Зоря Галина Денисівна

українська художниця

Галина Денисівна Зоря́ (14 вересня 1915, Єнакієве — 15 січня 2002, Київ) — українська художниця, майстриня натюрморту і педагог; член Спілки художників України з 1946 року. Дружина художника Петра, мати художниць Оксани та Ольги Сльотів, бабуся художниці Наталії Кохаль.

Зоря Галина Денисівна
Народження 1 (14) вересня 1915
Єнакієве, Україна
Смерть 15 січня 2002(2002-01-15) (86 років)
  Київ, Україна
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
 Україна
Жанр натюрморт
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художниця
Вчитель Бойчук Михайло Львович, Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна, Седляр Василь Теофанович, Волокидін Павло Гаврилович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Єлева Костянтин Миколайович
Відомі учні Туранський Олександр Олексійович, Журавель Володимир Кузьмич, Животков Олег Олександрович, Рижих Віктор Іванович і Неледва Галина Олександрівна
Працівник Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Сльота Петро Дорофійович
Діти Слєта Оксана Петрівна

Біографія ред.

Народилася 1 [14] вересня 1915(19150914) року у місті Єнакієвому (нині Донецька область, Україна). Навчалась у Київському художньому інституті у 1932—1933, 1935—1938 та 1945—1946 роках (викладачі Михайло Бойчук, Софія Налепинська-Бойчук, Василь Седляр, Павло Володикін, Олексій Шовкуненко, Костянтин Єлева). Дипломна робота — картина «Зустріч переможців на Софійській площі в Києві» (керівник Олексій Шовкуненко).

Впродовж 1945—1952 років викладала у Республіканській художній середній школі імені Тараса Шевченка у Києві. Серед учнів: Олександр Туранський, Олег Животков, Володимир Журавель, Галина Неледва, Віктор Рижих. У червні 1956 року разом з чоловіком вирушає в рейс навколо Європи (Туреччина, Болгарія, Греція, Італія, Франція, Нідерланди, Швеція). За враженями подорожі створила низку серій етюдів.

Мешкала у Києві в будинку на вулиці Червоноармійській № 12, квартира № 2, та у будинку на вулиці Академіка Філатова № 10 а, квартира 2[1]. Померла в Києві 15 січня 2002 року.

Творчість ред.

Працювала в галузі станкового живопису, створювала натюрморти, жанрові картини. Серед робіт:

  • «Будівництво домни № 3. Єнакієве» (1947);
  • «Сталевар» (1948, Миколаївський художній музей);
  • «Зустріч переможців на площі Софії в Києві» (варіант дипломної роботи, 1949, Національний музей історії України),
  • «Троянда і флокси» (1950);
  • «Юність» (1951);
  • «Квіти» (1951, Національний художній музей України; 1964);
  • «Весняні квіти» (1955, Національний художній музей України);
  • «Осінні квіти» (1957);
  • «Маки» (1957; 1958; 1975);
  • «Портрет бригадира комсомольської бригади Н. Костриці» (1959);
  • «Натюрморт. Сувеніри» (1960);
  • «Квітнучі каштани» (1961);
  • «Решетилівські вишивальниці» (1962);
  • «Бузок» (1965);
  • «Каштани» (1967);
  • «Хліб-сіль» (1967);
  • «Травневий день» (1968);
  • «Чорнобривці» (1969);
  • «Білі троянди» (1972);
  • «Осіння пора» (1972);
  • «Серпень. Вишні та гриби» (1973);
  • «Квіти» (1974);
  • «Вересень» (1975);
  • «Червоні квіти» (1976);
  • «У лісі» (1985);
  • «Україна» (1985);
  • «Кримські квіти» (1988);
  • «Історичні цінності» (1988);
  • «Калина» (1989);
  • «Природа» (1989);
  • «Крим» (1989; 1992);
  • «Дари землі» (1994);
етюди (1956—1960)
  • «Неаполь»;
  • «Везувій»;
  • «Береги Португалії»;
  • «Капрі»;
  • «Старий Стамбул».

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1947 року, всесоюзних з 1951 року. 1955 року її роботи експонувалися в Польщі. Персональна виставка відбулася у Києві у 1960 році.

Крім вище згаданих музеїв роботи художниці зберігаються у Сумському, Дніпровському, Луганському художніх музеях, музеях Росії, Біолорусі, приватних збірках в країнах Європи, Азії та США.

Примітки ред.

  1. Зоря Галина Денисівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 56 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 травня 2021.

Література ред.