Зенон Косідовський
Зенон Косідовський (пол. Zenon Kosidowski; нар. 22 червня 1898, Іновроцлав — пом. 14 вересня 1978, Варшава) — польський письменник, есеїст, поет.
| Зенон Косідовський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Zenon Kosidowski | ||||
|
| ||||
| Народження |
22 червня 1898 Іновроцлав, Королівство Пруссія, Німецька імперія | |||
| Смерть | 14 вересня 1978 (80 років) | |||
| Варшава, Польська Народна Республіка | ||||
| Поховання | Військові Повонзки | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща | |||
| Навчання | Ягеллонський університет | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Член | Związek Zawodowy Literatów Polskichd | |||
| Нагороди |
     | |||
|
| ||||
 Зенон Косідовський у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився 22 червня 1898 року в місті Іновроцлаві Королівства Пруссії, Німеччина (нині Куявсько-Поморське воєводство, Польща), у родині Косідовських — Антонія і Валентини (уроджена Фідлер). Був призваний на військову службу до німецької армії, але дезертирував для участі у Великопольському повстанні.
1919—1922 рр. навчався в Університеті в Познані та Ягеллонському університеті в Кракові, де вивчав германістику й полоністику.
Упродовж 1919—1920 рр. працював у редакції експресіоністського журналу «Zdrój» у Познані. Від 1919 року почав друкувати власні твори на шпальтах журналу. Згодом, викладав польську літературу в школі міста Лодзь.
У період між 1928 до 1939 рр. — головний редактор і керівник познанської радіостанції «Польське Радіо». 1934 року був призначений головою профспілки польських письменників (пол. Związku Zawodowego Literatów Polskich) у Познані й був одним із засновників товариства «Літературний четверг» (пол. Czwartków Literackich).
1939—1951 рр. перебував у США, де викладав історію польської культури в Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса (1945—1949). У період між 1942—1943 рр. — редактор польського щотижневика «Tygodnik Polski», від 1950 — редактор газети польського посольства у Вашингтоні «Poland of Today».
Помер Зенон Косідовський 14 вересня 1978 року. Похований на Військовому Кладовищі в районі Повонзки у Варшаві (місце B35-7-9)[1].
Літературна діяльність ред.
1922 року вийшла друком поетична збірка «Шалений ловець» (пол. Szalony łowca), 1928 року — роздуми «Мистецтво слухати радіо» (пол. Artystyczne słuchowisko radiowe), 1931 року — «Факти й ілюзії» (пол. Fakty i złudy).
Автор твору про польську акторку і режисерку Станіславу Висоцьку (пол. Poemat o Stanisławie Wysockiej) і драми «Пожежа» (пол. Pożar, 1927).
Після повернення на батьківщину (1951) написав серію науково-популярних творів присвячених історії і культури стародавних цивілізацій:
- Коли сонце було богом / Gdy słońce było bogiem (1956)
- Королівство золотих сліз / Królestwo złotych łez (1960)
- Біблійні оповіді / Opowieści biblijne (1963)
- Лісіппові коні чи Квадрига святого Марка / Rumaki Lizypa (1965)
- Оповіді євангелістів / Opowieści ewangelistów (1979)
У творах Зенон Косідовський досліджує канонічні тексти Нового Завіту, спираючись на досягнення тогочасної історичної науки, лінгвістики, археології спростовує деякі богословські твердження[2].
Його твори перекладені болгарською, китайською, чеською, литовською, латвійською, молдавською, російською, румунською, сербсько-хорватською, словацькою, українською, угорською мовами[3].
Нагороди ред.
- «Срібний академічний лавр» Польської академії літератури (1938)
- Державна премія II ступеня (1964)
- Премія Товариства розвитку світської культури (1965)
Бібліографія ред.
- Szalony łowca (1922)
- Pożar (1927)
- Artystyczne słuchowisko radiowe (1928)
- Poemat o Stanisławie Wysockiej (1930)
- Fakty i złudy (1931)
- Gdy słońce było bogiem (1956)
- Królestwo złotych łez (1960)
- Opowieści biblijne (1963)
- Rumaki Lizypa (1965)
- Opowieści ewangelistów (1979)
Переклади українською ред.
- Біблійні оповіді [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Переклад Олексія Федосенко, Ольги Лєнік. 1964. Друге перевидання — 1978.
- Коли сонце було Богом [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Переклад Олексія Федосенко. Київ, 1963.
- Оповіді євангелістів [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]. Переклад В. М. Калюжна, Лідія Родніна. 1985.
- Лісіппові коні. Переклад Ольги Лєнік. Київ: Веселка, 1972.
Примітки ред.
- ↑ Wyszukiwarka cmentarna – Warszawskie cmentarze.
- ↑ Можно ли было в Советском Союзе достать Библию?. Благовест-Инфо. blagovest-info.ru. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Krystyna Jakowska, Podręczny słownik pisarzy polskich, Państwowe Wydawnictwo Wiedza Powszechna, Warszawa, 2006, s. 271—272.
Джерела й література ред.
- Literatura polska. Przewodnik encyklopedyczny (Tom I), Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa, 1985, ISBN 83-01-05386-2, s. 479
- Jerzy S. Ossowski, Kosidowski Zenon, [w:] Słownik biograficzny historii Polski (Tom 1\A-K) pod red. Janiny Chodery i Feliksa Chiryka, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo, Wrocław 2005, ISBN 83-04-04856-6, s. 740