Анофрієв Олег Андрійович
Олег Андрійович Анофрієв (рос. Олег Андреевич Анофриев; 14 липня 1930, Геленджик, Краснодарський край, Російська РФСР — 28 березня 2018, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно, співак, режисер, автор пісень. Народний артист РРФСР (1969). Народний артист Росії (2004).
Анофрієв Олег Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Анофриев Олег Андреевич | |||
Народився | 20 липня 1930[1] Геленджик, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР | |||
Помер | 28 березня 2018[2] (87 років) Kozinod, Q4414274?, Одинцовський район, Московська область, Росія | |||
Поховання | Aksin'ino cemeteryd | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | кінорежисер, актор, співак, композитор, поет | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
Роки діяльності | з 1955 | |||
Дружина | Наталя Отлівщікова | |||
Діти | Марія Солоденіна | |||
IMDb | nm0030456 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
ред.Народився в місті Геленджик під час відрядження батьків. Батько був лікарем, мати — домогосподаркою[3].
У 1954 році закінчив Школу-студію МХАТу. До 1960 року працював актором Центрального дитячого театру. Потім працював актором в Театрі ім. Маяковського, а з 1962 по 1972 — в Театрі ім. Моссовєта. В останньому Олег Анофрієв зіграв одну зі своїх найкращих ролей в театрі — Василя Тьоркіна. Спектакль набув такої слави, що театр бував з ним на гастролях в Болгарії, а Анофрієв став почесним громадянином міста Русса[джерело?].
У 1955 році Олег Анофрієв дебютував у фільмі «Секрет краси». В подальшому він зіграв в кіно понад сорок ролей[3].
Популярним Анофрієв став і як співак. Також він озвучував мультфільми, найвідомішим з яких є «Бременські музиканти» (1969).
Помер 28 березня 2018 року у Москві на 88 році життя.[4]
Громадська позиція
ред.- Позитивно оцінював діяльність В. Путіна і С. Шойгу[5].
- У 2014 році в інтерв'ю газеті «Культура» заявив, що "на Україні «орудують» «сентиментальні вбивці з комплексом неповноцінності», метою яких стали «Донецька і Луганська області — російські люди, які давно освоїли цю територію і жили на ній власною працею»"[6]
Творчість
ред.Фільмографія
ред.- 1955 — Секрет краси — стиляга Едик
- 1955 — За вітриною універмагу
- 1956 — Мандрівка в молодість
- 1956 — В добрий час!
- 1958 — Дівчина з гітарою — Савушкін
- 1959 — Там, де кінчається асфальт
- 1960 — Проста історія
- 1961 — Артист із Коханівки — Міша, технік-будівельник
- 1961 — Червоні вітрила — Летіка, матрос
- 1962 — Веселі історії — Федько
- 1962 — Колеги
- 1964 — Казка про втрачений час — старий Петя Зубов
- 1966 — Перевірено — мін немає — Мамалижкін, радянський сапер
- 1966 — Друзі і роки — Лялін
- 1970 — У Москві проїздом… — Олег
- 1971 — Алло, Варшава! — Стефан Скавронської, заст. редактора
- 1973 — Земля Санникова
- 1974 — Автомобіль, скрипка і собака Клякса — Музикант
- 1975 — Мій будинок — театр
- 1976 — Перший рейс -Сергій
- 1978 — Додумався, вітаю!
- 1978 — Сонце, знову сонце
- 1978 — Сутичка в хуртовині
- 1978 — Поки божеволіє мрія
- 1978 — Інкогніто з Петербурга
- 1978 — Поворот — адвокат
- 1979 — Засланець № 011
- 1979 — Прийміть телеграму в борг — міліціонер
- 1979 — Кіт в мішку
- 1979 — Бабусі надвоє сказали... — міліціонер
- 1981 — Будьте моїм чоловіком — відпочиваючий
- 1982 — Там, на невідомих доріжках… — Соловей-розбійник
- 1982 — Несподівано-негадано / Рік Золотої рибки — сусід Жанни, бібліофіл
- 1983 — Спокій скасовується
- 1983 — Людина на полустанку — Василь
- 1983 — Таємниця вілли «Грета» — головний редактор
- 1984 — Герой її роману
- 1985 — Після дощику в четвер
- 1986 — Добре сидимо! — Шофер
- 1986 — Секунда на подвиг
- 1987 — Гардемарини, вперед!
- 1987 — Людина з бульвару Капуцинів
- 1989 — Кримінальний квартет — Фельдман
- 1989 — Дві стріли. Детектив кам'яного століття — людина роду
- 1990 — Захочу — полюблю
- 1992 — Бути закоханим (композитор, режисер)
- 1995 — Маша і звірі
- 1995 — Московські канікули — пілот
- 1996 — Бродвей моєї юності
- 1999 — Знову треба жити
Озвучування мультфільмів
ред.Відомі пісні
ред.- 1962 — пісня до кінофільму «Шлях до причалу»
- 1964 — «Спокойной ночи, малыши!»
- 1969 — «Ничего на свете лучше нету» (до мультфільму «Бременські музики»)
- 1973 — «Миг» (музика Олександра Зацепіна, слова Леоніда Дербеньова, до фільму «Земля Санникова»)
Авторські пісні
ред.Всього Олег Анофрієв написав понад 50 пісень.
- «Река — судьба»
- «Одуванчики»
- «Колыбельная»
- «Весенняя»
- «Водолаз»
- «Какая песня без баяна»
Примітки
ред.- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Oleg_Anofriyev
- ↑ а б Олег Андреевич Анофриев [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Умер Олег Анофриев /ВВС-Русская служба, 28.3.2018/. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
- ↑ Александр Мельман. Олегу Анофриеву 85: «Я не умею рисовать, остальное мне подвластно». Юбиляр о ролях, песнях и родине. Московский комсомолец (19 июля 2015). Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Денис Бочаров. Олег Анофриев: «На Украине орудуют сентиментальные убийцы». Газета «Культура» (29 октября 2014)
Посилання
ред.- Актори Радянського кіно [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)