Збігнев Бонек

(Перенаправлено з Збігнев Бонєк)

Збі́гнєв Казімеж Бо́нек (пол. Zbigniew Kazimierz Boniek; * 3 березня 1956, Бидгощ) — польський футболіст, тренер і футбольний функціонер. Єдиний польський футболіст, який був обраний до списку 100 відомих, що нині живуть гравців.[1] Був третім у класифікації найкращих футболістів світу «Золотий м'яч» у 1982 році. У 2009 році разом з Олегом Блохіном був нагороджений нагородою «Золота стопа». 26 жовтня 2012 року обраний Президентом Польського футбольного союзу.

Ф
Збігнев Бонек
Збігнев Бонек
Збігнев Бонек
Особисті дані
Повне ім'я Збігнев Бонек
Народження 3 березня 1956(1956-03-03) (68 років)
  Бидгощ, Польща Польща
Зріст 181 см
Вага 77 кг
Прізвисько зібі
Громадянство  Республіка Польща
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1966—1975
1975—1982
1982—1985
1985—1988
Польща «Завіша» (Бидгощ)
Польща «Відзев» (Лодзь)
Італія «Ювентус» (Турин)
Італія «Рома»

172 (50)
81 (14)
76 (17)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1976—1988 Польща Польща 80 (24)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1990—1991
1991—1992
1992—1993
1994—1996
2002
Італія «Лечче»
Італія «Барі»
Італія «Самбенедеттезе»
Італія «Авелліно»
Польща Польща
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2010/02/07.

Клубна кар'єра ред.

Виступав за місцеву команду «Завіша» (Бидгощ). У 1975 р. перейшов до лодзького «Відзева». Після успішних матчів на Чемпіонаті світу в Іспанії був запрошений до італійського «Ювентусу» (Турин), де його партнерами стали відомі Мішель Платіні і Паоло Россі. 1988 року закінчив кар'єру футболіста у клубі «Рома».

Єврокубки ред.

Збі́гнєв Бо́нек провів 8 сезонів у клубних турнірах УЄФА: 4 — у складі «Відзева», 3 — «Ювентуса», і один сезон у формі «Роми», зігравши загалом 43 гри, забивши 13 голів.

Найкращі досягнення — перемога у Кубку кубків 1983-84, Суперкубку УЄФА 1984 та Кубку чемпіонів 1984-85.

Дебют припав на перший матч 1/32 фіналу Кубку УЄФА 1977-78 проти клубу «Манчестер Сіті». Ця гра відбулася 14 вересня 1977 року в Манчестері й завершилася бойовою нічиєю 2:2. У цій грі забив і перші два м'ячі. У наступному раунді цього ж сезону поляки грали з «ПСВ». У першому матчі вдома Збігнев забив останнього м'яча, проте Відзев програв — 3:5. У 1/32 фіналу Кубку УЄФА 1979-80 суперником польської команди був французький «Сент-Етьєн». Перший матч відбувся в Лодзі і Бонєк зрівняв рахунок у матчі, який господарі виграли — 2:1. До речі, спочатку відзначився у цій грі Мішель Платіні — майбутній партнер Бонєка по виступам у «Ювентусі».

В італійському клубі вже у першому сезоні провів 9 матчів у Кубку чемпіонів 1982-83 і забив два м'ячі. Один — у повторній грі 1/16 фіналу — данському «Відовре» — 3:3. Другий — у першому чвертьфіналі у Бірмінгемі — «Астон Віллі», вирвавши, тим самим, перемогу — 2:1.

Також 9 ігор провів у наступному сезоні в турнірі на Кубок кубків 1983-84, забивши при цьому 4 голи. У 1/16 фіналу та у 1/8 фіналу у гостях відповідно гданській «Лехії» — 3:2 для піренейців та «Парі Сен-Жермену» — 2:2, у матчі-відповіді 1/2 фіналу в Турині відкрив рахунок, забивши «Манчестер Юнайтед» — 2:1. І, нарешті, переможний гол у фіналі проти «Порту» — 2:1. Це перший європейський клубний трофей у послужному списку поляка.

16 січня 1985 року в Турині в єдиному матчі на Суперкубок УЄФА Збігнев двічі забив у ворота «Ліверпуля», принісши першу перемогу у цьому турнірі «старій синьйорі» — 2:0.

Останній гол у єврокубках провів у переможному розіграші Кубка чемпіонів 1984-85. У домашньому півфінальному матчі проти французького «Бордо» відкрив рахунок. Італійці перемогли тоді — 3:0 і, незважаючи на програш у Франції — 0:2, вийшли до фіналу. 29 травня 1985 року у Брюсселі на стадіоні «Ейзель» «Ювентус» переміг англійський «Ліверпуль» — 1:0. Незважаючи на сумнозвісні події, які пов'язані з тією грою, це був пік клубної кар'єри Бонека. Він сам не забив, але проти нього гравець команди суперника порушив правила, що призвело до призначення пенальті, який реалізував Платіні.

З 1985 по 1988 роки захищав кольори італійської «Роми», у складі якої 1 жовтня 1986 року він і провів свій останній єврокубковий матч. Це була повторна гра 1/16 фіналу Кубка кубків у Сарагосі. «Рома» зустрічалася з місцевим «Реалом». Після додаткового часу рахунок був — 2:0 на користь господарів поля (перша гра в Римі завершилася перемогою «Роми» з таким же результатом). Тому були призначені післяматчеві пенальті. Свій удар Бонек не реалізував — м'яч влучив у штангу. Зрештою, римляни програли серію — 3:4 і вибули з турніру.

Статистика виступів у єврокубках ред.

Сезон Клуб Турнір Досягнення Матчі Голи
1977-78 «Відзев» Кубок УЄФА 1/16 фіналу 4 3
1979-80 Кубок УЄФА 1/32 фіналу 2 1
1980-81 Кубок УЄФА 1/8 фіналу 5 0
1981-82 Кубок чемпіонів 1/16 фіналу 2 0
1982-83 «Ювентус» Кубок чемпіонів   9 2
1983-84 Кубок кубків   9 4
  1984 Суперкубок УЄФА   1 2
1984-85 Кубок чемпіонів   9 1
1986-87 «Рома» Кубок кубків 1/16 фіналу 2 0
ВСЬОГО за кар'єру 8 євросезонів   43  13

Статистика по турнірам ред.

Турнір Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
Кубок чемпіонів 3 20 12 3 5 3
Кубок кубків 2 11  7 3 1 4
Кубок УЄФА 3 11  2 4 5 4
Суперкубок УЄФА 1  1  1 0 0 2

Усі матчі та голи Збігнева Бонєка у єврокубках ред.

 (1) — перший матч
 (2)реалізував післяматчевий пенальті
 (3)не реалізував післяматчевий пенальті

Кар'єра у збірній ред.

У 1976—1988 виступав у складі національної збірної Польщі. Усього забив 24 голи у 80 матчах.

На чемпіонатах світу ред.

Учасник трьох чемпіонатів світу. Провів на них 16 матчів, забивши 6 м'ячів. Особливо яскраво засяяла зоря Бонека в Іспанії 1982 року. На стадії чвертьфіналу, в матчі зі збірною Бельгії він забив три м'ячі. Польща перемогла тоді 3:0 і зробила вагомий крок до півфіналу, який Збігнев пропустив через два попередження. З Іспанії він привіз бронзову медаль за третє місце. А в Мексиці йому була доручена капітанська пов'язка.

Рік Країна Матчі Голи
1978 Аргентина 6 2
1982 Іспанія 6 4
1986 Мексика 4 0
Всього 16 6

Тренерська кар'єра ред.

На початку 90-их років XX століття працював у італійських клубах: «Лечче», «Барі», «Самбенедеттезе» та «Авелліно».

У 2002 р. кілька місяців був головним тренером національної збірної Польщі.

Приватне життя ред.

Збігнев Бонек проживає у Римі. Його сім'я: дружина Веслава (романістка), дочки Кароліна, Каміла та син Томаш.

Президент Польського футбольного союзу ред.

У 2008 р. був кандидатом на крісло президента Польського Футбольного Союзу (ПЗПН). А 26 жовтня 2012 року обраний Президентом ПЗПН.

Статистика клубної кар'єри ред.

Чемпіонат Ліга Кубок Конт. Всього
Сезон Клуб Ліга Дос. Ігри Голи Дос. Ігри Голи Турнір Дос. Ігри Голи Ігри Голи
Польща Ліга Кубок Польщі Європа Всього
1975–76 Відзев Екстракляса 5 27 7 27 7
1976–77 2 24 9 1/8 1 0 25 9
1977–78 10 30 11 1/4 2 1 КУ 1/16 4 3 36 15
1978–79 2 28 4 1/16 1 1 29 5
1979–80 2 26 10 1/8 2 1 КУ 1/32 2 1 30 12
1980–81 1 11 1 КУ 1/8 5 0 16 1
1981–82 1 26 8 1/4 3 2 КЧ 1/16 2 0 31 10
Італія Ліга Кубок Італії Європа Всього
1982–83 Ювентус Серія A 2 28 5 1 12 3 КЧ 2 9 2 49 10
1983–84 1 27 3 1/8 6 2 КК
СУ
1
1
9
1
4
2
43 11
1984–85 6 26 6 1/4 6 3 КЧ 1 9 1 41 10
1985–86 Рома 2 29 7 1 5 1 34 8
1986–87 7 26 4 1/8 6 4 КК 1/16 2 0 34 8
1987–88 3 21 6 1/8 3 1 24 7
Всього Польща 172 50 9 5 13 4 194 59
Італія 157 31 38 14 30 9 225 54
Всього за кар'єру 329 81 47 19 43 13 419 113

Цікаві факти ред.

Збігнев Бонєк не був володарем Міжконтинентального кубку 1985 року в складі «Ювентуса». Цей матч проходив у Токіо 8 грудня 1985 року. На той час поляк вже захищав кольори римської «Роми».

Титули та досягнення ред.

Командні ред.

Індивідуальні ред.

  • відкриття року в Польщі («Piłka Nożna»): 1976
  • найкращий футболіст року в Польщі («Piłka Nożna»): 1978, 1982
  • найкращий футболіст року в Польщі («Sport») «Золота бутса»: 1978
  • найкращий спортсмен року в Польщі («Przegląd Sportowy»): 1982
  • Золотий м'яч :
    •   Бронзовий м'яч: 1982
  • обраний до списку ФІФА 100: 2004
  • нагороджений нагородою «Золота стопа»: 2009

Примітки ред.

  1. Pele's list of the greatest. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 7 лютого 2010. 

Джерела та посилання ред.