Відкрити головне меню

Зальцитабі́н (міжнародна транскрипція ddC) — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази для прийому всередину. Зальцитабін уперше синтезований у 60-х роках ХХ століття американським ученим Джеромом Горвіцем[1][2] Подальші дослідження препарату, які довели його ефективність проти вірусу СНІДу, проводились науковцями Національного інституту раку США Самуелем Бродером, Робертом Яркоуном та Хіроакі Міцуя, а ліцензію на випуск препарату Національний інститут охорони здоров'я США видав компанії Hoffmann-La Roche.

Зальцитабін
Zalcitabine.svg
Систематична назва (IUPAC)
4-amino-1-((2R,5S)-5-(hydroxymethyl)tetrahydrofuran-2-yl)pyrimidin-2(1H)-one
Ідентифікатори
Номер CAS 7481-89-2
Код ATC J05AF03
PubChem 24066
DrugBank DB00943
Хімічні дані
Формула C9H13N3O3 
Мол. маса 211,218 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 80%
Метаболізм гепатичний(незн.)
Період напіврозпаду 1-3 год.(з крові)
Виділення Нирки, фекалії
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

D(AU) C(США)

Лег. статус

? (UK) ? (US)

Використання перорально

Фармакологічні властивостіРедагувати

Зальцитабін — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази. Механізм дії препарату полягає в утворенні активного метаболіту — дидеоксицитизину 5-трифосфату, що інгібує фермент вірусу ВІЛ зворотню транскриптазу та інгібує α-, β- та γ-ДНК-полімерази. Зальцитабін активний до вірусу імунодефіциту людини І та ІІ типу та виявляє активність до ДНК-полімерази людини.

ФармакокінетикаРедагувати

Зальцитабін при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається на протязі 48 хвилин. Біодоступність препарату при прийомі всередину складає 80 %. У клітинах зальцитабін фосфорилюється до активного метаболіту — дидеоксицитизину 5-трифосфату, що має подовжений час напіввиведення (2,6—10 год. з клітини). Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Зальцитабін проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат в незначній кількості (15 %) метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Зальцитабін виводиться з організму переважно нирками в незміненому вигляді, частково виводиться з калом. Період напіввиведення препарату складає 1—3 годин, при порушенні функції нирок цей час може збільшуватись.

Показання до застосуванняРедагувати

Зальцитабін застосовувався в складі комбінованої терапії для лікування ВІЛ-інфекції у дорослих та для профілактики професійного зараження ВІЛ медичними працівниками при аварійних ситуаціях. Монотерапію препаратом не застосовували в зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату.

Побічна діяРедагувати

При застосуванні зальцитабіну можливі наступні побічні ефекти[3]:

Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії у хворих зростає ймовірність лактатацидозу та гепатонекрозу. При проведенні ВААРТ у хворих зростає ймовірність розвитку гіпертригліцеридемії, гіперхолестеринемії, інсулінорезистентності, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає ймовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних і ВІЛ-асоційованих інфекцій.

ПротипоказанняРедагувати

Зальцитабін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, панкреатиті, периферичній невропатії, важкій нирковій та печінковій недостатності, тяжкій серцевій недостатності або кардіоміопатії, вагітності та годуванні грудьми, алкоголізмі, дітям до 13 років.

Форми випускуРедагувати

Зальцитабін випускався у вигляді таблеток по 0,375 та 0,75 г. Випуск препарату припинений із 31 грудня 2006 року.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. J. P. Horwitz, J Chua, M DaRooge (1966). Nucleosides. IX. The formation of 2′,3′-unsaturated pyrimidine nucleosides via a novel β-elimination reaction. Journal of Organic Chemistry 31: 205. PMID 5900814. doi:10.1021/jo01339a045.  (англ.)
  2. Oral account of the history of AZT, d4T and ddC by Jerome Horwitz and Hiroaki Mitsuya in the documentary film I am alive today — History of an AIDS drug (англ.)
  3. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1382 (рос.)
  4. HIVID (zalcitabine) tablets. Dear Health Care Professional Letter. (June 2006) (англ.)

ДжерелаРедагувати