Каперці

рід рослин
Запити Капара та Капарці перенаправляються сюди

Ка́перці (Capparis) — рід багаторічних дерев, кущів і трав родини каперцевих (Capparidaceae), що мають округле, м'ясисте листя, яке скидають на зиму, та великі білі—блідо—рожеві квіти. Близько 300 видів каперців поширені в субтропіках і тропіках обох півкуль.

Каперці
Thomé Capparis spinosa clean.jpg
Каперці колючі (C. spinosa)typus
Capparis spinosa habito.jpg
Загальний вигляд рослини, що квітне
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Суперастериди (Superasterids)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Каперцеві (Capparaceae)
Рід: Каперці (Capparis)
L.
Типовий вид
Capparis spinosa L.Каперці колючі
Види

Див. текст

Commons-logo.svg Вікісховище: Capparis

Ка́перці колючі (C. spinosa) — чагарни́к—стелю́х 1—2 метри заввишки з колючими стеблами. Батьківщиною каперців вважають Північну Африку та Південну Європу. Відомо, що вживають їх уже понад дві тисячі років — ще стародавні греки активно торгували капарцями.

Харчові ка́перці — мариновані бруньки, зібрані з кущів каперців колючих.

Каперці Розанова, ендемік південного Таджикистану, охороняється.

Каперці колючі (Capparis spinosa) — овочева культура (в квіткових бутонах і плодах — білки, олії, вітаміни), в Європі, Північній Африці, Північній Америці, Індії; у Дагестані використовують дикоростучі каперці.

ВидиРедагувати

  1. C. acuminata
  2. C. acutifolia
  3. C. admirabilis
  4. C. aegyptia
  5. C. afzelii
  6. C. albitrunca
  7. C. amazonica
  8. C. amplissima
  9. C. amygdalifolia
  10. C. amygdalina
  11. C. angulata
  12. C. angustifolia
  13. C. antanossarum
  14. C. antonensis
  15. C. apetala
  16. C. aphylla
  17. C. apubifolia
  18. C. asperifolia
  19. C. assamica
  20. C. atamisquea
  21. C. aurantioides
  22. C. avicennifolia
  23. C. bangii
  24. C. bangweolensis
  25. C. barcellonensis
  26. C. bequaertii
  27. C. bhamoensis
  28. C. biloba
  29. C. blanchetii
  30. C. bodinieri
  31. C. borneensis
  32. C. brasiliana
  33. C. brassii
  34. C. brenesii
  35. C. brevipes
  36. C. brevis
  37. C. brevisiliqua
  38. C. brevispina
  39. C. calciphila
  40. C. cantoniensis
  41. C. cartilaginea
  42. C. cerasifolia
  43. C. chinensis
  44. C. chingiana
  45. C. chiriquensis
  46. C. chrysomeia
  47. C. citrifolia
  48. C. clara
  49. C. clutiaefolia
  50. C. coccolobifolia
  51. C. copelandii
  52. C. cordata
  53. C. corymbifera
  54. C. corymbosa
  55. C. crotonantha
  56. C. crotonoides
  57. C. cuatrecasana
  58. C. cuneata
  59. C. cuneiformis
  60. C. cuspidata
  61. C. cynophallophora
  62. C. dahi
  63. C. dasyphylla
  64. C. decidua
  65. C. detonsa
  66. C. didymobotrys
  67. C. discolor
  68. C. discolor
  69. C. diversifolia
  70. C. domingensis
  71. C. duchesnei
  72. C. ecuadorica
  73. C. eichleriana
  74. C. elegans
  75. C. emarginata
  76. C. erythrocarpos
  77. C. eucalyptifolia
  78. C. falcata
  79. C. fascicularis
  80. C. fengii
  81. C. ferruginea
  82. C. filipes
  83. C. flanaganii
  84. C. flexicaulis
  85. C. floribunda
  86. C. fohaiensis
  87. C. formosana
  88. C. frondosa
  89. C. furfuracea
  90. C. gaelata
  91. C. gaudichaudiana
  92. C. gibbosa
  93. C. glandulosa
  94. C. gonavaiensis
  95. C. grandidiera
  96. C. grandipetala
  97. C. grandis
  98. C. grisebachii
  99. C. guaguaensis
  100. C. guayaquilensis
  101. C. gueinzii
  102. C. hainanensis
  103. C. hastata
  104. C. hastigera
  105. C. henryi
  106. C. herbacea
  107. C. hereroensis
  108. C. heterophylla
  109. C. hexandra
  110. C. heydeana
  111. C. heyneana
  112. C. himalayensis
  113. C. holliensis
  114. C. humblotii
  115. C. humilis
  116. C. hypericoides
  117. C. hypoleuca
  118. C. incana
  119. C. indica
  120. C. inermis
  121. C. intermedia
  122. C. isthmensis
  123. C. izabalana
  124. C. jacobinae
  125. C. jamaicensis
  126. C. kanehirai
  127. C. karwinskiana
  128. C. kerrii
  129. C. khuamak
  130. C. kikuchii
  131. C. koi
  132. C. laeta
  133. C. lanceolaris
  134. C. lanceolata
  135. C. langlassei
  136. C. langmaniae
  137. C. lankesteri
  138. C. lasiantha
  139. C. lasiopoda
  140. C. laurifolia
  141. C. laurina
  142. C. leprieurii
  143. C. leptophylla
  144. C. leucophylla
  145. C. liangii
  146. C. linearis
  147. C. lineata
  148. C. lobbiana
  149. C. lundellii
  150. C. lutaoensis
  151. C. luzonensis
  152. C. macrocarpa
  153. C. macrophylla
  154. C. malmeana
  155. C. maroniensis
  156. C. masaikai
  157. C. mattogrossensis
  158. C. mayana
  159. C. membranacea
  160. C. membranifolia
  161. C. micracantha
  162. C. millei
  163. C. mitchellii
  164. C. mirifica
  165. C. mollicella
  166. C. mollis
  167. C. moonii
  168. C. muco
  169. C. mucronata
  170. C. multiflora
  171. C. nectaria
  172. C. nemorosa
  173. C. neriifolia
  174. C. nitida
  175. C. oblongata
  176. C. oblongifolia
  177. C. obovatifolia
  178. C. odoratissima
  179. C. olacifolia
  180. C. oleoides
  181. C. oligostema
  182. C. oliveriana
  183. C. orthacantha
  184. C. osmantha
  185. C. ovalifolia
  186. C. ovata
  187. C. oxysepala
  188. C. pachaca
  189. C. palawanensis
  190. C. palmeri
  191. C. paludosa
  192. C. panamensis
  193. C. panduriformis
  194. C. paradoxa
  195. C. parviflora
  196. C. pauciflora
  197. C. pendula
  198. C. petelotii
  199. C. petiolaris
  200. C. pittieri
  201. C. polyantha
  202. C. polymorpha
  203. C. portoricense
  204. C. pringlei
  205. C. prisca
  206. C. pruinosa
  207. C. pseudocacao
  208. C. puberula
  209. C. pubiflora
  210. C. pubifolia
  211. C. pulcherrima
  212. C. pumila
  213. C. punctata
  214. C. pyracantha
  215. C. quina
  216. C. quiriguensis
  217. C. radiatiflora
  218. C. reflexa
  219. C. retusa
  220. C. richardii
  221. C. rosanowiana
  222. C. rosea
  223. C. rothii
  224. C. roxburghii
  225. C. rudatisii
  226. C. sabiaefolia
  227. C. salicifolia
  228. C. sandwichiana
  229. C. sarmentosa
  230. C. scabrida
  231. C. scheffleri
  232. C. schunkei
  233. C. schunkoides
  234. C. sciaphila
  235. C. sclerophylla
  236. C. securidacea
  237. C. sepiaria
  238. C. sessilis
  239. C. siliquosa
  240. C. sinaica
  241. C. sinclairii
  242. C. sola
  243. C. solanoides
  244. C. speciosa
  245. C. spinosa
  246. C. sprucei
  247. C. srilankensis
  248. C. stenophylla
  249. C. stenosepala
  250. C. steyermarkii
  251. C. stuhlmannii
  252. C. subbiloba
  253. C. subglabra
  254. C. subsessilis
  255. C. subtenera
  256. C. subtomentosa
  257. C. surinamensis
  258. C. swinhoei
  259. C. tarapotensis
  260. C. tenera
  261. C. tenuifolia
  262. C. tenuisiliqua
  263. C. thonningii
  264. C. tomentosa
  265. C. tonduzii
  266. C. torulosa
  267. C. transvaalensis
  268. C. trichocarpa
  269. C. trichopoda
  270. C. triflora
  271. C. zeylanica

ЗастосуванняРедагувати

 
Каперці мариновані

Нерозкриті квіткові бруньки вічнозеленого чагарника Capparis herbacea використовують у їжу солені чи мариновані; при приготуванні закусок, салатів, солянок і начинок. Каперці використовують для приготування багатьох страв, часто попередньо вимочивши їх в мисці з водою або ошпаривши, щоб видалити надлишок солі. Смак їхній пікантний, гоструватий, злегка терпкий, кислуватий, трохи гірчичний. Сильний аромат каперці мають завдяки гірчичній олії, яка з'являється при розтиранні стебла рослини. Замість каперців використовуються іноді недозрілі зелені зав'язі плодів настурції також у маринованому вигляді. Стиглі ж плоди каперцевого куща вживають і в сирому вигляді. Це стручкоподібні ягоди з червонуватою м'якоттю. У них міститься близько 18 % білкових речовин, в насінні — олії до 30 %, в бутонах — рутину близько 0,32 %.

Ймовірно, в Європу каперці були завезені, а їх батьківщиною є Центральна Азія та Близький Схід. З давніх джерел відомо, що їх їли вже жителі Стародавньої Месопотамії. Разом з арабськими караванами каперці потрапили на Апеннінський півострів і Ібер, а потім вони поширилися цілим регіоном Середземномор'я. В 13-14 століттях широко поширились завдяки торговцям з Генуї, Флоренції та Венеції. З архівів відомо, що до 18 століття каперці були популярною їжею, але у наступні століття вони чомусь зникли з наших столів, і тільки в останні роки ми почали заново відкривати переваги і цінність цього делікатесу, що пов'язано з модою на середземноморську кухню (особливо піцу).[1]

У каперців є популярний на Кавказі та відомий серед шанувальників кавказької кухні родич — джонджолі.

ПриміткиРедагувати

  1. Каперці, що таке каперці і з чим їх їдять | How.in.ua — Як зробити все. how.in.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.