Крєпкогорська Муза Вікторівна
радянська та російська акторка
(Перенаправлено з Крепкогорська Муза Вікторівна)
Муза Вікторівна Крєпкогорська (рос. Му́за Ви́кторовна Крепкого́рская; нар. 9 липня 1924, Москва, Російська РФСР — пом. 26 червня 1999, Москва, Росія) — радянська та російська актриса.
Крєпкогорська Муза Вікторівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 9 липня 1924[1] Москва, СРСР | |||
Померла | 26 червня 1999[1] (74 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1948) | |||
Роки діяльності | 1948 — 1992 | |||
У шлюбі з | Георгій Юматов | |||
IMDb | nm0470881 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Крєпкогорська Муза Вікторівна у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1948, майстерня С. А. Герасимова, Т. Ф. Макарової). Працювала у Театрі-студії кіноактора.
Дружина актора Георгія Юматова.
Похована на Ваганьковському кладовищі.
Вибрана фільмографія
ред.- Поїзд йде на схід (1947)
- «Щедре літо» (1950, Дарка),
- «Цвях програми» (1955, Дуняша),
- «У гонитві за славою» (1956, Зіночка),
- «Шляхи і долі» (1956, Таня),
- «Академік з Асканії» (1961)
- «Перший тролейбус» (1964, диспетчер),
- «Хочете — вірте, хочете — ні ...» (1964, Шульгіна)
- «Якщо є вітрила» (1969),
- «Аеропорт зі службового входу» (1986, начальник служби харчування),
- «П'ять листів прощання» (1987),
- «Топінамбури» (1987),
- «Гріх» (1992).
Примітки
ред.- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Література
ред.- Кинословарь: В 2-х т. Т.1. М., 1966. — С.839—840;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.215;
- Раззаков Ф. Актерьі всех поколений. М., 2000. — С.62—72.