Дробишеве
Дро́бишеве — селище Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області України.[2] Розташоване за 118 км від Донецька.
| селище Дробишеве | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Тер. громада | Лиманська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14120110020052155 |
| Облікова картка | Дробишеве |
| Основні дані | |
| Засновано | 1687 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 8.47 км² |
| Населення | ▼ 2 578 (01.01.2022)[1] |
| Густота | 338 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 84450—84451 |
| Телефонний код | +380 6261 |
| Географічні координати | 49°2′30″ пн. ш. 37°43′27″ сх. д. / 49.04167° пн. ш. 37.72417° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 106 м |
| Водойма | р. Нетриус
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Форпостна |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 6,94 км |
| - залізницею: | 11 км |
| - автошляхами: | 9,5 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 117,2 км |
| - автошляхами: | 143 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84450, смт Дробишеве, вул. Державна; 94 |
| Голова селищної ради | Вакансія вільна |
| Карта | |
  Дробишеве | |
 Дробишеве | |
| |
Історія
ред.Слобода Дробишеве заснована 1687 року на березі річки Нетриус.
Після скасування кріпацтва 1861 року найвищий наділ на душу становив близько 4 десятин.
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Попівської волості Ізюмського повіту Харківської губернії мешкало 2873 особи, налічувалось 497 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 лавки[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3995 осіб (1937 чоловічої статі та 2058 — жіночої), з яких 3991 — православної віри[4].
1918 року в селі був утворений ревком, який очолив Мошенський Іван Арсентійович (1888—7.04.1967).
У 1920 р. було створено сільську раду, головою якої обрано Некрилова Василя Несторовича, а секретарем Бережного Петра Андрійовича.
У 27 березня 1923 в селі Дробишеве створили комсомольський осередок, першими комсомольцями стали С. Кікалов, І. Кандибко, І. Слєпцов та ін. У 1923—26 рр. він налічував вже 100 осіб.
У 1924 р. в с. Дробишеве був один комуніст — голова сільради Суботін Микола Васильович, а вже наступного року створений партосередок, секретарем якого став Бієнко Максим Іванович.
У 1929—30 рр. в с. Дробишеве було створено 6 Товариств спільного обробітку землі, які об'єднували 36 дворів та 100 осіб:
- «Новий хлібороб» (організатор П. Кікалов)
- «Червона Нива» (Слєпцов Л. П.)
- «Червоноводянський» (Кохан І. Д.)
- «Червоні луки» (Каракуц В. Є.)
- «Серп і молот» (Слєпцов Ф. С.)
- «Червоний колос» (Жуга І. Ф.)
Процес колективізації у Дробишевому у 1928—1932 рр. (за кількістю селянських дворів станом на 1 липня відповідного року):
- 1928 — 1,7 %.
- 1929 — 3,9 %.
- 1930 — 23,6 %.
- 1931 — 52,7 %.
- 1932 — 61,5 %.
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 16 травня 2022 ворожі збройні формування окупували селище. У рамках боїв за Лиман 30 вересня 2022 українські збройні сили звільнили населений пункт.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3186 | 87.65% |
| російська | 437 | 12.01% |
| білоруська | 8 | 0.22% |
| румунська | 2 | 0.06% |
| вірменська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 1 | 0.03% |
| Усього | 3635 | 100% |
Пам'ятки
ред.- За два кілометри на південний захід від околиці селища Дробишеве є ландшафтний заказник місцевого значення Підпісочне.
- На околицях Дробишевого виявлено залишки трьох поселень: два — епохи неоліту і одне — епохи бронзи.
Інше
ред.В селищі розташовується Свято-Миколаївська церква Української православної церкви[6].
Примітки
ред.- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій». Донецька область. 2. Населені пункти Донецької області. Міста обласного значення (станом на 1.01.2017 року) [Архівовано з першоджерела 26 січня 2017.]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-248. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ [(рос.)Николаевский храм. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017. (рос.)Николаевский храм]
Посилання
ред.- Дробишеве // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
.svg){kind=small}
