Відкрити головне меню

Друга громадянська війна у Лівії — багатосторонній збройний конфлікт, який проходить в основному на півночі Лівії, між ісламськими силами (у тому числі ІДІЛ) з одного боку, і урядовими військами з другого.

Друга громадянська війна у Лівії 2014-2015
Збройні зіткнення в Лівії після повалення Муаммара Каддафі
Libyan Civil War.svg

Карта бойових дій за станом на 10 грудня 2016 (докладніше)

Location dot red.svg Під контролем Палати представників Лівії та союзників
Location dot lime.svg Під контролем Загального національного конгресу та союзників
Location dot blue.svg Під контролем місцевих сил
Location dot yellow.svg Під контролем туарегів.

Дата: 16 травня 2014 – наш час
Місце: Лівія
Результат: конфлікт триває
Сторони
* Лівія Палата Представників Лівії * Лівія Загальний національний конгрес
  • Неурядові збройні формування:
    • Лівійський центральний щит
* Рада Шури Бенгазі
Військові сили
Невідомі 9,500+ total

З 2012 року Лівією керував Загальний національний конгрес (ЗНК). Обрання в червні 2013 року Нурі Абусамейні на посаду голови ЗНК стало символом того, що прихильники радикального ісламу встановили контроль над діяльністю конгресу [6] [7]. ЗНК не проводив заходів боротьби зі впливом ісламістських угруповань, не зміг створити ефективну поліцію і армію [8] і прийняв шаріат як основу для всього державного законодавства в грудні 2013 року, [9]. У лютому 2014 термін повноважень національного конгресу сплинув, однак 23 грудня 2013 року ЗНК прийняв рішення про продовження своїх повноважень до кінця 2014 року. Це рішення викликало масові протести громадян Лівії в багатьох містах, у тому числі в Триполі, Аль-Байда, Тобруці і Адждабії[10] [11] [8]. 14 лютого 2014 року генерал Халіфа Хафтар наказав Загальному національному конгресу розпуститися і закликав до формування тимчасового уряду, який повинен організувати вибори, намічені на 25 червня. ЗНК проігнорував вимогу, назвавши дії генерала державним переворотом.

Конфлікт почався 16 травня 2014 року , коли генерал-майор Лівійської національної армії Халіфа Хафтар оголосив про початок широкомасштабної повітряної і наземної операції підконтрольних йому частин збройних сил у районі міста Бенгазі, описавши її як «поправку на шляху до революции»[12]. Військовий наступ дістав кодову назву — Операція «Гідність». 18 травня операція була розширена до Триполі, що ознаменував штурм будівлі Загального національного конгресу. В обстановці напруженості пройшли 25 червня вибори в Палату депутатів, на яких прихильники радикального ісламу зазнали поразки. 13 липня ісламісти у відповідь на свою поразку оголосили про початок операції «Світанок Лівії» з метою захопити аеропорт Триполі. Це їм вдалося 23 серпня після сорока днів боїв [13].

Після встановлення контролю над містом ісламісти заявили про невизнання Палати депутатів і про відновлення Загального національного конгресу. 25 серпня деякі представники ЗНК провели засідання в Триполі, оголосили себе законною владою і обрали прем'єр-міністром Омара аль-Хасі, в результаті чого в країні склалося двовладдя [14] [15][16]. Палата депутатів покинула захоплений Триполі і влаштувалася в місті Тобруці на північному сході країни [17]. 1 вересня депутати Палати представників на засіданні в Тобруці доручили Абдаллі Абдуррахманом ат-Тані як новому прем'єр-міністру сформувати уряд [18].

6 листопада верховний суд у захопленому ісламістами Триполі оголосив про розпуск Палати депутатів [19] [20] [21]. Палата депутатів назвала це рішення «прийнятим під тиском» і тому продовжила функціонувати[22].

16 січня 2015 року після переговорів, що пройшли в Женеві за посередництва ООН, протиборчі сторони погодилися припинити вогонь, щоб досягти вирішення конфлікту мирним шляхом [23]. 20 січня Місія ООН з підтримки Лівії[en] висловила стурбованість з приводу наявної інформації про порушення режиму припинення вогню і нагадала сторонам конфлікту про те, що перемир'я передбачає заборону на будь-яке переміщення збройного персоналу та військової техники[24].

Конфлікт став найсерйознішим викликом для лівійської влади після повалення Муаммара Каддафі в 2011 році[25].

Політична фаза кризи в ЛівіїРедагувати

14 лютого генерал Халіфа Хафтар оголосив про повалення уряду Лівії і зажадав розпуску Загального національного конгресу. Він проігнорував протести голови парламенту Нурі Абусамейні і безпосередньо звернувся до лівійського народу із закликом підтримати дії військових [26] (обраного спікером 25 червня 2013 Абусамейні багато хто вважає політично пов'язаним з рухом братів-мусульманів) [27].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Esplora il significato del termine: Libia nel caos, l'Isis conquista Sirte «Minaccia a pochi km dall'Italia» Libia nel caos, l'Isis conquista Sirte «Minaccia a pochi km dall'Italia»]
  2. ВВС Єгипту завдали серію авіаударів по позиціях ІГ в Лівії - РІА Новини, 16.02.2015
  3. Спецназ Єгипту провів рейд в Лівії, знищивши 150 терористів з ІГ - РІА Новини, 19.02.2015
  4. Libya needs international maritime force to help stop illicit oil, weapons – UN experts
  5. Беларусь увайшла ў спіс найбуйнейшых сусветных экспарцёраў зброі — Tut.by, 21 лютага 2018
  6. Eljarh, Mohamed (26 червня 2013). Can the New Libyan President Live Up to Expectations?. Foreign Policy. Процитовано 22 січня 2014. 
  7. [http: //america.aljazeera.com/articles/2014/8/4/libya-parliamentmeets.html Libya's new parliament meets amid rumbling violence]. Aljazeera America. 4 серпня 2014. Процитовано 22 січня 2015. 
  8. а б Al-Gattani, Ali (4 лютого 2014). [http: //magharebia.com/en_GB/articles/awi/features/2014/02/04/feature -01 Shahat slams GNC]. Magharebia. Процитовано 24 січня 2015. 
  9. Bosalum, Feras; Markey, Patrick (4 грудня 2013). [http: //www.reuters.com/article/2013/12/04/us-libya-law-idUSBRE9B30M220131204 Libyan assembly votes to follow Islamic law]. Reuters. Процитовано 24 січня 2015. 
  10. Demonstrations against GNC extension
  11. Mohamed, Essam; Al-Majbari, Fathia (10 лютого 2014). [http: //magharebia.com/en_GB/articles/awi/features/2014/02/10/feature-02 Libyans reject GNC extension]. Magharebia. Процитовано 24 січня 2015. 
  12. General Hafter announces coup; politicians react with scorn, order his arrest | Libya Herald <! - Тема доданий ботом ->
  13. Chris Stephen and Anne Penketh (24 серпня 2014). Libyan capital under Islamist control after Tripoli airport seized. The Guardian. Процитовано 24 січня 2015. 
  14. Libya’s interim government resigns. Al Arabiya. 29 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014. 
  15. Libya interim govt. resigns to allow new cabinet formation. PressTV. 29 серпня 2014. Процитовано 29 серпня 2014. 
  16. Libya's ex-parliament reconvenes, appoints Omar al-Hasi as PM
  17. Chris Stephen (9 September 2014). [http: //www.theguardian.com/world/2014/sep/09/libyan- parliament-refuge-greek-car-ferry Libyan parliament takes refuge in Greek car ferry]. The Guardian. Процитовано 24 September 2014. 
  18. [http: / /itar-tass.com/mezhdunarodnaya-panorama/1413275 Парламент Лівії доручив чинному прем'єру ат-Тані сформувати новий уряд]. ІТАР-ТАСС. 1 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014. 
  19. Libya Court Rules June Elections Unconstitutional. ABC News. 6 November 2014. Процитовано 6 November 2014. 
  20. world / libya-chaos-deepens-as / 1457890.html Libya chaos deepens as court nullifies parliament. Channel News Asia. 6 November 2014. Процитовано 6 November 2014. 
  21. Libya supreme court 'invalidates' elected parliament. BBC. 6 November 2014. Процитовано 6 November 2014. 
  22. Libya parliament rejects court ruling, calls grow for international action
  23. Радбез ООН наполіг на продовженні межлівійскіх переговорів у Женеві
  24. UNSMIL Urges Speedy Concrete Measures to Consolidate Ceasefire, Expresses Concern about Breaches
  25. Khalifa Hiftar, the ex-general leading a revolt in Libya, spent years in exile in Northern Virginia - The Washington Post
  26. [http: //www.aawsat.net/2014/02/article55329303 Former army chief calls on Libyans to support his military campaign]. Asharq al-Awsat. 2014-02-23. Процитовано 2014-08-25. 
  27. [http: // www .reuters.com / article / 2013/06/25 / us-libya-congress-idUSBRE95O0VQ20130625 Libya assembly votes in first Berber as new chief]. Reuters. 2013-06-25. Процитовано 2014-08-25.