Мальдіс Адам Йосипович
Мальдіс Адам Йосипович (7 серпня 1932, Расоли, Віленське воєводство — 3 січня 2022) — радянський і білоруський літературознавець, літературний критик, публіцист, прозаїк, перекладач. Доктор філологічних наук (1987), професор (1990). Член СП СРСР (1965).
| Мальдіс Адам Йосипович | |
|---|---|
| біл. Адам Іосіфавіч Мальдзіс | |
 | |
| Народився | 7 серпня 1932[1] Rasolyd, Oshmiana districtd, Віленське воєводство, Польська Республіка |
| Помер | 3 січня 2022[2] (89 років) Мінськ, Білорусь[2] |
| Поховання | Zadvornikid |
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка СРСР Білорусь |
| Діяльність | письменник, перекладач, літературознавець, журналіст, літературний критик, публіцист, літературознавець |
| Alma mater | Інститут журналістики БДУ (1956) |
| Галузь | літературознавство[3], літературна критика[3], публіцистика[3] і творче та професійне письмоd[3] |
| Заклад | Frantsishak Skaryna National Scientific & Educational Centerd Belaruski fond kulʹturyd Q110413056? |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Науковий керівник | Naum Perkind |
| Членство | СП СРСР Білоруський ПЕН-центр International Association of Belarusiansd |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Народився в селянській родині в селі Росоли Ошмянського повіту Віленського воєводства II Речі Посполитої (нині — Островецький район Гродненської області, Білорусь). У 1956 році закінчив факультет журналістики БДУ, після чого працював секретарем в радошковицькій районній газеті «Сцяг Ільіча» («Прапор Ілліча»). У 1959 році вступив до аспірантури при Інституті літератури імені Янки Купали АН БРСР, після її закінчення в 1962 році працював науковим співробітником. У 1963 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Білорусько-польські літературні взаємозв'язки в другій половині XIX століття».
З 1981 року завідувач відділом білоруської дожовтневої літератури в Інституті літератури. У 1982 році Мальдіс був першим науковцем із радянської Білорусі, який провів значну кількість часу в Білоруській бібліотеці в Лондоні, працюючи з матеріалами, недоступними дослідникам вдома через цензуру.[4] У 1986 році захистив докторську дисертацію на тему «Закономірності розвитку білоруської літератури перехідного періоду (друга половина XVII—XVIII століття)». З 1987 року голова комісії «Вяртанне» («Повернення») Білоруського фонду культури, з 1989 року член Білоруського ПЕН-центру. У 1990 році як член делегації БРСР брав участь в роботі 45 сесії ООН. У 1990 році він зробив публічну заяву – першу в БРСР – із закликом до визнання важливої та позитивної ролі уніатської церкви в історії Білорусі.[5]
З 1990 року — професор, з 1991 по 1998 рік працював директором Національного науково-просвітницького центру імені Франциска Скорини[6]. У тому ж році (1991) був обраний президентом Міжнародної асоціації білорусистів. З 1996 року керівник відділу культурології Міжнародної Академії наук Євразії.
Примітки
ред.- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б https://www.svaboda.org/amp/31637736.html
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Between the lands from Poland to Russia via Belarus and Ukraine: a journey through cinema, history, literature, memory and music : papers from the Symposium to mark the 75th birthday of Prof. Arnold McMillin.
- ↑ Часопіс "Унія" - "Мы павінны зьмяніць свае адносіны да Уніі". www.unija.by (укр.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.
- ↑ Пашкоў, Г. П. (2000). Беларуская эцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары. Т. 10. Мінск: БелЭн. p. 43. ISBN 9851101699.
- ↑ Памёр Адам Мальдзіс. Наша Ніва (біл.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
Посилання
ред.- Г. П. Півторак. Мальдіс Адам Йосипович [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Мальдіс Адам // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 54.