Акулін Едуард Олександрович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Едуард Олександрович Акулін (біл. Эдуард Аляксандравіч Акулін; нар. 7 січня 1963[2][3][4], с. Великі Немки, Вітківський район, Гомельська область, БРСР) — білоруський поет, перекладач, бард.

Акулін Едуард Олександрович
біл. Эдуард Аляксандравіч Акулін
Народився7 січня 1963(1963-01-07) (61 рік)
Великі Немки, Вітківський район, Гомельська область, БРСР, СРСР
ГромадянствоБілорусь Білорусь
Національністьбілорус
Діяльністьперекладач, поет
Сфера роботипоезія[1]
Alma materГомельський державний університет імені Франциска Скорини
ЗакладQ59347920?, Q17094340?, Полымя (часопис), Дзеяслоў і Q67534314?
Мова творівбілоруська
Роки активності1988сьогодення
ЧленствоСпілка білоруських письменників
БатькоОлександр Акулін
ПреміїПерший національний фестиваль білоруської бардівської пісні (1993)

Міжнародна премія Миколи Ганька (2013)

«Гліняны Вялес» (2014)

«Срэбнае лятучае пяро» (2016)

Біографія

ред.

Виховання та освіта

ред.

Народилась 7 січня 1963 р. у селі Великі Немки на Вітківщині.

Закінчив Гомельський державний університет і аспірантуру НАН Білорусі[2].

Поетична творчість

ред.

Збірки поезії:

  • «Лес дзённага асвятлення» (1988)
  • «Пяшчота ліўня» (1990)
  • «Крыло анёла» (1995)
  • «Радно» (2000)
  • «Непрычалены човен» (2003)
  • «Вітражы» (2009)
  • «Малітва воч» (2012)
  • «Святая ноч» (2013)

Є автором драматичної містерії «На Каляды» (1996); двох пісенних магнітоальбомів: «Мая Крывія» (1995), «Як яна і я» (2000)[4]; а так само компакт-дисків: «Напачатку была Песьня» (2003), «Песьні залатой Крывіі» (2008), «Не магу жыць без крыл…» (2012)[3].

Акулін є перекладачем з української, польської, литовської, словенської, болгарської, німецької мов[4].

Вірші Едуарда Акуліна перекладалися англійською, французькою, італійською, українською, російською, польською, болгарською, словенською, хорватською, сербською, литовською, латиською і німецькою мовами.

Премії

ред.
  • (1993) Лауреат Першого національного фестивалю білоруської бардівської пісні[3]
  • (2013) Лауреат міжнародної премії Миколи Ганька
  • (2014) Лауреат літературної премії «Гліняны Вялес»
  • (2016) Лауреат літературної премії «Срэбнае лятучае пяро», Болгарія

Примітки

ред.
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Едуард Акулін - біографія, творчість, відгуки. knigogid.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  3. а б в Акулін Эдуард - Беларуская Інтэрнэт-Бібліятэка. kamunikat.org. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  4. а б в Едуард Акулін – біографія, книги, відгуки, цитати — LiveLib. livelib.ru. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.

Література

ред.
  • Эдуард Аляксандравіч Акулін // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 19921995.

Посилання

ред.