Кароль Зиндрам Машковський
Кароль Зиндрам Машковський (пол. Karol Zyndram Maszkowski; нар. 26 травня 1868, Львів — пом. 24 березня 1938, Варшава) — польський живописець, вітражист, проєктувальник інтер'єрів, художник театру, педагог; член Товариства польських художників «Мистецтво» та товариства «Польське прикладне мистецтво».
| Кароль Зиндрам Машковський | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
26 травня 1868[1][2][3] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 25 березня 1938[2] (69 років) | |||
| Варшава, Польська Республіка | ||||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Сокіл | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Кракові | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Кароль Зиндрам Машковський у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився 26 травня 1868 року у місті Львові (тепер Україна). Навчався у Ягеллонському університеті; у 1887–1892 роках — у Краківській школі образотворчого мистецтва; у 1891–1892 роках вивчав живопис у Людвіка фон Лоффтца у Мюнхені; у 1894–1896 роках — у Парижі в ательє Л. Жерома та Академії Жуліана.
У 1896–1905, 1909–1910, 1914 роках працював у Львові; у 1898–1900 та 1910–1914 роках — у Кракові (був художнім директором Технічнопромислового музею та викладав вечірній рисунок у Краківській академії мистецтв); у 1900–1907 роках — на Гуцульщині. У 1914–1917 роках — офіцер Польських легіонів.
З 1925 року — у Познані, працював директором Державної школи декоративного мистецтва і художнього промислу.
Помер у Варшаві 24 березня 1938 року. Похований на Військовому цвинтарі Повонзках.
Творчість ред.
Автор олійних портретів, сцен із життя гуцулів, пейзажів, інтер'єрів, натюрмортів, вітражів. Робив розписи у церквах, костелах, каплицях в Україні і Польщі. Проєктував меблі, створював театральні декорації, костюми, плакати, книжкові обкладинки. Серед робіт:
- серія «Прядильниці» (1905);
- афіша «Pierwsza Wystawa Współczesnej Polskiej Sztuki Kościelnej w Krakowie» (1911);
- живопис
- «Г. Опенський» (1893);
- «У гуцульській хаті» (1897);
- «Стара хата» (1903);
- «Осінній вечір» (1904);
- «Гуцульські колядники» (1905);
- «Гуцулка» (1905);
- «Русинка» (1906);
- «Гуцул із Жаб'є» (1906);
- «Краєвид з-під Пруту» (1907);
- «Ю. Пілсудський» (1916);
- цикли
- «Краєвиди з Покуття» (1896);
- «Інтер'єри українських і молдавських церков» (1908–09);
- вітражі
- «Святий Яцек» (1909—1910, домініканський костел у Кракові);
- у куполі Вірменської церкви у Львові (1909—1910);
- «Архангел Михаїл» (1923, костел святого Михаїла у селі Заріччі, нині Підкарпатського воєводства, Польща).
Автор досліджень і статей польською мовою з питань гуцульської етнології, декоративно-ужиткового мистецтвава.
Брав участь у мистецьких виставках з 1896 року. Персональна відбулася у Львові у 1905 році.
Окремі роботи художника зберігаються у Львівській галереї мистецтв, Національному музеї у Львові, музеях Польщі.
Примітки ред.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ а б база даних Музею Орсе
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Література ред.
- Бірюльов Ю. О. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 70. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.