Загір'я (Польща)
Загі́р'я (пол. Zagórz) — Лемківське місто в південно-східній Польщі, коло річки Сян. Належить до Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.
| Загір'я Zagórz | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
.JPG) | ||||
| Основні дані | ||||
| 49°31′ пн. ш. 22°16′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.267° сх. д. | ||||
| Країна |
 Польща | |||
| Регіон | Підкарпатське воєводство | |||
| Засновано | 1412 | |||
| Магдебурзьке право | 1977 | |||
| Площа | 22,3 км² | |||
| Населення | ▼ 5 251 (01.01.2020) | |||
| · густота | 223 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Телефонний код | (48) 13 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | RSA | |||
| GeoNames | 754195 | |||
| OSM | ↑2906835 ·R (Гміна Загір'я) | |||
| SIMC | 0953881 | |||
| Поштові індекси | 38-540 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | zagorz.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Загір'я у Вікісховищі | ||||
Розташування
ред.Місто розташоване на історичних українських теренах Перемишльської землі Руського королівства — Лемківщини, з яких в 1946-1947 рр. було виселено все українське населення. Лежить на лівому березі Сяну на історичному шляху на Закарпаття через Радошицький і Лупківський перевали.
Історія
ред.Давнє лемківське село, згадується в першому ж наявному масиві документів — у 1412 р.
Чисто лемківський склад села різко змінився після 1869 р. внаслідок напливу працівників у зв’язку з будівництвом Першої угорсько-галицької залізниці. Після введення Галицької Трансверсальної залізниці в 1884 р. Загір’я стало великим залізничним вузлом з трьома тисячами працівників. У 1895 р. в селі було 205 будинків і 1639 мешканців (953 римо-католики, 470 греко-католиків, 207 юдеїв і 9 протестантів).
У 1914 р. за москвофільство 20 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.
Саме поляки-залізничники виступили зі зброєю на українській землі в листопаді 1918 р. проти утворення української держави і перешкодили наміру Команчанської республіки з’єднатися з ЗУНРом, обладнали два бронепоїзди, постачали озброєння, припаси і війська. У міжвоєнний час село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
В 1939 р. в селі було 3400 жителів села — 890 українців, 2100 поляків і 300 євреїв[2].
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[3].
У 1972 р. Загір’я і ряд довколишніх сіл приєднали до міста Сянік, але 1 лютого 1977 р. від’єднали і з них утворили місто Загір’я.
Церква
ред.
Церква св. Apx. Михаїла збудована в 1836 р., є мурованою на відміну від відомих двох попередніх дерев’яних церков. У 1936 р. налічувала 1695 парафіян (в селі — 890), була парафіяльною також і для сіл Долини і Заслав’є, парафія належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Після заборони греко-католицької церкви в 1947 р. віддана Польській православній церкві.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[4][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 6469 | 1370 | 4479 | 620 |
| Жінки | 6527 | 1263 | 3962 | 1302 |
| Разом | 12996 | 2633 | 8441 | 1922 |
Примітки
ред.- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
-->
Див. також
ред.- Zagórz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 262. (пол.) (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |