Клячківський Дмитро Семенович

український військово-політичний діяч, діяч ОУН, генерал-хорунжий, 1-й головнокомандувач УПА
(Перенаправлено з Дмитро Клячківський)

Дмитро́-Рома́н Семе́нович Клячкі́вський (псевдо: «Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський» та інші) (4 листопада 1911, м. Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна — 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори та Суськ Рівненщини, Українська РСР, СРСР) — український військовий діяч, провідник ОУН м. Львова (друга полов. 1941), Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943), командир УПА-Північ (11.1943—02.1945), член ГВШ УПА. Полковник УПА (посмертно)[1][2][3].

Дмитро-Роман Клячківський
 Полковник
Загальна інформація
Народження4 листопада 1911(1911-11-04)
Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна
Смерть12 лютого 1945(1945-02-12) (33 роки)
біля Оржівських хуторів, Рівненщина, Українська РСР, СРСР
Alma MaterСтаниславівська українська гімназія
Псевдо«Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський»
Військова служба
Роки служби19421945
Приналежність Українська держава (1941)
Війни / битвиДруга світова війна
Командування
УПА-Північ
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу Золотий Хрест Заслуги

Лицар Золотого Хреста Заслуги (1952, посмертно) та Золотого Хреста бойової заслуги 1-го класу (посмертно).

Життєпис

ред.

Юні роки

ред.

Народився 4 листопада 1911 року в місті Збаражі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна). Син бідних селян, за іншими даними — син банківського клерка.[4] Закінчив Українську Станиславівську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933), студент юридичного факультету Львівського університету, член ОУН, служив у польській армії (1934—1935). Працював у «Народній торгівлі» у Станиславові в 1934 році.

У жовтні 1937 р. був заарештований польською поліцією, деякий час перебував в ув'язненні. Згодом член Управи спортової організації «Сокіл» у Збаражі у 1938 році.

Перша радянська окупація Західної України (09.1939—06.1941)

ред.

Репресії в Західній Україні після вересня 1939 року спонукали до розширення бази націоналістичного підпілля, яке протистояло чекістам. Репресії НКВС були скеровані насамперед проти «соціально ворожих елементів» з числа заможних верств населення та учасників національно-політичних об'єднань (у вересні—грудні 1939-го до судів передали 10,2 тисячі справ).

В цей період Клячківський був обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станіславівщини (1939—1941), де займався організаційною роботою серед молоді під псевдом «Блонд».

Був заарештований енкаведистами 10 вересня 1940 в Долині, але його не змусили визнати причетність до ОУН і здати інформацію про інших учасників підпілля.

А в січні 1941 у Львові відбувся Процес 59-ти. За констатацією чекістів

«Більшість засуджених, як на попередньому, так і на судовому слідстві визнавали себе винними і не каялися, навпаки, заявляли в суді, що вони були і залишаються непримиренними ворогами совєтської влади. І в подальшому, якщо буде така можливість, за будь-яких умов вестимуть боротьбу проти совєтської влади».

19 осіб засудили до вищої міри покарання, 34 осіб — до 10 років ув'язнення, 14 осіб — до різних строків позбавлення волі. Клячківський був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув'язнення. На початку липня 1941 року він зумів втекти з Бердичівської тюрми.

Друга світова війна

ред.

Оцінка ситуації Проводом ОУН і програма дій

ред.

Керівництво ОУН Степана Бандери спочатку відкидало можливість створення власних мілітарних структур, засуджувало «партизанку» як спосіб діяльності і вважало, що необхідно чекати на обопільне виснаження Німеччини та СРСР.

Наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 біля Львова відбулася І-ша Конференція керівників ОУН(б), в якій узяло участь близько 15 провідників організації, включаючи шефа СБ Миколи Арсенича. На ній було вирішено перевести більшу частину кадрів до підпілля, не вступати у відкритий конфлікт із нацистами для збереження сил та подальшої політичної боротьби за самостійну українську державу, створювати легальну мережу в адміністративних, громадських та культурно-освітніх установах, розгортати антигітлерівську та антисовєтську пропаганду, готувати військові кадри та вести збір зброї.

Але у квітні 1942 року на ІІ-й Конференції ОУН(б) під Львовом, було прийнято рішення про створення власних «військових сил». За вказівкою проводу ОУН(Б) почали формуватися «групи самооборони» (боївки) за схемою: «кущ» (3 села, 15—45 учасників) — повітова сотня — курінь (3—4 сотні). До середини літа на Волині боївки нараховували до 600 озброєних учасників.

Клячківський — перший командир УПА

ред.

У другій половині 1941 року — Провідник ОУН м. Львова, під псевдо «Охрім» Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); член Проводу ОУН, організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943).

Крайовий командир УПА-Північ (11.1943-02.1945). Член ГВШ УПА. Майор (22.01.1944), полковник УПА (посмертно). З лютого по серпень 1944 Дмитро Клячківський перебував на німецькій частині за лінією фронту, тому керував усім повстанським рухом краю Яків Бусел («Галина»), як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ .

Відіграв значну роль в організації та розбудові відділів УПА на Поліссі і Волині. Займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони.

Спогад командира УПА «Вороного» про «Клима Савура»:

«В перших днях травня 1943 року в с. Дермань – Залужжя прибув командир УПА-Північ Клим Савур. Завжди від нього била рішучість, безкомпромісність, сила волі. Сам був невисокий, блондин, лице продовгасте, а погляд очей мав якийсь особливий, незвичайний, яким пронизував людину наскрізь, заглядав у душу. Був дуже інтелігентний і скромний. З природи не говорив багато, більше слухав. Голос мав чистий, металевий. Було під час квартирування любив співати або підтягувати за повстанцями.»
[5]

12 лютого 1945 року загинув у бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині.

Вдалося встановити, що мужньо захищали свого командира Богдан Куницький — друг Клима Савура з довоєнного підпілля і «Орлик» (Михайло Колосюк) з хутора Адамків[6]. Ймовірно, похований у Рівному[7].

Ставлення істориків

ред.

Ставлення істориків та дослідників до постатті Дмитра Клячківського різне.

Автор монографії «Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський - «Клим Савур»» Ігор Марчук відзначає його значний вклад у створення УПА та проведення боїв із німцями, радянськими партизанами та згодом з частинами НКВС.[8][9]

Деякими дослідниками Дмитро Клячківський вважається ініціатором розправ над поляками на Волині в 1943 році[10][11][12]. Окремі історики, зокрема Наконечний, Філяр, Попек, Прус використовували фальсифікати для обгрунтування існування письмового «наказу» Дмитра Клячківського про знищення польського населення.[13]

Нагороди

ред.
  • Згідно з Постановою УГВР від 8.02.1946 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/46 від 15.02.1946 р. полковник УПА, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — «Охрім» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
  • Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 5/52 від 12.10.1952 р. полковник УПА, командир УПА-Північ Дмитро Клячківський — «Клим Савур» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

ред.
 
Пам'ятник Климу Савуру у Рівному
  • Посмертно іменований УГВР полковником УПА.
  • 9 липня 1995 року на батьківщині Дмитра Клячківського у місті Збаражі йому було встановлено пам'ятник. У зборі коштів на пам'ятник найбільшу активність проявив Іван Додик, а також єпископ Австралії, Нової Зеландії і всієї Океанії, уродженець Збаража Кир Іван Прашко. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Мельник та архітектор Василь Скочеляс.
  • Ще один пам'ятник було встановлено у місті Рівному на вулиці Соборній, 16.
  • На місці смерті в урочищі Лісничівка, поблизу селища Оржів на Рівненщині встановлено пам'ятний знак.
 
Пам'ятний хрест Климу Савуру (Оржів)
  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Дмитро Клячківський.
  • На честь нього також названий 83 курінь Уладу пластунів-юнаків та пластунок-юначок імені Клима Савура.
  • 24.08.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Золота Слобода Козівського р-ну Тернопільської обл. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 026) та Золотий хрест заслуги УПА (№ 025) передані Дмитрові Бутору, племіннику Дмитра Клячківського — «Клима Савура».

У літературі

ред.
  • Дмитро Клячківський під псевдо «Клим Савур» і «Охрім» є одним з героїв роману «Білий Кречет» та «Боривітри» трилогії «Кров свята» Володимира Шовкошитного.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Збараж: події, дати, імена: рекомендаційний бібліографічний посібник [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.] / уклад.: В. Радовська, Н. Сенчишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 80 с. — ISBN 978-966-07-2423-5.
  2. Клячківський Дмитро (Клим Савур) (1910—1945). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  3. Верифікація старшинських ступенів УПА. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.
  4. Клячківський Дмитро, «Клим Савур». Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
  5. Газета «Волинь», № 1100, 24 листопада 2012
  6. Ігор Гошовський, «Нове про загибель Клима Савура», Газета «СВОБОДА», № 15, 9 квітня 2004
  7. Олещук І., Ханас М. Клячківський Дмитро-Роман Семенович… — С. 92.
  8. Ігор Марчук. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський - «Клим Савур»
  9. Його видали на допиті, а загинув в оточенні: що ми знаємо про Клима Савура
  10. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси / НАН України; Інститут історії України / С.В. Кульчицький (відп.ред.). - Київ, Наукова думка, 2005. с.248, 252, 253
  11. Ярослав Грицак. Коротка історія насильства - ZBRUC, 17.11.2021
  12. Мотика Ґжеґож. Від волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр., Дух і літера, 2013
  13. Друже Рубан!» Використання фальсифікатів в дискусіях про Волинь

Джерела

ред.

Посилання

ред.