Жидель Сергій Петрович
Жидель Сергій Петрович (нар. 18 липня 1952, Лутугине — пом. 22 липня 2019, Охтирка) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1990 року.
| Жидель Сергій Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
18 липня 1952 Лутугине, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 22 липня 2019 (67 років) | |||
| Охтирка, Сумська область, Україна | ||||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1980) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Стороженко Микола Андрійович і Чеканюк Вілен Андрійович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народився 18 липня 1952 року у містечку Лутугиному (нині місто Луганської області, Україна). 1980 року закінчив Київський державний художній інститут, де навчався зокрема у Миколи Стороженка, Вілена Чеканюка. Здобув кваліфікацію «художник-живописець, педагог»[1].
Упродовж 1980–2000 років працюва головним художником Луганського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України; у 2002—2004 роках викладав у Луганському коледжі культури та мистецтв. У 2004 році викладав малюнок і живопис у педагогічному університеті китайського міста Юнчин.
Жив у Луганську, в будинку на Південному кварталі, № 3, квартира № 104[2]. Обирався секретарем та головою Луганської обласної організації Національної спілки художників України.
Переселився з Луганська до Охтирки, де працював викладачем Охтирської дитячої художньої школи імені Тараса Шевченка[1]. Помер в Охитрці 22 липня 2019 року.
Творчість ред.
Працював у галузі станкового і монументального живопису, станкової графіки. Робив розписи, створював мозаїки та вітражі, які оздоблюють інтер'єри громадських споруд, екстер'єри церков в Луганській та Сумській областях України. Серед робіт:
- цикл вітражів у церкві святого Георгія в Охтирці (1996–1999);
- розписи
- «Пам'яті Х. Дехлеві» у Молодогвардійську (1982);
- «Країна казок» у дитячому садку № 63 у Луганську (1988);
- «Музика» у музичній школі у Марківці (1989);
- мозаїки
- «Апостоли» (2000, мозаїчне оздоблення пам'ятного знака «Луганська Богородиця»; у співавторстві);
- цикли мозаїк для каплиці святого Георгія у Луганську (2001);
- цикли мозаїк для собору святого Володимира Довжанську (2003);
- декоративно-паркові скульптури
- «Коні» (2003);
- «Кам'яне яйце» (2003);
- «Степовики» (2003);
- цикл «Китай» (2004);
- «Букет» (1990, папір);
- «Юнчин. Кельтова споруда» (2004, папір);
- живопис
Брав участь у всесоюзних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1980 року. Персональні виставки відбулися Києві, Юнчині (Китай), Луганську, Лебедині, Сумах, Охтирці.
Відзнаки ред.
- Друга премія Всеукраїнського симпозіуму «Гончарство на майданах і в парках України» у селищі Опішні Полтавської області (1998);
- Заслужений художник України з 2018 року[3];
- Подяка від прем'єр-міністра України (2018)[1];
- медаль «За жертовність і любов до України» від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (2019)[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г В Охтирці помер заслужений художник України. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Жидель Сергій Петрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 50.
- ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2018 року № 362/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
Джерела ред.
- Камінний цвіт Луганської землі мовою образотворчого мистецтва: Альбом. К., 2002;
- В'ячеславова О. Світ Божий, як Великдень… // Образотворче мистецтво. 2003. № 3;
- Художники Луганщини. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративне мистецтво: Альбом-каталог. Луганськ, 2008;
- О. А. В'ячеславова. Жидель Сергій Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — С. сторінка(-ки). — ISBN 966-02-2074-X.