Паоло Россі

італійський футболіст

Паоло Россі (італ. Paolo Rossi; 23 вересня 1956(19560923), Прато, Італія — 9 грудня 2020) — футболіст, що грав на позиції нападника за низку італійських клубних команд і національну збірну Італії.

Ф
Паоло Россі
Особисті дані
Повне ім'я італ. Paolo Rossi
Народження 23 вересня 1956(1956-09-23)[2][3]
  Прато, Італія Італія
Смерть 9 грудня 2020(2020-12-09)[1] (64 роки)
  Сієна, Тоскана, Італія
Поховання Віченца
Зріст 174 см
Вага 66 кг
Громадянство Італія Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973–1975 Італія «Ювентус» 0 (0)
1975–1976   Італія «Комо» 6 (0)
1976–1979 Італія «Віченца» 94 (60)
1979–1980   Італія «Перуджа» 28 (13)
1981–1985 Італія «Ювентус» 83 (24)
1985–1986 Італія «Мілан» 20 (2)
1986–1987 Італія «Верона» 20 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1976–1978 Італія Італія U-21 10 (5)
1977–1986 Італія Італія 48 (20)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Найкращий футболіст Європи 1982 року. Переможець чемпіонату світу 1982, на якому з 6 голами став найкращим бомбардиром та був визнаний найкращим гравцем.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 23 вересня 1956 року в місті Прато. Вихованець низки юнацьких футбольних команд, останньою з яких була академія «Ювентуса». З 1973 почав залучатися до основної команди туринського клубу.

Провівши за «Ювентус» лише декілько ігор на Кубок Італії, 1975 року був відданий в оренду до «Комо», а згодом грав за «Віченцу», у складі якої з 24 голами у 30 іграх став найкращим бомбардиром Серії A 1977/78, та «Перуджу». У 1979 році, виступаючи за «Перуджу», був звинувачений в участі в договірних матчах, визнаний винним і дискваліфікований на три роки. Після апеляції термін дискваліфікації було зменшено до двох років.

1981 року повернувся до рідного «Ювентуса», який уклав з ним контракт попри триваючу дискваліфікацію гравця. Відбувши покарання, 1982 року повернувся на поле, склавши ударне тріо разом з Мішелем Платіні та Збігневом Бонеком, і допоміг «старій сеньйорі» протягом наступних років двічі вибороти титул чемпіонів Італії, стати володарями Кубка Італії, Кубка Кубків УЄФА, Суперкубка УЄФА і Кубка чемпіонів УЄФА.

Протягом сезону 1985/86 захищав червоно-чорні кольори «Мілана», а завершив професійну ігрову кар'єру в наступному сезоні 1986/87, граючи за «Верону».

Виступи за збірні

ред.

Протягом 1976—1978 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 5 голів.

 
Россі з Кубком світу, 1982 рік.

1977 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. А вже наступного року, маючи на той час в активі лише дві гри за збірну, поїхав у її складі на чемпіонат світу 1978 до Аргентини, де був гравцем основного складу. На цьому мундіалі став автором трьох голів, один з яких, у ворота Австрії у грі другого групового етапу, став єдиним у матчі та приніс італійцям перемогу.

Домашній для Італії Чемпіонат Європи 1980 був змушений пропустити через триваючу на той час дискваліфікацію.

Термін дискваліфікації Россі завершився лише за місяць до старту чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, попри це очільний тренерського штабу збірної Італії Енцо Беардзот не лише включив його до заявки команди на турнір, але й розглядав його як основного гравця лінії нападу «лазурових». Россі набував ігрову форму вже по ходу турніру і у перших чотирьох матчах італійців голів не забивав. Але завершальний відрізок мундіалю став для нього «зірковим часом» — спочатку він відзначився хет-триком у ворота Бразилії у вирішальній грі другого групового раунду, який приніс його команді перемогу 3:2 і вивів її до плей-оф; згодом у півфіналі Італія здолала Польщу з рахунком 2:0 завдяки «дублю» Россі; а у фінальній грі проти збірної ФРН він відкрив рахунок, заклавши основу для перемоги італійців з рахунком 3:1. Таким чином значною мірою саме завдяки Россі італійці здобули свій третій титул чемпіонів світу, а сам Россі, забивши шість голів у заключних трьох іграх турніру, став його найкращим бомбардиром. Крім того його визнали найкращим гравцем чемпіонату світу, а згодом й найкращим футболістом Європи і найкращим футболістом світу 1982 року.

За чотири роки, на чемпіонаті світу 1986 року у Мексиці, вже був лише резервним гравцем і жодного разу на поле не вийшов. Після цього турніру за італійську збірну також вже не грав.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 48 матчів, забивши 20 голів.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1972–73   «Ювентус» A 0 0 КІ 0 0 КЧ 0 0 - - - 0 0
1973–74 A 0 0 КІ 1 0 КЧ 0 0 МКК 0 0 1 0
1974–75 A 0 0 КІ 2 0 КУЄФА 0 0 - - - 2 0
1975–76   «Комо» A 6 0 КІ 0 0 - - - - - - 6 0
1976–77   «Віченца» B 36 21 КІ 5 2 - - - - - - 41 23
1977–78 A 30 24 КІ 4 2 - - - - - - 34 26
1978–79 A 28 15 КІ 3 2 КУЄФА 1 0 - - - 32 17
Усього за «Віченцу» 94 60 12 6 1 0 - - 107 66
1979–80   «Перуджа» A 28 13 КІ 4 0 КУЄФА 4 1 - - - 36 14
1981–82   «Ювентус» A 3 1 КІ 0 0 КЧ 0 0 - - - 3 1
1982–83 A 23 7 КІ 11 5 КЧ 9 6 - - - 43 18
1983–84 A 30 13 КІ 7 0 КВК 9 2 - - - 46 15
1984–85 A 27 3 КІ 6 2 КЧ 9 5 СУ 1 0 43 10
Усього за «Ювентус» 83 24 27 7 27 14 1 0 138 44
1985–86   «Мілан» A 20 2 КІ 3 1 КУЄФА 3 0 ЛТ 0 0 26 3
1986–87   «Верона» A 20 4 КІ 7 3 - - - - - - 27 7
Усього за кар'єру 251 103 53 17 35 14 1 0 340 134

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
21-12-1977 Льєж Бельгія   0 – 1   Італія товариський матч -
25-1-1978 Мадрид Іспанія   2 – 1   Італія товариський матч -
2-6-1978 Мар-дель-Плата Італія   2 – 1   Франція ЧС 1978 - 1-й етап 1
6-6-1978 Мар-дель-Плата Італія   3 – 1   Угорщина ЧС 1978 - 1-й етап 1
10-6-1978 Буенос-Айрес Італія   1 – 0   Аргентина ЧС 1978 - 1-й етап -
14-6-1978 Буенос-Айрес ФРН   0 – 0   Італія ЧС 1978 - 2-й етап -
18-6-1978 Буенос-Айрес Італія   1 – 0   Австрія ЧС 1978 - 2-й етап 1
21-6-1978 Буенос-Айрес Нідерланди   2 – 1   Італія ЧС 1978 - 2-й етап -
24-6-1978 Буенос-Айрес Бразилія   2 – 1   Італія ЧС 1978 - матч за 3 місце - 4-те місце
8-11-1978 Братислава Чехословаччина   3 – 0   Італія товариський матч -
21-12-1978 Рим Італія   1 – 0   Іспанія товариський матч 1
24-2-1979 Мілан Італія   3 – 0   Нідерланди товариський матч 1
26-5-1979 Рим Італія   2 – 2   Аргентина товариський матч 1
13-6-1979 Загреб Югославія   4 – 1   Італія товариський матч 1
26-9-1979 Флоренція Італія   1 – 0   Швеція товариський матч -
17-11-1979 Удіне Італія   2 – 0   Швейцарія товариський матч -
16-2-1980 Неаполь Італія   2 – 1   Румунія товариський матч -
15-3-1980 Мілан Італія   1 – 0   Уругвай товариський матч -
19-4-1980 Турин Італія   2 – 2   Польща товариський матч -
28-5-1982 Женева Швейцарія   1 – 1   Італія товариський матч -
14-6-1982 Віго Італія   0 – 0   Польща ЧС 1982 - 1-й етап -
18-6-1982 Віго Італія   1 – 1   Перу ЧС 1982 - 1-й етап -
23-6-1982 Віго Італія   1 – 1   Камерун ЧС 1982 - 1-й етап -
29-6-1982 Барселона Італія   2 – 1   Аргентина ЧС 1982 - 2-й етап -   80'
5-7-1982 Барселона Італія   3 – 2   Бразилія ЧС 1982 - 2-й етап 3
8-7-1982 Барселона Італія   2 – 0   Польща ЧС 1982 - півфінал 2
11-7-1982 Мадрид Італія   3 – 1   ФРН ЧС 1982 - Фінал 1 3-й титул
27-10-1982 Рим Італія   0 – 1   Швейцарія товариський матч -   31'
13-11-1982 Мілан Італія   2 – 2   Чехословаччина Відбір до ЧЄ 1984 -
4-12-1982 Флоренція Італія   0 – 0   Румунія Відбір до ЧЄ 1984 -
12-2-1983 Лімасол Кіпр   1 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1984 -
16-4-1983 Бухарест Румунія   1 – 0   Італія Відбір до ЧЄ 1984 -
29-5-1983 Гетеборг Швеція   2 – 0   Італія Відбір до ЧЄ 1984 -
5-10-1983 Барі Італія   3 – 0   Греція товариський матч 1
15-10-1983 Неаполь Італія   0 – 3   Швеція Відбір до ЧЄ 1984 -
16-11-1983 Прага Чехословаччина   2 – 0   Італія Відбір до ЧЄ 1984 -
22-12-1983 Перуджа Італія   3 – 1   Кіпр Відбір до ЧЄ 1984 1
4-2-1984 Рим Італія   5 – 0   Мексика товариський матч 3
3-3-1984 Стамбул Туреччина   1 – 2   Італія товариський матч -
7-4-1984 Верона Італія   1 – 1   Чехословаччина товариський матч -
26-9-1984 Мілан Італія   1 – 0   Швеція товариський матч -
3-11-1984 Лозанна Швейцарія   1 – 1   Італія товариський матч -
8-12-1984 Пескара Італія   2 – 0   Польща товариський матч -
5-2-1985 Дублін Ірландія   1 – 2   Італія товариський матч 1
13-3-1985 Афіни Греція   0 – 0   Італія товариський матч -
3-4-1985 Асколі-Пічено Італія   2 – 0   Португалія товариський матч 1
26-3-1986 Удіне Італія   2 – 1   Австрія товариський матч -
11-5-1986 Неаполь Італія   2 – 0   КНР товариський матч -
Усього Матчів (50 місце) 48 Голів (12 місце) 20

Досягнення

ред.

Командні

ред.

Особисті

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.