Вікіпедія

Казка про втрачений час

фільм 1964 року

«Казка про втрачений час» — радянський художній фільм за мотивами казки Євгена Шварца. Знятий в 1964 році на кіностудії «Мосфільм».

Казка про втрачений час
рос. Сказка о потерянном времени
Жанрказка
Режисер Олександр Птушко
Сценарист Володимир Ліфшиц
На основіQ106864116? Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Григорій Плоткін
Олег Анофрієв
Віра Волкова
Людмила Шагалова
Лідія Константинова
Оператор Самуїл Рубашкін
Композитор Ігор Морозов
Художник Артур Бергер
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість76 хв.
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Рік1964
IMDbID 0166804

Сюжет

ред.

Головний герой, третьокласник Петя Зубов, спочатку показаний ледарем, який витрачає час дарма. Прокинувшись вранці, він, перш ніж вирушити в школу, вирішує погуляти містом, не боячись спізнитися. А цього часу чотири злих чарівники, головна мета життя яких — вчиняти людям капості, усвідомлюють, що вже постаріли і не можуть займатися своєю справою так, як раніше. Вони вирішують повернути собі молодість. Для цього достатньо знайти кількох юних ледарів, зібрати бездарно розтрачений ними час, зробити з ним коржі і з'їсти їх.

Чарівники вирушили на пошуки. Їм вдалося знайти дітей, які витрачають час даремно (серед них був і Петя Зубов), і зібрати їх витрачений час у мішки. Після цього діти миттєво постаріли. А чарівники з борошна, в який додали зібраний час, зробили коржі. Однак вони з'їли більше, ніж треба, в результаті чого перетворилися на дітей. Прийшовши до школи, Петя Зубов бачить, що постарів. Однак він думає, що просто ще спить, і вирішує поки не прокидатися. Побачивши свій клас і представившись своїм дідусем, він знову вирушає в місто, де пробує себе в різних дорослих ролях, які закінчуються для нього невдачею через те, що він нічого не вміє.

Врешті він вирішує прокинутися, але усвідомлює, що не може цього зробити. Петя в печалі. З'ясовується, що його не може впізнати навіть власна мама. Тільки його пес Дружок прийшов до нього. Через відсутність грошей Петя вирішує вирушити зі своїм псом у ліс, де не ступала нога людини. Таким чином він потрапляє в Чарівний ліс, де живуть злі чарівники. Дійшовши до їхньої оселі, Петя нікого не застає вдома. Увійшовши в порожній будинок, він розмовляє з чарівною зозулею на настінному годиннику і поїть її водою (чого чарівники ніколи не робили).

Зозуля погоджується допомогти Петру повернутися до попереднього стану і пояснює, що для цього потрібно лише повернути годинникову стрілку на годиннику чарівників на три кола назад, промовивши при цьому заклинання. Закляття буде знято, а чарівники зникнуть. Це потрібно зробити до заходу сонця, але після нього зняти заклинання буде неможливо. Але Петя дізнається від зозулі і про те, що в місті є ще дві дівчинки і один хлопчик, перетворені на літніх людей, і якщо Петя поверне стрілку без їх присутності, то він перетвориться на хлопчика, а вони вже ніколи не перетворяться. Петя вирішує спочатку знайти своїх перетворених товаришів, а потім зняти закляття.

Поки чарівники робили капості серед дітей свого віку, Петя за допомогою Дружка розшукував перетворених дітей. Його пошуки увінчалися успіхом. Одночасно чарівники зрозуміли, що їх заклинання розкрилося, і поспішили додому, намагаючись обігнати старих і заховати годинник. Зав'язується погоня. До будинку чарівників всі прибули практично одночасно. Але Петя і інші зачаровані діти все ж змогли зняти закляття і стати знову дітьми, а чарівники зникли.

У ролях

ред.

Знімальна група

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казка_про_втрачений_час&oldid=45156054