Дурново Микола Миколайович

Дурново Микола Миколайович

Durnovo.jpg

Микола Дурново
Народився 23 жовтня (4 листопада) 1876(1876-11-04)
с. Парфенки, тепер Рузького району Московської області
Помер 27 жовтня 1937(1937-10-27) (60 років)
Соловки
Поховання Сандармох
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність мовознавець, діалектолог, науковець
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Саратовський університет, Московський державний університет імені Ломоносова, Національна академія наук Білорусі і Білоруський державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь Q66677605?
Науковий керівник Фортунатов Пилип Федорович
Член Академія наук СРСР і Q17279549?
Рід Durnovod

Мико́ла Микола́йович Дурново́ (23 жовтня (4 листопада) 1876(18761104), с. Парфенки, тепер Рузького району Московської області — 27 жовтня 1937, Соловки) — російський філолог-славіст, педагог, доктор філології з 1917, член-кореспондент АН СРСР з 1924, д. чл. АН Білорусі з 1928.

БіографіяРедагувати

Закінчив 1899 історико-філологічний факультет Московського університету.

З 1904 працював приват-доцентом Московського університету, пізніше — приват-доцентом, професором Харківського, а також (у різні роки) Петроградського, Московського, Білоруського (Мінськ) і Саратовського університетів.

У 19241927 — професор університету в Брно (Чехія).

Незаконно репресований 1933, розстріляний 1937.

Реабілітований 1967.

Наукова діяльністьРедагувати

В наукових дослідженнях Дурново постійно звертався до проблем україністики.

Визнавав самостійність української мови, але її усно-розмовний різновид називав «руською мовою», цим же терміном він визначав також сукупність усіх живих східнослов'янських мов.

Праці Дурново присвячені переважно «руській мові» як сукупності «руських мов», у складі якої розглядається і «малоруська мова».

Діалектний склад української мови, фонетичні і морфологічні особливості української мови в цілому та її наріч і говірок Дурново розглядає в працях:

  • «Наріччя руської мови» (1911),
  • «Хрестоматія з малоруської діалектології для вузів» (1913),
  • «Короткий нарис руської діалектології» (1914),
  • «Діалектологічна карта руської мови в Європі» (1914, у співавт.),
  • «Спроба діалектологічної карти в Європі з додатком „Нарису руської діалектології“» (1915, у співавт.),
  • «Нарис історії руської мови» (1924),
  • «Вступ до історії руської мови» (1927, 2-е вид. 1969).

В останній праці автор подає також огляд писемних пам'яток «руської мови» (серед яких є і власне пам'ятки укр. мови) та короткий нарис історії української літературної мови.

Висловлювання Дурново з питань діалектології, фонетичних і морфологічних особливостей загальнонародної української мови у її сучасному стані та історичному минулому містяться також у рецензіях на праці українських і російських мовознавців В. Ганцова, С. Кульбакіна, О. Синявського, О. Курило, О. Колесси, П.. Бузука, А. Кримського, О. Шахматова та інші.

У кількох працях Дурново торкався питань історії української мови:

  • «Записки з історії руської мови» (1911);
  • «Записки з історії руської мови. І. Фонетика і діалектологія» (1912);
  • «Записки з історії звуків руської мови» (1913, 1914);
  • «Нарис історії руської мови, в. 2. Історична морфологія. І. Історія форм відмін і дієвідмін» (1913);
  • «Нарис історії руської мови» (1924);
  • «Кілька зауважень до питання утворення руських мов» (1929) та ін.

У працях Дурново знайшла відгук Теорія Погодіна — Соболевського

Джерела та літератураРедагувати

  • М. Г. Железняк. Дурново Микола Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Є. X. Широкорад. Дурново Микола Миколайович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Ганцов Вс. [Рец. на кн. Дурново Ник. Очерк истории рус. языка. Ленинград, 1924]. «Україна», 1925, кн. 1-2. (рос.)
  • Булаховський Л. А. Питання походження укр. мови. — К., 1956 (рос.)
  • Почкай Л. И. Библиография работ Н. Н. Дурново. // Дурново Н. Н. Введение в историю рус. языка. — М., 1969 (рос.)
  • Булахов М. Г. Дурново Николай Николаевич. // Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 2. — Минск, 1977 (рос.)
  • Ашнин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов». 30-е годы. — М., 1994 (рос.)
  • Сумникова Т. А. Николай Николаевич Дурново. Штрихи к портрету. ИРАН СЛЯ, 1995, т. 54, № 5 (рос.)