідницька діяльністьРедагувати

З 2012 по 2014 рік, Кирило (Говорун) був науковим співробітником Єльського університету. Його проект був по еклезіології. Серед осередків досліджень варто виокремити сприйняття церкви у різні періоди її історичного шляху. Кирило (Говорун) використовував широкий спектр міждисциплінарних інструментів, у тому числі соціологію релігії та політологію.

Кирило (Говорун) є членом International Association of Patristic Studies (AIEP-IAPS), North American Patristic Society, Association for the Sociology of Religion, American Academy of Religion та Chester Ronning Centre for the Study of Religion and Public Life (University of Alberta), беручи участь у їхніх конференціях.

З лютого 2016 року, запрошений в Інститут Гаррімана (Колумбійський університет, м. Нью-Йорк). Предмет дослідження: релігійний вимір Майдану та війна на сході України.

Внески до науково-дослідних та видавничих проектівРедагувати

20062010 Concepts and Practices of Freedom in the Biblical Traditions and Contemporary Contexts ~ Гейдельберзький університет за підтримки Фонду Джона Темплтона

20112012 Biblical Visions: Reading the Gospels with the Early Church ~ A guidebook to study Fathers of the Church in the ecumenical contextProject by the Commission on Faith and Order of the WCC

20112013 Православ'я і екуменізм: Посібник для богословської освіти ~ Співредактор проекту

2004 — дотепер Православна енциклопедія~ Багатотомний проект Руської Православної Церкви

2006 — дотепер The John Templeton Award for Theological Promise (пізніше Manfred Lautenschlaeger Award for Theological Promise) ~ Член ради оцінювачів

20092010 The Encyclopedia of Eastern Orthodox Christianity

2010 — дотепер Катехізис Руської Православної Церкви ~ Відповідальний за розділи, присвячені христології та еклезіології

2010 — дотепер Μεγάλη Ορθόδοξη Χριστιανική Εγκυκλοπαίδεια (Велика православна християнська енциклопедія)

2010 — дотепер Діалог між наукою та богослов'ям ~ Під егідою Фонду Джона Темплтона

2015 Критичне видання актів візантійських та після-візантійських соборів, у серії Corpus Christianorum та співпраці із La Fondazione per le scienze religiose Giovanni XXIII in Bologna

Професійний досвідРедагувати

Досвід викладанняРедагувати

20022005 Ранні християнські традиції в Московській Духовній семінарії

20032007 Ранні християнські традиції в Московській духовній академії

20072012 Ранні християнські традиції в Київській духовній академії

20092012 Ранні християнські традиції та методологія досліджень в Загальноцерковній аспірантурі і докторантурі Російської Православної Церкви (Москва)

20152016 Політична теологія в Національному університеті «Києво-Могилянська академія»

2014 — дотепер Систематичне богослов'я в Sankt Ignatius Theological Academy, Stockholm

2015 — дотепер Систематичне православне богослов'я в Стокгольмській школі богослов'я

Сфера наукових інтересівРедагувати

  • християнські традиції пізньої античності;
  • екуменізм та зближення традицій;
  • еклезіологія;
  • політична теологія та соціальна етика;
  • соціологія релігії;
  • діалог між релігією та наукою;
  • нові форми навчання в мультикультурному середовищі;
  • міжнародне співробітництво духовних шкіл.

Читання лекцій в різних країнах світуРедагувати

  • Мінська духовна академія, Білорусь
  • Seminary ‘Makarios III’ in Nairobi, Кенія
  • Свято-Тихонівський гуманітарний університет, Москва
  • Смоленська духовна семінарія, Росія
  • Миколо — Угреська духовна Семінарія в Москві ]
  • Казанська духовна семінарія, Росія
  • Пензенська духовна семінарія, Росія
  • Саратовська духовна семінарія, Росія
  • Новгородська духовна семінарія, Росія
  • Таврійська духовна семінарія (Сімферополь, Україна)
  • Полтавська духовна семінарія, Україна
  • Духовна семінарія в Парижі
  • Університет Вілланова, США
  • Гейдельберзький університет, Німеччина
  • Амстердамський вільний уіверситет, Нідерланди
  • Оксфордський університет, Велика Британія
  • Китайський університет Гонконгу
  • Лютеранська семінарія в Гонконзі
  • Alliance Bible Seminary в Гонконзі
  • Університет Сент-Джозеф в Макао
  • Духовний коледж та семінарія в Тайвані
  • Пекінський педагогічний університет, Китай
  • Пекінський університет, Китай
  • Університет Цінхуа в Пекіні, Китай
  • Університет Женьмінь в Пекіні, Китай
  • Університет Міньцзу в Пекіні, Китай
  • Принстонська богословська семінарія, США
  • Нанкайський університет, Китай
  • Нанкінська богословська семінарія, Китай
  • Китайська академія соціальних наук, Пекін
  • Уппсальський університет, Швеція
  • Манітобський університет, Канада
  • Університет Віннпега, Канада
  • Реджайнський університет, Канада
  • Альбертський університет, Канада
  • Гарвардський університет
  • Єльський університет
  • Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Мюнхенський університет
  • Університет Ісландії
  • Університет Ба́тлера (Індіанаполіс)
  • Університет долини Фрейзер, Канада
  • Чжецзянський університет, Китай
  • Колумбійський університет
  • Даремський університет

Управлінський досвідРедагувати

20012007 Відділ зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату (Москва). Кирило (Говорун) виступав експертом з внутрішньої та зовнішньої політики церкви, церковно-державних відносин, був відповідальним за відносини між Помісними православними церквами.

20072009 Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви (Київ, Україна). Керував відносинами Української Православної Церкви, найбільшої релігійної громади в Україні, з більш ніж 12 000 парафій, з іншими релігійними громадами в межах і за межами України, а також з урядом України, всіма основними політичними партіями і неурядовими організаціями.

20092012 Перший заступник голови Навчального Комітету Російської Православної Церкви. Проректор Загальноцерковної аспірантури і докторантури Російської Православної Церкви. Протягом приблизно трьох років був відповідальним за процес реформування системи освіти Руської Православної Церкви. Ця система включає в себе 1 докторську школу, 12 університетів, а також 80 семінарій в 9 країнах. У продовж адаптації російської системи відповідно до вимог Болонського процесу Кирило (Говорун) встановив численні міжнародні зв'язки російських духовних шкіл із західними університетами. Організував спільні програми PhD і магістратури з університетами в Амстердамі, Гельсінкі, Гейдельберзі, Левені, Фрібурзі в Швейцарії, та інших.

2013 — дотепер Координатор богословських програм в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». На сучасному етапі, Кирило (Говорун) розробляє магістерську програму з публічної екклезіології для НаУКМА.

2013 — дотепер Асоційований декан Sankt Ignatius Theological Academy, Швеція. Академія реалізує програму богословських досліджень для студентів сходних християнських традицій, у співпраці із Стокгольмською школою теології.

Екуменічний досвідРедагувати

Представник Руської Православної Церкви:

  • Комісія «Віра і устрій» Всесвітньої Ради церков;
  • Православно — лютеранський діалог;
  • Православно — англіканський діалог;
  • Православно — римсько — католицький діалог;
  • Православно — орієнтальний діалог;
  • Православно — юдейський діалог;
  • Діалог Православних Церков та Об'єднаних Біблійних Товариств

ПублікаціїРедагувати

Більше 200 публікацій з християнської теології і духовності англійською, російською, українською, білоруською, грецькою, голландською, французькою, німецькою, італійською, сербською, шведською, португальською, китайською і румунською мовами.

КнигиРедагувати

(2015) Meta-Ecclesiology, Chronicles on Church Awareness, (New York: Palgrave Macmillan).

(2014) 由安提阿到西安—聶斯托利派的演變 (From Antioch to Xi'an: an Evolution of ‘Nestorianism’). Hong Kong: Chinese Orthodox Press (in Chinese).

(2013) Orthodox Handbook on Ecumenism. Resources for Theological Education, Geneva: WCC-CEC-Volos Academy-Holy Cross School of Theology (co-editor).

(2013) Reading the Gospels with the Early Church. A Guide. Geneva: WCC (co-editor).

(2008) Will, Action and Freedom. Christological Controversies in the Seventh Century. Leiden — Boston: Brill The Medieval Mediterranean, 77.

Деякі статті в наукових журналахРедагувати

(2015) «Church-State Relations: Dilemmas of Human Freedom and Coercion.» The Expository Times 126, no. 6 (March 2015).

(2014) «Церковь и идеология: разделения и редукции.» Государство, религия, церковь в России и за рубежом 32, no. 3 (October 2014): 225–46.

(2013) «Church and Nation: Looking through the Glasses of Post-Secularism», St Vladimir's Theological Quarterly 57 (November 3-4): 423—430.

(2013) «Influence of Neoplatonism on Formation of Theological Language», Studia Patristica 58: 13-18.

(2013) «Evolution of Church Governance: from the Diaspora-model to Pentarchy», Iura Orientalia IX: 91-99.

(2013) «Загальне та окреме в Церкві» (Common and Particular in the Church), Філософська думка: Sententiae IV: 194—201.

(2011) «Два значења слободе у источно-светоотачком предању» (Two Meanings of Freedom in the Patristic Tradition, in Serbian), Богословље 1: 8-19.

(2011) «Христианская этика: на пути от самодостаточности к самоопределению» (Christian Ethics on the Way from Self-Sufficiency to Self-Definition, in Russian), Труди Київської Духовної Академії 14: 55-59.

(2010) «Controversy on Energies and Wills in Christ: Between Politics and Theology», Studia Patristica 48: 217—220.

(2005) «Hristos — unic şi compus» (Christ — One and Composite, in Romanian), Studii Teologice, Bucureşti Seria A III-A, Anul I, Nr. 2: 101—121.

(2014) «The Church in the Bloodlands.» First Things, New York, October 2014. http://www.firstthings.com/article/2014/10/the-church-in-the-bloodlands

(2014) «Die Kirche auf dem Maidan: Die Macht des gesellschaftlichen Wandels.» Ökumenische Rundschau, no. 3 no. 3 (September 2014): 383—404.

(2013) «Factors of the Church Unity From the Orthodox Prospective.» Edited by Šimon Marinčák and Anthony O'Mahony. Orientalia et Occidentalia 13: 95-102.

(2013) «De regionale en universele Kerk in de huidige orthodox-katholieke dialoog», Digitaal Oecumenisch Theologisch Tijdschrift 20: 28-33.

(2011) «Εἴσοδος στὴν Ἐκκλησία: ἕνα ξεκίνημα γιὰ τὴν ὑπέρβαση τοῦ δυαλισμοῦ», Σύναξη 117: 68-75.

(2010) «Дальнейшие пути реформирования духовного образования» (Further Perspectives on Reformation of the Theological Education, in Russian), Церковь и время 2 (51): 57-62.

(2010) «Christ's Will and Freedom according to the Sixth Ecumenical Council», Lutheran Forum 44.2: 40-47.

(2009) «L'orthodoxie aujourd'hui: un espace pour la grâce», Irénikon LXXXII / 2-3: 193—211.

(2007) «The Cross: Fear of Death or Love to Life?» Sobornost, incorporating Eastern Churches Review 29.1: 60-66.

(2007) «One Europe: two humanisms», Istina 52.1-2: 257—260.

Глави книгРедагувати

(2015) «Maximus, a Cautious Neo-Chalcedonian», in: Oxford Handbook of Maximus the Confessor. Edited by Pauline Allen and Bronwen Neil, (Oxford; New York: Oxford University Press, 2015): 106-26.

(2014) «Patristics after Neo-Patristics», in: A Celebration of Living Theology. Edited by Justin Mihoch and Leonard Aldea. Bloomsbury: 205—213.

(2012) «Convergence between Theology and Science: Patterns from the Early Christian Era», in: The Spirit in Creation and New Creation. Edited by Michael Welker. William B. Eerdmans Publishing Company: 111—119.

(2011) «Севир Антиохийский» (Severus of Antioch), in Книга еретиков. Санкт-Петербург: Амфора Александрийская библиотека: 258—266.

(2009) «Papstamt: Manöver zwischen Extremen», In: Stiftung Pro Oriente. Jahrbuch 2008, ed. by Stiftung Pro Oriente. Pro OrienteWien: Phoibos Verlag Wien: 166—171.

(2008) «Die Brester Union im Zusammenhang mit der Tätigkeit römisch-katolischer Missionare im Osten», in: Die Union von Brest (1596) in Geschichte und Geschichtsschreibung: Versuch einer Zwischenbilang. Edited by: Johann Marte, Олег Турій. Pro Oriente, Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету Львів: 41-48.

ПосиланняРедагувати

Більшість наукових публікацій доступні на: http://yale.academia.edu/CyrilHovorun/Papers

Кирилл Говорун, #Кунсткамера Великого и Ужасного, Москва: Христианский книжный клуб, 2016.

Інтерв'юРедагувати

  1. Архімандрит Кирило (Говорун): Служити в усіх проявах життя
  2. «СЛІД ПРИЙНЯТИ ЗБАЛАНСОВАНУ ПОЗИЦІЮ В ПЕРШУ ЧЕРГУ СТОСОВНО ПИТАННЯ ПРО ПРИМАТ В ЦЕРКВІ»
  3. «ЗАРАЗ ПРОСТО ЗНАТИ ОСНОВИ ПАСТИРСТВА — КАТЕХИЗМУ І ВМІННЯ ЗВЕРШУВАТИ БОГОСЛУЖІННЯ — НЕДОСТАТНЬО ДЛЯ СЛУЖІННЯ» — О. КИРИЛ (ГОВОРУН)
  4. «Слово уніат від самого початку не було образливим ні для кого, і я не бачу причин, щоб це слово сприймалося як образливе сьогодні»
  5. ВОРОЖНЕЧА ТА РОЗБРАТ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЗОНАМИ КОМФОРТУ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ — О. КИРИЛ (ГОВОРУН)
  6. "Русский мир" — это набор политических лозунгов в религиозной обёртке, — Кирилл Говорун
  7. Розмова з архімандритом Кирилом (Говоруном) про Церкву в історії та сучасному світі
  8. Архімандрит Кирил (Говорун): «Від вирішення українського питання у міжправославних стосунках багато залежить»

ВідеоРедагувати

  1. Церква у категоріях аналітичної філософії та феноменології — архім. Кирило (Говорун)
  2. XIII Успенські читання. Арх. Кирил (Говорун) про труднощі перекладу Св. Письма
  3. Архим. Кирилл (Говорун). Трудности перевода: читая Предание в эпоху постмодерна
  4. Публічна лекція архімандрита Кирила (Говоруна) "Церква в публічному просторі: релігія і ідеологія"
  5. II семінар «Актуальні проблеми сучасного богослов’я». Кирило Говорун — Святий Кирило Александрійський в термінах феноменології та аналітичної філософії
  6. ДУХ І ЛІТЕРА. В гостях отець Кирило (Говорун)
  7. Orthodox Ecclesiology
  8. Завдяки Майдану стала можливою українська публічна теологія - архімандрит Кирило Говорун
  9. Кирило говорун: "В моїй Церкві мало залишилось людей, які можуть говорити відверто. Якщо взагалі хтось залишився…"
  10. Лекція «Після Томосу»

АудіоРедагувати

  1. Засади політичної теології в українському контексті
  2. Кирил Говорун - Церква перед дзеркалом (Мета-еклезіологія)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дисертація: «Движение колливадов в Греции в XVIII веке и его влияние на развитие Элладской Церкви».
  2. Дисертація: Theological Controversy in the Seventh Century Concerning Activities and Wills in Christ. University of Durham, UK. Supervisor: Andrew Louth. Published by Brill: Cyril Hovorun. 2008. Will, Action and Freedom