Старий Лупків (пол. Stary Łupków) — лемківське село в Польщі, Команчанській гміні Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.

Село
Старий Лупків
пол. Stary Łupków
Łupków-stacja1.jpg
Лупків, залізнична станція

Координати 49°14′13″ пн. ш. 22°04′02″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Сяноцький
Гміна Команча
Перша згадка 1526
Висота центру 605  м
Населення 22 особи 
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-543
Автомобільний код RSA
SIMC 0354360
GeoNames 765717
Старий Лупків. Карта розташування: Польща
Старий Лупків
Старий Лупків
Старий Лупків (Польща)

РозташуванняРедагувати

Розташоване в південно-східній частині Польщі, в західній частині Західніх Бещад поблизу їх стику з пасмом Низьких Бескидів, під Лупківським перевалом при кордоні з Словаччиною.

ІсторіяРедагувати

Поблизу села знаходиться зручний давній перевал на протилежний бік Карпат, відомий як «Лупківський». За часів Київської Русі в Галичині його називали «Угорськими Воротами», а на протилежному боці — «Руською Брамою».

Уперше згадується село в 1526 році.

За податковим реєстром 1565 р. в селі було 22 кмети на 15 і 1/2 ланах з численними податками й повинностями та піп (отже, вже була церква).[1] До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.

В 1820 р. збудовано дерев'яну церкву св. Михаїла.

12 грудня 1872 році відкрито через село залізничну колію ЛьвівБудапешт Першої угорсько-галицької залізниці, а 30 травня 1874 року відкрито рух через тунель довжиною 416 метрів. До 1918 р. село входило Ліського повіту Королівства Галичини і Володимирії.

З листопада 1918 по січень 1919 року село входило до складу Команчанської Республіки, яка проголосила входження до складу Західноукраїнської Народної Республіки.

У 1921 році село нараховувало 110 хат та 672 осіб.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 910 жителів села — 760 українців, 110 поляків і 40 євреїв[2]. Село входило до ґміни Воля Мигова Ліського повіту Львівського воєводства.

У 1939 році поляки підірвали тунель, а німці відбудували і в 1945 році повторно підірвали. Радянські війська були збудували тимчасову колію в обхід тунелю.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька парафія Лупківського деканату[3].

Внаслідок післявоєнного виселення українців село спустіло, а хати і церкву знищено.

СучасністьРедагувати

Сучасне поселення розташоване поблизу залізничної станції «Лупків» (до ІІ світової війни село було розташоване більш на південь).

У 1990-их роках через Лупківський перевал з тунелем був відновлений рух пасажирських потягів між Сяноком та Меджилабірцями з продовженням на Гуменне, певний час курсував пасажирський потяг між Ряшевом та Кошице, але через нерентабельність рух пасажирських потягів скасовано.

Лупків у літературіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати