Відкрити головне меню

Загальна характеристикаРедагувати

Еритроній розмножується як вегетативним шляхом (цибулинами), так і генеративним (насіння).

Цвіте в березні — квітні, квітка цвіте 3-5 днів. Квіти спочатку пониклі, а пізніше пелюсточки оцвітини загинаються догори.

Походження назвиРедагувати

Наукова назва роді походить від грецького слова, яке в перекладі означає «червоний», що пов'язане з кольором квітів деяких видів цього роду. Цікаво, що видову назву дали рослині за оригінальну форму цибулини, яка зовнішнім виглядом і забарвленням нагадує зуб собаки.

ПоширенняРедагувати

Побачити її можна майже всюди у Європі, окрім північних регіонів. В Україні трапляється в Карпатах і на Прикарпатті, нещодавно виявили нові місця її поширення в Житомирській області, Романівському районі (див. Заказник «Собачий Зуб»).

Росте на Розточчі — Опіллі в широколистяних лісах, заростях чагарників, зрідка на луках.

Раніше, коли передгір'я Карпат ще були вкриті дубовими лісами, ця рослина займала більші площі. Сьогодні є відомі лише 10-12 острівців, де вона зростає, тому цей вид занесений до Червоної книги України.

ОхоронаРедагувати

Занесена до Червоної книги України.

Зазнає винищення через свої декоративні якості. Потребує повсюдно суворої охорони.

ДжерелаРедагувати

  • Брендлі У.-Б., Довганич Я. (Ред.) Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Бірменсдорф, Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); Рахів, Карпатський біосферний заповідник (КБЗ), 2003. — 192 с. ISBN 3-905621-09-6
  • Еритроній собачий зуб в Червоній книзі України