Мартінсон Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Мартінсон (рос. Сергей Александрович Мартинсон; 6 лютого 1899, Петербург, Російська імперія — 2 вересня 1984, Москва, Російська РФСР) — російський радянський актор театру і кіно. Видатний комедійний актор, ексцентрик, майстер пантоміми. Заслужений артист РРФСР (1950). Народний артист РРФСР (1964). Кавалер орденів «Знак Пошани» (1944) і Трудового Червоного Прапора (1979).

Мартінсон Сергій Олександрович
Мартинсон Сергей Александрович
Сергій Мартінсон в ролі Головіна у фільмі «Друзі з табору» (1938)
Сергій Мартінсон в ролі Головіна у фільмі «Друзі з табору» (1938)
Сергій Мартінсон в ролі Головіна у фільмі «Друзі з табору» (1938)
Народився 25 січня (6 лютого) 1899
Петербург, Російська імперія
Помер 2 вересня 1984(1984-09-02)[1] (85 років)
Москва, РРФСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1923), Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут і Училище Святої Анниd
Заклад Teatr Volnaya Komediyad, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd, Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd, Державний театр імені Вс. Мейєргольдаd, Q4309964? і Державний театр кіноактора
Роки діяльності з 1923
Діти дочка — Мартінсон Анна Сергіївна (1928—2012, художник театру і кіно);
онук — Walter Barshai[en] (фізик)
IMDb nm0554178
Нагороди та премії
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР

CMNS: Мартінсон Сергій Олександрович у Вікісховищі

Біографія ред.

Закінчив Інститут сценічних мистецтв в Петрограді (1923).

Виступав в естрадних театрах Петрограда — в театрі «Вільна комедія», «Вільному театрі».

Працював у московських театрах: Театрі Революції (1924—1941), Вс. Меєрхольда (1925—1926, 1929—1933, 1937—1938), московському Мюзик-холі (1933—1936).

З 1945 року — актор Театру-студії кіноактора.

У 1924 році дебютував в кінематографі. Знімався переважно в ролях другого плану, невеликих, епізодичних, але грав яскраво і незабутньо. У фільмах «Нові пригоди Швейка» (1943), «Третій удар» (1948) створив сатиричний образ Гітлера.

Один з найбільш популярних і улюблених глядачем акторів. Яскравий гострохарактерний і різноплановий актор, майстерності і таланту якого були підвладні драма, водевіль, музична комедія, буфонада, ексцентрика, пантоміма.

Працював на дубляжі кінофільмів і озвучуванні мультфільмів.

У 1974 році на Центральному телебаченні був знятий фільм-спектакль «Бенефіс Сергія Мартінсона» за участю Сергія Олександровича в головній ролі і зірок радянського кіно, театру та естради (реж. Є. Гінзбург).

Помер 2 вересня 1984 року, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Творчість ред.

Фільмографія ред.

Роботи у фільмах українських кіностудій:

Озвучування мультфільмів ред.

  • «Івась» (1940)
  • «Пропала грамота» (1945, Відьма)
  • «Слон і мураха» (1948, Вовк)
  • «Полкан і шавка» (1948, шавка)
  • «Федя Зайцев», «Чемпіон» (1948)
  • «Лев і заєць» (1949, Заєць)
  • «Фарбований лис» (1953, Лис)
  • «Підпис нерозбірливий», «Козел-музикант» (1954, Віслюк)
  • «Підпис нерозбірливий» (1954)
  • «Зачарований хлопчик» (1955, мультфільм; головний щур (немає в титрах))
  • «Мільйон у мішку» (1956)
  • «Снігова королева» (1957, Ворон)
  • «Перша скрипка» (1958, Метелик)
  • «Петя і Червона Шапочка» (1958, Диктор)
  • «Таємниця далекого острова» (1958, Лікар)
  • «Котячий будинок» (1958, Півень)
  • «Пригоди Буратино» (1959, знахар Богомол)
  • «Лисиця, бобер та інші» (1960)
  • «Дикі лебеді» (1962, Монах)
  • «Дочка сонця» (1963, Північний Вітер)
  • «Дюймовочка» (1964, Жук)
  • «Пастушка і сажотрус» (1965)
  • «Мауглі» (1967—1971, шакал Табакі)
  • «Як ослик щастя шукав» (1971, Вівця)
  • «Каченя, яке не вміло грати в футбол» (1972, Півень) та багато інших…

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела ред.